Давніші настрої

Цілий день носили з братом щебінку і ввечері заснув, як убитий. Прокинувся вночі від нестерпного болю — пекли руки. Мочив їх у холодній воді і здавалося, що вони шиплять. Кусаючи губи, думав, що неодмінно доб’ється свого!

«І на нашій вулиці ще буде свято!» — мовчки заспокоював себе і страшенно гіркими видалися ці слова.

.............................................................................................................................

Їхав автобусом. На стовпах ліній електромереж стояли на одній нозі білі лелеки. Тисяча стовпів — тисяча птахів.

Раптом згадалися розп’яті на хрестах уздовж доріг раби.

Моторошний то символ — розіп’ята людина.

.............................................................................................................................

Дрібний, як мак, сніг сіяв на жовто-зелене листя і з шурхотом зсипався на хідник. А деякі листочки, немов човники перевантажені снігом, відривалися від гілок і з неймовірною швидкістю падали на замерзлу землю.

Мама бідкалася в листі, що сильно втомлюється і що болять її очі, а тато їй не вірить...

.............................................................................................................................

На третій день, як колов дрова, небо несподівано затягли чорні хмари, аж надворі потемнішало. Над горами плив дим.

«Невже щось горить у селі?» — майнуло в голові. Дим швидко наближався, і я вражено ахнув: на село летів перший сніг.

.............................................................................................................................

— Ти там, у місті, мучишся, — каже мама.

— Най мучиться, — каже дядько, — тоді буде знати, що й іншим людям живеться несолодко.

.............................................................................................................................

Так нагле пішов сніг. Буйний. Лапатий. Захурделило, закрутило. Білим світ занесло. Білими стали перехожі, будинки, дерева й машини. І враз все стихло. Небо прочистилося, і все ясно заблистіло. Весело стало на душі: батько приїхав!

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати