Закарпаття онлайн » Блоги » Сергій Федака

Брати-апостоли

В ужгородському видавництві “Благовісник” побачив світ українська версія відомої монографії ієромонаха Товариства Ісусового Міхала Лацка (1920-1982) “Святі Кирило і Мефодій” (переклад зі словацької Галини Роман). 42 розділи (кожний приблизно по п’ять сторінок) розкривають усі епізоди діяльності слов’янських апостолів.

Брати-апостоли

У передмові владика Мілан відзначає, що “святі Кирило і Мефодій є досить забутими в нашій історії і в світовій загалом”. Справді, належне цим братам віддавали здавна перш за все болгари, перетворивши їх на своїх національних героїв. Іншим краєм, де вже у ХХ ст. сформувався справжній культ двох братів, стало Закарпаття. До цього доклався, зокрема, єпископ Петро Гебей, який 1928 р. освятив каплицю їх імені у Новоселиці на Міжгірщині, а 1930 р. – однойменну церкву у Сторожниці (разом з пряшівським єпископом Павлом Гойдичем) – перший і довгий час чи не єдиний присвячений братам храм на сучасних українських землях. З 2006 р. храми Кирила і Мефодія з’явилися ще у Росвигові, Сускові, Рахові-Новоселиці, Вільхівських Лазах і Верхньому Водяному. В Ужгороді одна з площ носить ім’я Кирила і Мефодія.

І все ж для закарпатців конкретні обставини біографії цих братів відомі значно менше, ніж вони на те заслуговують. Тому поява книжки дуже на часі. Тим більше, що вона вигідно вирізняється від інших подібних, маючи щонайменше чотири характерні особливості.

Перша пов’язана з особистістю автора. У радянській літературі кирило-мефодіївську проблематику досліджували переважно філологи, спеціалісти з церковнослов’янської мови. Тут же маємо твір, написаний фаховим істориком церкви. Автор народився під Кошицями, студіював богослов’я у Римі, 1948 р. став священиком, повернутися на батьківщину вже не міг, викладав церковну історію в Папському університеті та Папському Східному інституті, видав чимало праць з історії християнства на Балканах, у Центральній та Східній Європі.

Біографічне дослідження виконано на основі чотирьох основних першоджерел і кількох додаткових. До перших належать житія Кирила і Мефодія, твір про віднайдення мощей св.Климента і болгарське житіє Климента Охридського. До других – листи пап, скорочені житія, похвальні слова, Азбучна молитва та інші. Першоджерела постійно цитуються і ґрунтовно коментуються практично у кожному розділі монографії.

Якщо у звичній для нашого читача літературі всю діяльність Кирила і Мефодія звужували переважно до перекладу ними біблійних книг, то М.Лацко подає її значно ширше. Брати показані як творці слов’янської церкви, її ієрархії, літургіки, реформатори богословської термінології, але найперше – як полум’яні проповідники, котрих надихало усвідомлення власного покликання.

Що ж до найбільш традиційного і водночас найбільш заплутаного питання (брати як творці слов’янської азбуки), автор робить висновок, що Кирило створив глаголицю на основі одного з різновидів тогочасного грецького алфавіту, а більш звичну нам кирилицю уклав згодом його учень Климент Охридський, назвавши її на честь свого наставника.

По-друге, діяльність рівноапостольних братів вписано у широкий контекст християнізації слов’янських народів загалом. IX століття показне як переломне у цьому процесі. Показано взаємовпливи молодих церковних громад болгар та інших балканських народів (особливо словенців), словаків, мораван, панонських слов’ян, лужицьких сербів. Підкреслено роль ірландських місіонерів у початковій християнізації слов’ян. Cвого часу цього сюжету торкнувся російський історик А.Кузьмін, а останніми роками чимало додаткових міркувань з цього приводу оприлюднив український лінгвіст К.Тищенко.

По-третє, у книзі досить детально прослідковано історію Великої Моравії, а також сусіднього із нею Панонського князівства. Велику Моравію показано як державу мораван і словаків, прослідковано її політичну історію, охарактеризовано найважливіші археологічні пам’ятки. Це один з найбільш вдалих нарисів про дану державу, який прислужиться для кращого розумінні нами наших сусідів.

По-четверте, тут скрупульозно аналізовано складні взаємини тогочасних константинопольських патріархів і римських пап. Підкреслено, що Кирило був учнем, а потім і колегою по викладацькій діяльності майбутнього патріарха Фотія. Дано цікаві штрихи про діяльність пап Адріана ІІ, Іоанна VIII, Стефана V. Місія братів була одним з кількох чинників, які стримували намічену ще у ІХ ст. перспективу розколу християнської церкви на римську і візантійську гілки. Брати показані серед усього іншого і як мудрі церковні політики, котрі вдало використали тогочасну міжнародну кон’юнктуру на користь слов’янства у цілому, заблокували германізацію наших народів, сприяли зміцненню слов’янських держав – передусім Болгарії і Великої Моравії, але додамо, що опосередковано і Русі.

Виклад максимально лаконічний. Книжка сприймається як конспект чи проспект ширшого дослідження, яке може бути розгорнуте на її основі. Зокрема, цікаво вписати у витворений автором контекст тогочасні події на Русі, про які маємо скупі згадки у Повісті врем’яних літ, Никоновському літописі і ще пізніших джерелах.

Книжка М.Лацка витримала чимало видань, перекладена різними європейськими мовами. Тепер вона приходить і до українського читача, наближаючи до нас події майже 12-вікової давнини. Багато що із дотепних реконструкцій дослідника буде приємним відкриттям навіть для добре підготовленого читача. Для студентів же це прекрасна нагода сформувати власне ґрунтовне уявлення про важливу сторінку слов’янської історії – уявлення, оперте на строге слідування першоджерелам і високу культуру історичного аналізу.

Сергій Федака, Закарпаття онлайн.Блоги
16 жовтня 2014р.

Теги:

Share Ділитись Home На головну Add to favourites Додати в закладки Print version Версія для друку Send Переслати

Додати коментар

Коментарі

mukachevo54 2014-10-26 / 19:08:12
Лем в головах абсолютних ксенофобів місія святих братів Кирила і Мефодія ся може поважати за "проти слав`янську." А "до христіянські джерела" писемності Русі-України маєте на увазі варягів (Vikings) з Упланду (Uppland, Sverige)?

Святослав 2014-10-26 / 00:24:23
"mukachevo54" так і не навів жодного чіткого аргументу проти слов"янства.
Нехай візаві проаналізує дохристиянські джерела писемності Русі.
Федака все прекрасно знає, але з мало відомих причин чомусь заангажований.

mukachevo54 2014-10-24 / 16:24:26
Пан ярослав орос, Гедиминовичі правяща династія Великого княжества Літовського бола славянська? Кідь НЕ, потім ай Федір Корятович бов чужак. Трактує ся ай офіціально, што кніежа Растіслав, пановник Великої Моравії, в посольстві запросив імператора в Константинополі послати образованних місіонерів Христіянської віри до Тисо-Дунайского регіону, а Федір Корятович утікав з Подоля перед переслідуванням свого родственика. В днишних часох Федір Корятович бо представляв політичного емігранта и накониць від короля Угорщини дістав охорону як political refugе.
Пан Святослав ваш орігінальний способ думаня (мисленя), аргументи и факта, які туй представляєте о святом отці - папи Яна Павла II суть дуже "імпресивні". Припоминаєте мині слова славного українського поета Тичини: "... та не хай собі як знають, божеволіють конають, нам своє робить, всіх панів до однієї ями, буржуїв за буржуями, будем будем бить, будем будем бить..." 23 років Україна, тобто првляща еліта, робила своє, думала своє и ігноровало то, як другі думавуть, а куди йсме дійшли?

Святослав 2014-10-23 / 23:52:25
Для mukachevo54
Взагалі то було наведено конкретний факт: «святий» Іоанн Павло 2 легалізував масонство, себто сатанинську структуру. Це можна перевірити через відкриті джерела.
Вірити легко, самостійно мислити складніше.
Спробуйте подумати самостійно щодо наведеного історичного факту, а потім зрозумієте суть «просвітницької місії» Кирила та Мефодія.

ярослав орос 2014-10-23 / 22:00:00
мені видається, що пан професор Ф. даремно пропагує дрімучий світ феодалізму Середньовіччя у образі невідь-кого на кшталт попів-чужинців...
адже у нас такий блискучий і безмежний світ арійства!

mukachevo54 2014-10-23 / 19:11:38
Для суперанонима без ніку,
Ви зась утікаєте далеко до тмавого середньовічча. Це робите для того, що б камуфляжити варварство і тмарство ХХ віку основане на пещерном націоналізмі с фурерами, вождями и іх конлагерями и ГУЛАГ-ами (Бухенвальд, Освєнчін [Аушвітц], Майданек, Печора лаг, Перм, аж по Магадан)? А свічку тмарства маєте в голові тому, що зловмисну брехню ширите о святом отці Ян Павол II. Тяжко ся акцептує факт, що папа Ян Павол ІІ с президентом Реганом ліквідовали мирним путьом Імперію Зла.

Для mukachevo54 2014-10-19 / 17:33:39
Печерні часи настали якраз у середньовіччя при розгулі інквізиції, коли повністю і остаточно перемогла християнізація Європи, а над майже мертвим арійським світом було запалено "гебрейську" свічку. Тоді люди на лазили по деревах, а реально стали дикунами.
Щодо "святого" Яна Павла 2. Одним з його перших рішень було... дозвіл християнам вступати в масонські та ін. подібні ордени. І після цього хтось дивується засиллю педофілів в цій організації.

mukachevo54 2014-10-19 / 00:48:20
Pan Svjatoslave:
Для того щоб людина сталася дикуном не треба лізти по деревах. Достаньо зєднати докопи "масона ПетраI" з христіянськов місійов святих Кирила і Мефодія і для перепису історії потрібно втікти до пещерних часів року 7523. Потім такі історичні факти, як 863 рік - початок Христіянської місії сватих братів Кирила і Мефодія в Тисо-Дунайском регіоні, на відміну від 988 року Христіянської місії святого Володимира, являються нісенитницями. Нісенитницьов є також Глаголика, Пролог, ліцеа і учні св. Кирила і Мефодія,перша Богослужба (літургія) на Старославянськом язику в 868 році в Базиліці di Santa Maria Maggiore в Римі, тобто офіціальне приняття старославянського язика як четвертого літургічного язика попри гебрейском, латинськом і грецьком мовах, потім і перший словянський Цивільний кодекс, який був використаний у Великій Моравії також написанний св.Кирилом і Мефодієм. За те, що так багато св. Кирил і Мефодій зробили для славян, шо б були частинов цівілізованної Європи, папа Ян Павол II в році 1980 проголосив іх за святих ко-патронов Європи вмісті с св. Бенедіктом. Но все це є для тих які не хочуть бути частинов Європейскої цівілізації є "єдна велика нісенітниця".

Святослав 2014-10-17 / 20:24:09
АННІ.
Масон Петро І 1700 року відмінив календар, заснований нашими предками. Відповідно до нього, ми живемо в 7523 році. Цікаво виходить: "дикуни", які "не мають власної грамоти", "живуть в печерах та лазять по деревах", якось дивно тисячоліттями жили за своїм власним календарем. Ви, АННО, в курсі, звідкіля з"явився у "неграмотних дикунів" свій зграйний календар і у зв"язку з якими історичними подіями?
Рекомендую зайнятися самоосвітою, а не вестися на маланську пропаганду.

АННА 2014-10-17 / 17:30:55
Пане Святославе, мені жаль, що Ви є табула раса в історії краю. Учіться! Раджу! Читайте, щоб знати одне: святі Кирило і Мефодій зробили стільки для прийдешніх поколінь, що нам не вдасться! Мені жаль, що Ваше усвідомлення печерності отруює тут читачів... :) Прочитаймо спершу книгу про святих, а тоді будемо писати тут коментарі!

Святослав 2014-10-16 / 20:26:18
Писемність на Русі була задовго до Кирила і Мефодія. Останні лише кодифікували одну з версій. За допомоги ось таких книг обрізають нашу історію, начебто наші предки до вказаних апостолів жили в печерах та лазили по деревах.