Новим генпланом в Ужгороді лише затверджується хаос, породжений попередніми «дерибанами» – PRO URBE (ТЕЗИ)

ЗАУВАЖЕННЯ ДО ПРОЕКТУ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МІСТА ТА ПРОЕКТУ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА (УЖГОРОД)

Після перегляду представлених для розгляду матеріалів генерального плану, були виявленні такі основні недоліки:

1. Розробку генплану не випереджувало створення програми (стратегії) соціально-економічного розвитку міста. Як наслідок зі змісту, не ясно:

- Яка домінуюча ідея закладена в створенні «картини майбутнього» Ужгорода, яким би могли керуватися мешканці міста в період реалізації генплану. Які напрямки соціального оздоровлення населення. Завдяки чому тут варто буде жити через 20 років?

- На яку роль претендує місто в структурі регіональних відносин?

- Як впливає геополітичне становище Ужгорода на його розвиток в майбутньому?

- Які пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку населеного пункту. Яка має бути його спеціалізація?

- На які ресурси базується майбутнє міста. Чи в стані воно задовольнити свої потреби, опираючись тільки на власні ресурси?

- Чи потрібно, а якщо так, то в якій  формі, залучення зовнішніх інвестицій. Чи здатний Ужгород створити для цього сприятливі умови?

- Які просторові можливості для розвитку має населений пункт. Чи є доцільним збільшення його території, цим самим навантажувати і так недорозвинуту інженерну інфраструктуру?

- Які територіальні резерви передбачено залишити для розвитку на період після реалізації документу? (Як правило, населений пункт життєздатний при умові наявності резервних територій в розмірі, не менш ніж 30% від освоєних);

- Яким чином планується використання раніше освоєних територій, які на даний час не виконують або тільки частково виконують покладені на них функції (приклад: південна промислова зона)?

На жодне з цих запитань генеральний план не дає відповіді.

2. Визначені межі ареалів та зон регулювання забудови визначені історико-архітектурним опорним планом нанесені на основне креслення генерального плану з відхиленнями, а саме:

-  на перехресті вул. Собранецька та Кошицька межа історичного ареалу зміщена в північно-східному напрямку, чим частина будівель «винесена» за межі ареалу;

- на перехресті вул. Шумна та Підградська межа історичного ареалу зміщена в західному напрямку, чим частина будівель «винесена» за межі ареалу;

- частина будівлі (південно-східне крило) пам’ятки національного значення “Шпихлір та винний льох” (ох. номер – 1107 ) відокремлена від будівлі та позначена як звичайна, а не як пам’ятка;

- частина території пам’ятки національного значення “Адміністративний будинок” (ох. номер – 166 ) відокремлена від основної та позначена як територія змішаної забудови (багатоквартирна житлова, садибна житлова та громадська);

- на будівлі пам’ятки національного значення “Замок фортеця” (ох. номер – 163) як пам’ятку вказано тільки основну, центральну будівлю, натомість мури замку, руїни церкви взагалі не нанесені, а інші будівлі вказані лише як звичайні;

- будівлю пам’ятки місцевого значення – гот. “Верховина” (ох. номер – 14-3к) нанесено лише передню частину (фасадну з боку вулиці), так як на історико-архітектурному опорному плані пам’яткою зазначено всю будівлю.

- в межах історичного ареалу правобережної частини, проектом генплану передбачено будівництво нового автомобільного мосту та автомобільної розв’язки на пл.Дружби народів, що є порушенням  ст. 30 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, яка забороняє будь-які дії стосовно пам’ятки, що можуть призвести до її руйнування, а в даному випадку цим проектним рішенням передбачене руйнування пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення “Алея лип на набережній річки Уж” та “Сквер ім. Т. Масарика”.

- в межах зони регулювання забудови правобережної частини (вул. Другетів), проектом генплану передбачено будівництво багатоквартирних житлових будинків на місці старих військових казарм ХІХ ст. і визначені історико-архітектурним опорним планом (391,392 п. експл.) як значна історична забудова пропонована для внесення до Державного реєстру пам’яток України як пам’ятки містобудування.

Як наслідок, в майбутньому це призведе до конфлікту між розділами генплану та уможливлення руйнування чи перебудови будівель, які визначені історико-архітектурним опорним планом, як такі які потребують охорони.

3. Транспортна схема.

Генплан не дає дієвих пропозицій по розвантаженню центральної частини міста від транспортного перевантаження:

- не передбачено розвиток велосипедної інфраструктури та впровадження схеми її розвитку, як складової частини генплану;

- не визначені вузлові місця паркування автотранспорту (перехоплюючі багаторівневі паркінги);

- ніяким чином не використовуються набережні (нижня частина, що періодично затоплюється) в транспортній схемі (для легкових автомобілів). В світовій практиці це надзвичайно поширене явище для міст, розташованих на берегах річок;

- не визначені альтернативні напрямки руху транспорту в місцях з малою пропускною здатністю існуючої вуличної мережі (правобережна частина центру);

- транспортна розв’язка пл. ім. Г. Кірпи у варіанті уточнення генерального плану не вирішує проблеми розведення потоків автомобілів, а натомість поглиблює її та призводить до перевантаження площі додатковими потоками приватного, громадського, вантажного транспорту.

- відсутня кільцева розв’язка на перетині вул. Загорська, Єньковська та Баб’яка (як в попередньому варіанті коригування);

- можлива пропускна здатність вул. Загорської завищена, натомість вул. Гвардійської занижена, що після реалізації проектованого району садибної забудови “Західний” призведе до транспортного колапсу цієї частини міста;

- з’єднання вул. Проектна №4 та Баб’яка у вказаному місці є інженерно перевитратним заходом у зв’язку з великою різницею відміток рівня дорожнього покриття мосту (вул. Баб’яка) та проектованої вулиці;

- відсутня вже існуюча кільцева розв’язка вул. Заньовецької та Легоцького;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Легоцького, 8-го Березня, Шевченка (с.Минай) та надано перевагу ускладненому з точки зору містобудування, Х-подібному типу перехрестя;

- при проектуванні не враховано велике потенційне пропускне навантаження перехрестя вул. Митна (с.Минай), Шевченка (с.Минай) та Проектна №3 і надано перевагу звичайному перехрестю без кільцевої розв’язки;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Лавріщева, Гагаріна та Дворжака і надано перевагу хрестоподібному типу зі зміщеним примиканням вул. Лавріщева та Дворжака до вул. Гагаріна. Таке перехрестя при перенаправленні потоків з вул. Минайської на вул. Лавріщева призведе до утрудненого руху, а не до розвантаження вулиць;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Гвардійської, Загорської та пл. Спортивної і жодним чином не вирішується проблема;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Митна та Собранецька і надано перевагу Т-подібному перехрестю, яке не вирішть проблеми швидшого проходження перехрестя;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Шумна та Другетів і надано перевагу Т-подібному перехрестю, яке не вирішть проблеми швидшого проходження перехрестя;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Підгірної, Берчені і жодним чином не вирішується проблема;

- проектована багаторівнева розв’язка вул. Мукачівська, Гагаріна, Станційна та Анкудінова є неможливою до втілення через невелику ширину вул. Гагаріна (в червоних лініях);

- закритий виїзд з вул. Доманинської на об’їзну кільцеву дорогу і транспортний потік перенаправлений в житловий мікрорайон на вул. Благоєва, що призведе до надмірного навантаження на вулицю та зосередження транспортних потоків посеред житлового квартлалу;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Краснодонців і Тельмана та надано перевагу незрозумілому, ускладненому типу перехрестя, що призведе до утрудненого руху, а не до розвантаження вулиць;

- при проектуванні не враховано велике пропускне навантаження перехрестя вул. Коритнянської та об’їзної кільцевої дороги і жодним чином не вирішується проблема;

- при проектуванні не враховано небезпечність перехрещення вул. Жатковича та об’їзної кільцевої дороги і жодним чином не вирішується проблема;

- при проектуванні не враховано небезпечніть перехрещення вул. Урожайної та об’їзної кільцевої дороги і жодним чином не вирішується проблема;

- схема громадського транспорту жодним чином не вирішується і спрямована на витрати часу, палива, перезавантаженість вулиць, а як наслідок необґрунтовану вартість послуг. Жодним чином не береться до уваги радіально-кільцева схема міста і створюються довгі за протяжністю, дублюючі одне одного маршрути, що є абсолютно недоцільним.

4. Сельбищна територія:

- структура сельбищної території змінюється виключно в напрямку влаштування кварталів індивідуальної житлової забудови, а також точкового вкраплення в містобудівну тканину (пл. Ш. Петефі – біля Будинку Побуту, недіюча котельня між вул. Богомольця та Тлехаса, територія біля Жупанату), що несе згубну дію на формування якісного середовища, привабливого для життя. Для міста з дефіцитом території для розвитку це є недопустимим, а також це призведе до величезних витрат для розбудови і постійного утримання протяжних об’єктів інженерної інфраструктури;

- відсутність на генплані територій для будівництва квартирного (комерційного та соціального) житла практично приводить до зникнення поняття міського середовища;

- генплан взагалі не розглядає питання санації або реабілітації в майбутньому мікрорайонів масового індустріального житлового будівництва радянського періоду;

- не взяті до уваги принципи забудови територій періоду Чехословацької республіки, як позитивні приклади організації містобудівельних просторів європейського ґатунку;

- нанесені на генплані проектовані ділянки для багатоквартирної забудови є здебільшого лише фіксацією вже збудованих будинків чи груп будинків: вул. Собранецька (район ТСОУ), вул. Грибоєдова (Лікарня МВС), вул. Рилєєва, вул. Осипенко – вул. Гвардійська, вул. І. Франка – вул. Гленца, вул. Липова,  вул. Тлехаса (місце передбачуваної раніше школи для мікрорайону), вул. Перемоги (межа з с.Сторожниця);

- нові вкраплення є переважно точковими і позбавлені жодного професійного та раціонального підходу, оскільки нова багатоквартирна забудова передбачена ін’єкційним методом, коли багатоповерхові будинки виростають поміж садибної забудови. Такий підхід призведе до хаотичності і погіршення якості житла у місті;

- при створенні такої великої кількості нової житлової площі, жодним чином не вирішується питання забезпечення такої кількості мешканців необхідними умовами соціально-побутової інфраструктури (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади і т.д.)

5. Функціональне зонування територій:

- при вже існуючому перенасиченні міста площами торгового призначення (магазини – 7,4 рази вище норми, ринкові комплекси – 17,4 рази вище норми), підприємств харчування – 3,4 рази вище норми, генплан визначає вектор на подальше зростання кількості цих площ, що призведе в майбутньому до колапсу на ринку нерухомості, оскільки частка сфери торгівлі в економіці міста впаде (ЗВТ з ЄС) через фактичну відсутність бар’єрів для товарів з Європейського Союзу та подальшого вирівнювання вартості товарів та послуг. Яскравим прикладом такого явища є промислові райони міста: Промисловий-1 та Промисловий-2, які втратили функціональне призначення і перетворилися у деградовані території міста;

- немає чіткого формування громадських центрів як нових так і районів вже існуючої забудови, натомість створюються точки надмірного громадського притягання в центральній історичній зоні, що призводить до накопичення потоків всіх видів транспорту та людей і погіршує в свою чергу екологічне навантаження в місті.

6. Проблема реабілітації південної промислової зони генпланом просто ігнорується.

7. Повністю відсутні території для зовнішніх інвестицій. Найбільш приваблива з цієї точки зору частина міста - між автодорогою на Львів (Перечинський напрямок) та руслом р.Уж вздовж товарної станції, яке має чудове транспортне сполучення з об’їзною дорогою, передбачена генпланом під індивідуальну забудову.

Виникає питання: а що, власне, дає новий генплан, крім того, що констатує фактичну ситуацію?

Що передбачено для вирішення транспортної проблеми центральної частини?

Для збереження залишків історичного середовища?

Для збільшення кількості робочих місць?

Нічого!

Не кажучи про основне – створити умови для розвитку міста у вибраному напрямку – чи то туристично-рекреаційному, чи промисловому, чи науково-культурному, чи іншому.

На разі ніякого напрямку не помітно. Місто розвивається хаотично і так і буде після затвердження генплану.

Голова ГО «PRO URBE» П.О.Сарваш

Теги: генплан, генеральний план

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати