Громадська організація «PRO URBE» просить залишити площу Народну в спокої

Заява Громадської організації «PRO URBE» з приводу подій довкола площі Народної в Ужгороді

Площа Народна є центром унікального містобудівельного комплексу, який став відомий під назвою «Малий Галаго». За своєю значимістю в історії розвитку архітектурної думки вона, по-суті, не має аналогів. На затоплюваній території площею близько 100 гектарів за надзвичайно короткий час – з 1920 по 1938 рік – був реалізований адміністративно-житловий комплекс, в якому розмістились органи управління новоствореної автономної республіки Підкарпатська Русь. Державні інституції, такі як поліцейське управління, жандармерія, податкова адміністрація, національний банк, крайовий суд, прокуратура та найсучасніша тюрма центральної Європи були розміщенні в окремих будівлях, всі інші органи управління – в величній споруді так званої Народної Ради. Окрім адміністративних споруд тут були зведені середня школа, лікарня, пошта та ряд багатоквартирних житлових будинків для державних службовців. Будівництво здійснювалося комплексно, за єдиним генеральним планом забудови, автором якого є професор Празького університету Адольф Лібшнер. До початку будівництва було здійснено  надзвичайно потужну інженерну підготовку території, піднято рівень планувальної відмітки землі в середньому на 2,5 метри, насипано декілька мільйонів кубометрів землі, вибудувано набережну. Вперше за історію міста були прокладені по комплексному проекту всі на той час існуючі види інженерних мереж, споруджено новий залізобетонний міст. Всі вулиці були оснащенні дощовою каналізацією та електричним освітленням. Озеленення територій загального користування теж проводилося по комплексному проекту. Враховуючи особливості місцевого клімату, крім традиційних, були використані також породи багаторічних зелених насаджень, які в Ужгороді раніше не застосовувалися. Знаменита липова алея та ще більш знамениті сакури – все це закладено дендрологами того часу. Особлива  увага зверталася на якісний рівень благоустрою пішохідних просторів. Тротуари вимощені мозаїчною бруківкою двох типів, причому кожний відрізок в межах кварталів виконаний  за іншим малюнком.

В проектуванні брали участь передові архітектори та інженери Чехословаччини, здебільшого з Праги. Кожний будинок, а їх 27, має свого автора. Всі без винятку є витворами будівельного мистецтва. За стильовими характеристиками тут можна зустріти надзвичайно якісні взірці неокласицизму, функціоналізму, арт-деко та регіональної еклектики. Такої потужної архітектурної експансії Ужгород не переживав ні до того, ні, тим більше, після. На компактній території тут можна побачити, чим жила передова архітектурна думка Європи. Більш якісної пам’ятки архітектурно-містобудівного мистецтва такого рівня не існує не тільки на території нашої держави, але і всієї центрально-східної Європи.

На жаль, стан кращих взірців архітектури епохи нового відродження на сьогоднішній день дає привід для серйозного занепокоєння. Несанкціоновані втручання в забудову з боку мешканців та користувачів призводять до поступової їх деградації. В першу чергу це стосується житлового фонду. Практично жодний з будинків не зберіг свого первісного вигляду. Хаотична заміна елементів заповнення віконних та дверних отворів, засклення лоджій та балконів, встановлення супутникових антен та кондиціонерів на фасадах, використання  нехарактерних для періоду будівництва низькоякісних матеріалів для покриття дахів – все це та багато інших факторів поступово перетворюють колишній райський куточок в зону тотального дискомфорту. І це все відбувається на очах байдужих чиновників, відповідальних осіб за збереження історичної спадщини, адже всі органи управління, які б зобов’язанні були перешкоджати руйнації наших цінностей, притягати до відповідальності винних, знаходяться саме на території Малого Галаго.

Не краще становище з благоустроєм. Кожний рік силами працівників комунальних служб знищуються десятки квадратних метрів унікального мозаїчного мощення тротуарів. Зелені насадження не поновлюються, жителями району здійснюється хаотична посадка як декоративних, так і корисних рослин. Зате вистачає розуму кожної весни, а іноді – в честь приїзду якоїсь знатної особи і посеред року, білити вапном стовбури дерев та кам’яні бордюри. «Бо це гарно!»

І серед цього хаосу, замість того, щоб кинути всі сили на зупинення руйнівних процесів і почати врешті решт відновлювати, поки не пізно, втрачене, нічого розумнішого не придумано, як перекроїти партерну зону площі Народної на свій смак. Смак тут, звичайно, домінує! Мабуть це говорить про глибоке розуміння історії, вільну орієнтацію в мистецтві, не кажучи про досконале володіння хоча би архітектурною термінологією. Поважні особи, не відчуваючи ніякої різниці між неокласицизмом і функціоналізмом, чомусь  називаючи це конструктивізмом (і звідки вони це взяли) беруть сміливість переглянути задуми авторів Малого Галаго і зробити все так, «як треба». Невже ж вони думають, що чеські архітектори того часу не зробили б це ще 80 років тому, якщо б вважали за потрібне? Чи думають, що грошей бракувало? Багатомільйонний бюджет Галаго, на нашу думку, не складно би було доповнити декількома тисячами крон для спорудження фонтанів, викладки додаткових квадратних метрів твердого покриття на місці газонів. Але це чомусь це не було зроблено в період, коли об’єкти не приймались в експлуатацію без благоустрою, де за кожну крону треба було звітуватися. Не втручались в це рішення і «спадкоємці» – ні за часів Угорщини, ні за Радянського Союзу, хоча мали на це незрівнянно кращі економічні можливості, ніж маємо їх зараз.

Партерна зона перед Народною Радою завжди була зеленою і має залишитися нею, тому що площа Народна побудована в стилі неокласицизму 30-х років 20 сторіччя, а не в епоху пізнього бароко. Надзвичайно сумнівною є і та аргументація, що саме тут будуть відпочивати громадяни міста, коли поряд маємо «найдовшу в Європі» липову алею вздовж річки.

Громадська організація «PRO URBE» наполегливо просить всіх, кого це стосується, переглянути свої необдумані рішення й відсунувши на другий план свої власні амбіції, направити свій творчий та економічний потенціал на відновлення Малого Галаго, а не на його «покращення». Звичайно, при цьому не забувши спитати поради фахівців.

Теги: Народна, PRO URBE

14 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати