Ймовірно, господарями помешкання половину будівлі з автентичним і «стильним» архітектурним обличчям перефарбовано у рожеву фарбу, поверху ж попід дахом власники навіщось акуратно промалювали яскраво-жовтий карниз. Теж – рівно до половини.
Крім того, повністю знищено лінії вікон, а столярку замінено на звичайний «ширвжитковий» пластик.
Гірко і прикро, однак справа, напевно, вже не тільки і не стільки у бездоглядності міського чиновництва. Йдеться вже і про уперту байдужість, незацікавленість у збереженні історичного самобутнього вигляду старовинних будинків їхніми нинішніми власниками і мешканцями. Відвертий несмак і відсутність у деяких ужгородців елементарного розуміння краси чим дальш, тим все більше перетворюють старовинний Ужгород на місто без історичного архітектурного минулого, місто кітчу та спаскуджених фасадів.
"Рожеве" вирішення знайшов для "своєї" частини будівлі власник розташованого у ній салону краси
Сумнозвісний будинок зі 115-річною історією і примітивним пластиком замість автентичної столярки