Меру Ужгорода і колишньому прокурору інкримінують рейдерське захоплення кінотеатру

Розташоване в центрі «Ужгорода» приміщення колишнього кінотеатру «Ужгород» (ще раніше, у радянські часи, він називався «Москва») , яке пов’язують з іменем  чинного міського голови Ужгорода Віктора Погорєлова, захоплено кримінальним шляхом. Так стверджує директор ТОВ «Кінокомплекс «Ужгород» Людмила Марьян-Шкірта. Справжнім же власником будівлі, розташованої в самісінькому історичному центрі Ужгорода – на вулиці Волошина, 20, продовжує залишатися очолюване нею підприємство, що є правонаступником колишнього КП «Кінотеатр «Ужгород». Рейдерське захоплення будівлі, здійснене за допомогою підроблених документів, а також погрози її життю та її сину спонукали заявницю звернутися одразу в кілька правоохоронних структур – до Генерального прокурора України Віктора Пшонки, прокурора Закарпатської області Анатолія Петруні, начальника УМВС України в Закарпатській області Віктора Русина та начальника Ужгородського МУ УМВС України в Закарпатській області Олександра Гебеша.

На доказ своїх слів пані Людмила наводить не тільки виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де ТОВ «Кінокомплекс «Ужгород» продовжує числитися як чинна юридична особа. На 6-ти сторінках своєї пояснювальної записки вона наводить цікаві деталі, що свідчать про, м’яко кажучи, дивні нюанси, що виникли в процесі привласнення зазначеної будівлі.

Насамперед, дивним чином у всій цій історії «заплутаний» колишній прокурор Закарпатської області Олександр Бондаренко. Саме на нього, як повідомили п.Людмилу в міській міліції, куди її привезли (!!!), забравши з місця роботи, нині оформлено відповідну довіреність. І саме він є тією сполучальною «ланкою», яка вводить у контекст власності щодо споруди колишнього кінотеатру нинішнього мера Ужгорода Віктора Погорєлова. Адже, як стає зрозуміло з пояснення Л. Марьян-Шкірти, Олександр Бондаренко є тестем Андрія Погорєлова – сина мера Ужгорода, депутата Ужгородської міськради та начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.

Сама довіреність, як розповідає пані Людмила, є сфальшованою. Окрім того, що на її думку, на ній підроблено підпис формального (до з’ясування обставин) власника споруди і підприємства – І.Лугового, що мала би підтвердити відповідна експертиза, на документі стоїть відбиток підробленої печатки ТОВ «Кінокомплекс «Ужгород». Адже, як розповідає Л.Марьян-Шкірта, разом із копією зазначеної довіреності в міліції її також ознайомили з датованою 19-им вересня заявою О.Бондаренка, в якій йдеться про те, що, начебто, вона, як керівник зазначеного ТОВ, щезла у невідомому напрямку разом зі статутними документами і ПЕЧАТКОЮ підприємства. А отже, за логікою здорового глузду, відбиток справжньої печатки підприємства ніяк не міг стояти на довіреності, виданій на ім’я пана Бондаренка.

«Влітку, коли постало питання про, фактично, руйнування унікального кінозала і перебудови приміщення під магазини, я відмовилася підписати такий договір, – каже Л. Марьян-Шкірта. – Тим більше, що на той момент навіть не було дозволів на реконструкцію. Чимало порядних архітекторів просто відмовилися брати участь у руйнуванні споруди кінотеатру».

У контексті вищесказано слід розуміти, що йдеться про справді унікальну споруду – не менш (а, може, й більш) унікальну, аніж «резонансна» нині і розташована неподалік будівля комплексу «Корона». За словами мистецтвознавця Михайла Сирохмана, здвоєний фасад споруди кінотеатру є класикою конструктивізму і був споруджений чеськими архітекторами поруч з традиційними фасадами кінця ХІХ сторіччя у 1930-х. «Це архітектурний делікатес, …пам'ятка світового рівня, адже проектована вона празькими архітекторами, завдяки яким нова рафіновано-проста стилістика німецького Баугаусу вже через 10 років після виникнення потрапила в Ужгород,» – каже М.Сирохман.

«Права частина фасаду (магазин "Діамант") – це супердизайн на основі прямих ліній і кутів. Особлива знахідка – декорування смугами підфарбованого скла... Ліва більша частина фасаду (колишній кінотеатр "Ужгород") творить композиційне ціле з правою частиною. Той самий ритм членувань задає чергування вікон і простінків між ними. Стильний акцент – цоколь і колони з травертину. Архітектурно-художні нюанси – вишуканий півкруглий балкон на одну особу і три флагштоки, дерев'яні двері з латунними частинами – чудова дизайнерська робота,» – розповідає про цю споруду авторитетний знавець архітектурної спадщини Ужгорода, наголошуючи, водночас, на важливості збереження не тільки не тільки фасаду, але й унікального інтер'єру приміщення, що, по-суті, зберігся з чеських часів.

«Зараз цей твір конструктивізму запущено, – каже М.Сирохман. – Однак споруду ще можна без особливих затрат врятувати і повернути містові у первісній стилевій чистоті».

Так, можна. Однак, останнім часом середовищем ужгородських архітекторів та захисників історичної спадщини міста поповзли вперті чутки про близький радикальний «ремонт» фасаду будівлі кінотеатру. Озвучено навіть насторожуючі плани сполучення нашвидкуруч приватизованої «Корони» і не менш дивно привласненого кінотеатру новим пішохідним пасажем. І в обох випадках в контексті цих сумнівних прожектів – приватизацій і реконструкцій – постійно фігурують прізвища депутата міськради Івана Волошина і міського голови Ужгорода Віктора Погорєлова.

Занепокоєна цими чутками і пам’ятаючи про прислів’я «диму без вогню не буває», редакція Закарпаття онлайн задала питання про можливість «реконструкції» унікального фасаду кінотеатру головному архітектору Ужгорода Олександрові Шебі. Він не заперечив перспектив глобальної перебудови, зазначивши, однак, що нині йдеться про серйозні зміни з іншого боку споруди – того, що виходить в нині існуючий пасаж, що має історичну назву пасажу Баті.

Як би там не було, залишається зрозумілим, що довкола унікальних споруд історичного Ужгорода – «Корони» на площі Театральній і кінотеатру по вулиці Волошина – нині відбуваються неоднозначні маневри ласого до муніципальної власності чиновництва і авантюрного складу «грошових мішків». А також,схоже, і архітекторів та «реконструкторів», згодних за відповідну винагороду догодити масштабним замислам замовників. І якщо розбиратися з обставинами, викладеними в заяві Людмили Марьян-Шкірти, мають правоохоронні структури, то на захист унікальних будівель має стати небайдужа громадськість. Інакше Ужгород, і так не багатий на унікальні історичні споруди, може цілком втратити свою історичну і туристичну привабливість.

Теги: кінотеатр, Корона, Погорєлов

11 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати