Як знають городяни, «територію» очистили, вікна оновили, пофарбування фасаду освіжили. Усі раділи, як погарнішала будівля, коли з неї зняли рекламні площини.

Утім, дива не сталося, і нові власники не вписали вивіску в нішу в оформленні кутової частини фасаду, як це було задумано при спорудженні, хоч це і могло би бути найелегантнішим рішенням. Також для реклами чомусь не використали металевий кронштейн над входом, на якому свого часу висіла металева змія з чашею – символ аптеки, й що сам проситься під вивіску. Аж такої поваги до історичної будівлі нові власники (чи то орендарі) не виявили. А шкода…

Натомість ювелірна крамниця має аж чотири вивіски. Спасибі, не надто гігантські і не лайт-бокси, більш-менш витримані. Але чому б їх було не виконати у відповідності до фасаду, лишається риторичним питанням…

Водночас варто поставити і інше питання – ким і як погоджувалися вивіски для закладу? Адже, як відомо, управління архітектури і містобудування в Ужгороді реформували, тепер діє Управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів. А от в Порядок встановлення вивісок змін не внесли, нема і нових бланків для погоджень, тож і паспорти на вивіски нині ніхто візувати не може, значить, документи на рекламні площини не погоджені, а відповідно вивіски – встановлені самовільно.

Звісно, аптеку, за якою досі скрушно зітхають старожили і патріоти міста, не повернеш. Але така байдужість до обличчя центральної частини міста, що триває – це неправильно!  А окрім естетичної складової маємо ще й нехтування правилами. Чи не час приділити прискіпливу увагу хоча б самому серцю міста, його головним історичний вулицям, і при реконструкціях будівель не допускати неграмотних рішень? Що ж, зараз ситуація у місті наступна: якщо влада самостійно неспроможна, небайдужа громада міста допоможе, хоча б і в спосіб запитів та звернень тощо.

Ось на цьому фото, зробленому, коли приміщення екс-аптеки очищували від «залишків» банку, видно місце, куди на фасаді можна було б грамотно вписати вивіску.

А ось як є зараз.

А ось стара листівка з покійною аптекою…