PRO URBE про Народну

У той день представники творчої та мистецької еліти краю знову, як і пів року тому, звернулись до «губернатора» області Олександра Ледиди, якому й належить ідея з «перебудови» площі Народної, із проханням-вимогою припинити намагання втілити в життя проект реконструкції площі, який однозначно знецінить історичну пам’ятку і зруйнує досконалий архітектурний ансамбль «чеського» періоду. Опісля ж зборів у широкому колі, відбулась  зустріч фахівців з громадської організації PRO URBE у форматі круглого столу.

Стимулом для зустрічі, серед іншого, став і той факт, що двох професійних архітекторів з числа членів PRO URBE без жодного попередження вивели зі складу містобудівної ради при Закарпатській ОДА, яка й схвалила на останньому засіданні проект реконструкції площі Народної. Архітектори Петро Сарваш та Ігор Броді про своє виключення зі складу обласної містобудівної ради дізнались безпосередньо перед початком розгляду проекту Володимира Павлея радою на засіданні, тож права голосу вони вже тоді не мали – на відміну від працівників спеціальних служб і держустанов, які фактично й погодили проект реконструкції площі. Відтак, думками «як бути і що робити», а чого в жодному разі на площі Народній робити неприпустимо, фахівці з PRO URBE ділились на черговому засіданні громадської організації. 

На початку засідання архітектор Ігор Броді вніс ясність щодо «стильової приналежності» Народної. Ще й понині, каже спеціаліст, навіть у середовищі фахівців нерідко виникає плутанина, в якому ж стилі облаштовано площу: чи то функціоналізм, чи то модерн, чи то конструктивізм. За словами ж Ігоря Броді, площа Народна є взірцем неокласицизму – стилю, який у 30-х роках XX століття прийшов на зміну функціоналізму. Неокласицизм, розповів архітектор, виник у досить «жорсткій і строгій формі, насамперед, в Італії, Німеччині, в СРСР мав свою назву – «сталінське бароко». Неокласицизм – консервативний і владозміцнюючий стиль, використовувався і чехами, щоправда, у більш-менш ліберальній, так би мовити, формі». Строгість і симетричність площі різні режими, змінюючи один одного, підкреслювали по-різному, розповів архітектор: «у 1938-39 роках угорці вісь і симетричність закріпили встановленням флагштоку, потім, у радянські часи, порядок і симетричність підкреслював пам’ятник Леніну». І, що цікаво, саме факт незавершеної забудови площі Народної, безвідносність й асиметричність партеру за рахунок відсутності чіткої вісі надає площі «присмаку лібералізму».

Але, певно, лібералізм нинішній владі непритаманний, інакше чому так уперто і «напролом» можновладці намагаються втілити в життя проект реконструкції, за яким цілковито буде зруйновано унікальне історичне «обличчя» Народної? Як відомо, проектом, що лобіюється особисто головою ОДА, передбачено перетворити площу нібито на місце відпочинку городян, і для цього чомусь обов’язково потрібно нині вільно «дихаючу» Народну забрукувати, газонний партер викласти мощеними доріжками, а на довершення в центрі цієї «краси» встановити фонтан. Тоді як у Європі про такі знущання над подібними площами навіть мови бути не може, і європейці вдало адаптовують території «пасовиськ» під активний відпочинок, обласна влада, називаючи Ужгород не інакше, як «європейським містом», тої ж таки європейської площі чомусь місто хоче позбавити. 

Насправді ж для облагородження площі і «приведення» її до ладу потрібно зовсім небагато: правильно підійти до оформлення газонного партеру. Зараз, кажуть фахівці, партер – це навіть не стільки газон, скільки засіяна травою певна ділянка, газон не спланований і дійсно належно не доглянутий. Саме тому, розповів ботанік Роман Кіш, найперше варто приділити увагу плануванню газону, заразом плануючи адекватне озеленення і оформлення партеру «декоративними» елементами. 

Придбати рулонний газон (такий метод планування газону Роман Кіш називає дешевшим і більш швидким, ніж висівання трави), сьогодні вільно можна і в Ужгородському районі. Вартість 1 квадратного метру матеріалу, розповіли фахівці, складає близько 40-50 м за квадратний метр. Здійснивши нехитрий розрахунок, визначаємо: на облаштування газону знадобиться в такому разі 160-200 тисяч гривень. Нехай ще стільки ж буде витрачено на висадку кущів та декоративних дерев, нехай ще стільки ж – на встановлення кількох лавиць. «Вихідна» сума приведення партеру до ладу, таким чином, складає близько 600 тисяч гривень – аж ніяк не 3 мільйони державних коштів, які так вперто хоче «пустити» на знищення площі обласна влада. 

Тим більше, що спеціалісти, які вміють і зможуть вправно доглядати за газонним партером, сьогодні в області й місті є, каже ботанік Роман Кіш. А от чи буде належним чином забезпечено догляд за реконструйованою Народною – сумнівно.

«Не треба забувати, що з двотисячних років там проведено колосальну інженерну інфраструктуру по обслуговуванню газону, існує шикарна і не дуже дешева система автоматичного поливу, яка за останні 3-4 роки просто не використовується, і, напевно, нікому нема до неї діла. Я вже не кажу про те, що зі встановлених ліхтарів добре якщо третина мають плафони, і ще стільки ж не працюють... Вже такі елементарні речі з мінімальними фінансовими вкладеннями – запустити поливальну систему і щоб світильники світились регулярно – вже нададуть площі цілісний образ. А ми говоримо про обслуговування фонтану – коли навіть систему поливу до ладу не можемо привести», – зауважив архітектор Ігор Броді. 

Хоч ініціатори реконструкції площі Народної продовжують повторювати, що проект передбачає перетворення площі на місце прогулянок і відпочинку городян, представники PRO URBE до цього твердження ставляться скептично. Як зазначила архітектор Олександра Вдовіна, сподіватись на те, що мами з візочками будуть відпочивати на бетонній плитці на сонці, коли довкола є чудові тінисті місця, а одразу неподалік Набережна – глупо. Що стосується краси, то, за її словами, «тут іде підміна сприйняття: якщо в селах із нестачею благоустрою кожний брукований майданчик сприймається як цивілізація, то в місті, де все замощено і урбанізовано, комфорт – це озеленення».

«Війни» довкола площі Народної, каже Олександра Вдовіна, призводять до «деструктиву і регресу», натомість зараз вкрай необхідно знайти конструктивне вирішення наболілого питання. Скульптор Василь Роман зазначає: в цьому разі вирішити питання можна шляхом розробки «альтернативного проекту благоустрою» Народної, який передбачатиме конкретно озеленення площі і оздоблення її зеленими насадженнями. 

У підсумку півторагодинного фахового обговорення теми площі Народної  представники громадської організації PRO URBE зійшлись в одному: потреба в облагородженні площі таки є, але говорити в цьому разі доцільно лише про озеленення. Причому, озеленення має здійснюватись професійно, за розробленою попередньо проектно-кошторисною документацією. І братись до її розробки необхідно чим раніше, тим краще – аби мати можливість наочно продемонструвати якою може і якою в ідеалі повинна бути площа Народна. Але от хто візьметься до цієї "благородної" (бо ж, певно, на громадських засадах) і потрібної справи – питання відкрите.

Теги: Народна, організація, архітектори, площа, Ужгород

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати