Іршавці підтримали греко-католиків Рахова

У попередньому числі бюлетеня «Щоб УСІ БУЛИ ОДНО» опубліковане звернення вірників м. Рахова до єпископату Мукачівської єпархії та деканату району, яке, на думку багатьох читачів, потребує обговорення.

Адже все те, що є на сьогодні у нашій єпархії, зокрема і в її керівництві, складалося впродовж років і змінювати це без втручання Ватикану є дуже і дуже складно. Бо жодна нижча структура через гріх «гордині» не зробить кроку до порозуміння. Хоча всі розуміють, що сьогоднішній стан справ не відповідає нинішнім реаліям, але на поступки без «поради» Ватикану не підуть.

Тому, за дорученням наших однодумців-іршавчан, пропоную звернення рахівців переадресувати Святійшому Отцю Бенедикту ХVІ.

Адже  таке нехтування (не згадування) Глави УГКЦ є тільки в нашій області. І про яку Божу Любов (виконання Першої і Другої Заповідей) може проповідувати священнослужитель, якщо він не згадує (або не хоче згадувати) Глави греко-католицької Церкви України.

Соромно, що наші священики — люди з вищою освітою — не згадують главу нашої Церкви — Святослава Шевчука. Напевне, настала вже пора не жити за прислів’ям «Моя хата скраю».

Однак, що є парадоксальним! Ті священики, які в своїх Богослужіннях згадують Главу Української Греко-Католицької Церкви потрапляють у немилість до  керівництва Мукачівської єпархії. Так сталося, приміром, із отцем Петром Кабалем. Не дивлячись на багатодітну сім’ю, його за це (щоб покарати?) перевели із м. Іршави на парафію у село де всього-на-всього кілька десятків дворогосподарств. Це була помста за українське мислення та що виступає «щоб усі були одно»? (За нашими даними, погрози «перевести» з Рахова, де він прослужив уже понад двадцять років, у інший район, після направлення звернення понад трьохсот греко-католиків м. Рахова, залунали і щодо Рахівського декана о. Василя Носи, бо поставили звернення греко-католицької громадськості Рахова йому у «вину». - Прим. ред. «ЩОБ УСІ БУЛИ ОДНО»).

Унаслідок такого ставлення єпископату Мукачівської єпархії, вона розколюється і дегенерує: одні підтримують українців, інші – їх переслідувачів. Цікаво, що серед перших – більше простих вірників та духовних отців, серед других – керівників єпархії (а чи це є нормальним, коли керівники «відриваються» від вірників, тобто – пастирі від пастви?). А ще чимало вірників, духовних отців, хоча співчувають зверненню, вагаються, або бояться відкрито підтримати. Тож ще раз вважаю: таки настала вже пора не жити за прислів’ям «Моя хата скраю»…

Водночас, дивує: невже єпископат не розуміє, що невпровадження згадування у Богослужіннях глави Української Церкви не сприяє виконанню Божої Заповіді Любові? Цей напрямок є шляхом у НІКУДИ! І не відповідає він сучасним реаліям життя. Адже УГКЦ, як ми бачимо, – чітко прямує до Патріархату. Не кажучи вже за те, що в одній державі повинна бути одна Церква.

Та складається враження, що у керівництві єпархії головними є влада, слава, матеріальний достаток та егоїстична гординя, які поставлені на перше місце і які витіснили Божу Любов.

Гординя-гординя  — це великий гріх, який тягне людину до темряви.

30 грудня 2011р.

Теги: греко-католик, єпархія

Коментарі

патріот краю 2013-01-17 / 03:18:53
А хто саме з священників іршавщини підримав можна конкретні прізвища?будь-ласка Чи то пані Марія за всю Іршавщину підписується?

поц 2012-04-15 / 20:37:27
як уже надоїли оті галичани.Дай бог усім такогоєпископа як наш Мілан

pastor 2012-02-08 / 13:22:12
як би хотілося переконати вас пані Маріє Середович, що Ви дуже глибоко помиляєтесь і грішите проти предстоятеля своєї Мукачівської церкви в якій народились і в якій покликані прийти до пізнання правд Христових, а не людських, але Ви цього не приймете бо твердолобі. Ми знаходимося у підпорядкуванні Святішому Отцеві, єпископу Риму і папі, але перше з чого треба починати в церкві христовій, яка доречі являється ієрархією, а не анархією і демократією (стосовно референдумів і виборів) це послух і смиренність... кого ж ми повинні слухати і перед ким бути смиренними? та перед єпископом який через апостольське передання і є головною ознакою існування церкви (як общини)! Хто є першим предстоятелев нашої з вами церкви? звичайно ж папа римський,намісник апостола Петра, його і поминають на літургіях, як отця всієї католицької церкви, - другим же кого поминають є наш власний єпископ, як отець нашої місцевої церкви, тобто вірників церкви свого права в Мукачівській єпархії. за цією логікою виникає питання: "Чому повинен на літургіях поминатися отець іншої церкви свого права ?" Мукачівська єпархія є в католицькій церкві і УГКЦ є в католицькій церкві це щодо шляху в нікуди...Тойже Христос, та ж віра, таж церква, ме можемо мати сумнівів, щодо спасительного шляху обох. Щодо патріархату УГКЦ...комусь хочеться більшої влади? політика руйнує церкву! адже єдина ціль церкви, як доброї матері, щоб діти були спасенні! в Мукачівській церкві кожен може знайти себе в нашому багатомовному і багатонаціональному краї де мирно проживали віками всі народи Европи! знаю, що ніяких мовних заборон просто не існує кожен може молитися мовою, якою хоче...
від чого ж нас треба спасати? Звичайно УГКЦ має свої плани, але Боже провидіння спасає...По своїй простоті не дайте обманутися!

за правду 2012-02-07 / 12:44:15
Шановна ПАНІ Марія Середович з міста Іршави... звідки береться така не любов до рідного краю, його духовенства. цікаво де ваші прадіди? у Царстві чи у пеклі? але як вірні християни надіємось на спасіння. Ваші предки жили, молилися, славили Бога у своїй Мукачівській греко-католицькій єпархії яка не належала до УГКЦ. а що, Вам, заважає прямувати до спасіння у своїй прадідівській церкві??????

незгідний 2012-02-07 / 12:32:15
Дорогий ГОСТЮ,Ви кажете, "що з такої єпархії треба тікати"... а щочекаєте... якщо треба дам і гроші на дорогу. бо життя МГКЄ Ви, слабо знаєте. і блідого понятя "ги би й не маєте!" краще поцікавтесь усіма нюансами. бо на Іршавщині, як мені відомо живуть люди, яким усе добре і живеться, і молиться.... лиш вам шось не угоджено. А керівництво, МГКЄ держиться лише одного плану, щоб люди потрапили до неба. то це кажу ВАМ і тим, які думають по-інакшому (по-иншому). коли по щось говорите, то будьте обізнаними.

Гість 2012-01-02 / 17:09:01
Керівництво мукачівської греко-католицької єпархії мені ся видит додержуєся якогось лиш йому знаного плану, а може ,ще кось то знає! Всі церкви в нашій области в єдности, лиш они нет. Видумали собі, що наша єпархія не така ,як инчі та, щи й Рим дурят. Кажут ги би не українська, русинська ват циганська. Ци кось звідав вірників по парафіях тко вни є, щось такого референдому не било. А політичних русинів по перепису било дисят тисяч, се на всі церкви, тай циган не більш. Та, що лиш на них ся зважат? Зтакої єпорхії тікати треба, ват попів з такими владиками гнати,йби з нас ганьбу не робили.

/ 8Чи оправдане "наше" русинство?
/ 35За лаштунками урочистостей хіротонії владики Ніла
/ 38Як хрестили Русь-Україну?
/ 7Мудрий душпастир
/ 4Пам’яті о.Йосипа Штилихи
/ 3Владика Ніл – єпископ-помічник Мукачівської греко-католицької єпархії
/ 2Промова Глави УГКЦ на могилі Вла­­дики Івана Маргітича
/ 8Деміфологізація чи незграбна міфотворчість?
/ 21Олександр Духнович – подвижник нацiонально-визвольної боротьби українцiв Закарпаття
/ 8о. А. Пекар, ЧСВВ. Греко-католицька церква під час мадярської окупації Закарпаття (1939-1944)*
/ 4Ще раз про хрещення Русі-України
/ 73Sui iuris Мукачівської греко-католицької єпархії: примара чи надбання колоніального минулого?
/ 6Чому вдома по-чужому?
/ 56Мiфи i реальнiсть про перебування св. Кирила на теренах сучасної України
/ 4Канадський парламент оцінив діяльність митрополита Андрея Шептицького
/ 2Схиляємо голови в тихій молитві. Слово про о. Монс. Авґустина Волошина
/ 1Книжкові новинки: В Ужгороді видали Великопісний молитовник
/ 38SUI IURIS Мукачівської греко-католицької єпархії,
/ 5Лист
/ 4Світлій пам'яті пастиря
/ 4Хто ініціював непристойну бійку за місце глави УПЦ МП?
/ 27Інцидент, що межує із вандалізмом. І не тільки…
/ 30Спілка імені Маргітича звернулася до владики Мілана і Папи Бенедикта ХVІ
/ 242В Ужгороді вшанували пам’ять владики Маргітича та прийняли звернення проти «русинської церкви»
/ 4В Ужгороді вшанують пам’ять єпископа Івана Маргітича
» Всі записи