Феномен Саакашвілі

Статтю під таким заголовком хотів підготувати, ще коли Михайло Саакашвілі зі скандалом перетнув український кордон, ставши символом проєвропейської опозиції до влади. Але через власну та суспільну інертність все відкладав, виправдовуючись зайнятістю. Нині байдужість вже впритул підійшла до тієї межі, за якою - «єдине, що потрібно для тріумфу зла, це щоби хороші люди нічого не робили» (Едмунд Бьорк 1729-1797).

Феномен Саакашвілі

Влада цю межу переступила. Тепер вже суто правове та навіть політичне вирішення конфлікту - неможливе. Знову вирішальну роль відіграватиме вулиця. І від кількості людей на ній залежатиме, чи стане протистояння кривавим, дуже кривавим  або безкровним. Адміністративно-репресивна машина вже запустила свою логіку, коли через обладміністрації мобілізують людей на провладні виступи, через освітніх чиновників (куди без них) залякують вчителів, батьків, щоб ті не виявляли своєї активності в соціальних мережах, бо СБУ все відслідковує і таке інше. Тобто, коло замкнулося і стало зрозуміло, що внаслідок двох революцій пострадянська корупційна система не демонтована та необхідна третя спроба.

Політична вага Михайла Саакашвілі якраз і вимірюється силою протистояння громадянського суспільства з цією самою системою. Якщо одне або друге явно переважають, то він не потрібен, але якщо їх потенціал врівноважується, то у суспільства виникає запит на таран, який би  прорвав кругову оборону феодалізму, що має властивість відроджуватися при будь-яких політичних режимах.

Виходець з радянської еліти, М.Саакашвілі чудово знає її  зсередини. Водночас, активне прилучення до західних цінностей, помножене на неабияку політичну волю, зробило його найбільш успішним реформатором на пострадянському просторі. Е.Шеварднадзе, також радянський реформатор, але зовсім іншого покоління, став першою політичною жертвою запального Міхо, як тільки перетворився в інструмент старої еліти при нових порядках. Завдяки цьому в Грузії відбулись найефективніші економічні реформи, батьком яких вважається Каха Бендукідзе, і завдяки цьому М.Саакашвілі став  ворогом №1 наймогутнішого та найпослідовнішого захисника корумпованої радянщини В.Путіна.

Відродження М.Саакашвілі вже як українського політика відбулось завдяки новій владі, причому - всупереч її волі. Спочатку його намагались використати як вітрину для Заходу та дубину проти окремих олігархів, зокрема І.Коломойського. Потім П.Порошенко протаранив за допомогою Саакашвілі «Народний Фронт», вибивши з обойми влади А.Яценюка. І далі прагнув використовувати для атак на Ю.Тимошенко та розпорошення опозиції на правому фланзі. Однак масштаб особистості Саакашвілі не підходить для ролі «болванчика» в чужій грі. І тут П.Порошенко допустився фатальної помилки. Він вирішив зіграти роль царя - хочу жалую, хочу караю, хочу даю громадянство, хочу позбавляю. І тим самим занурив творця «кольорових революцій» в улюблену ним стихію. Відтепер «Міхо» став не просто одним з політиків з півтора відсотковим рейтингом, а символом несправедливості, боягузтва та зрадливості нової влади. Всі подальші події тільки підсилювали імідж обох сторін і тепер остаточно вивели конфлікт за межі правового поля.

Звичайно, реальне життя набагато строкатіше, потребує деталізації багатьох фактів, які при нагоді будемо аналізувати, але суть залишається незмінною.

Чи могла Україна уникнути подібного розвитку подій? Безумовно. Зараз навіть не будемо наголошувати на тому, що виконання значної частини декларованих реформ просто обеззброїло б опозицію в її нещадній критиці. Тому, коли провладні агітатори звинувачують М.Саакашвілі в популізмі, то це виглядає навіть дуже смішно. Бо П.Порошенко, як показала практика, затьмарив в цій царині саму Ю.Тимошенко. Але мова зараз не про цей гріх усіх, без винятку, політиків. Йдеться про цивілізовану практику. Якщо в країні наступає криза ідей, уряду, парламенту, коаліції, то демократи йдуть на вибори. Тирани - до узурпації влади. Останнє і є причиною революцій.

Нещодавній приклад Великобританії. Уряд не може домовитися. Прем’єр виходить до виборців і просить їх розсудити. Через два місяці новий парламент формує новий уряд і країна без катаклізмів прямує далі. До речі так само діяв М.Саакашвілі - в Грузії, а В.Ющенко - в Україні. Тирани мислять інакше, от і грузнуть в корупційному болоті.

Наразі в українському парламенті, як показало голосування за зняття голови антикорупційного комітету Є.Соболєва, сформована антидемократична коаліція з представників БПП, НФ, «Радикалів», «Відроження», «Волі народу», Опозиційного блоку, яка не відображає волі виборців. А значить - говоритиме вулиця.

Відтак феномен Саакашвілі не можна пояснити без міжнародного контексту подій. Бо Україна, яка опинилась в епіцентрі світової геополітики, просто приречена пристати до якогось центру тяжіння, а згадана в попередньому абзаці змова корупціонерів її знищує. Саакашвілі, НАБУ, діяльність невеликої групи єврооптимістів поки залишаються тими маяками для Заходу, які сигналізують, що реальні євроатлантичні устремління українців ще живі. Їх поразка означатиме, що лінію стримування російської експансії слід зміцнювати не біля Донбасу та Криму, а десь ближче до Карпат та Прибалтики. Бо не осушене українське корупційне болото легко зіллється з російським через феодально-корпоративні структури. І, навпаки, успіх українських реформ кардинально підірве міцність режиму В.Путіна, демонструючи його історичну безперспективність.

У зв’язку з цим обов’язково слід згадати статтю Віталія Портнікова з аналогічним заголовком. Мабуть єдину з тих, які я зустрічав, де критика Саакашвілі піддається більш-менш глибокому аналізу і тому заслуговує на увагу. В ній Портніков порівнює Саакашвілі з Троцьким  і далі, спираючись на історичні паралелі, попереджає про можливі загрози. Не буду вдаватись до детального аналізу, але зверну увагу на дві речі. По-перше, альтернативою Троцькому став Сталін, як ставленик номенклатури, яка хотіла «матеріальні блага, квартири, пайки та домашніх працівниць». Не відомо, яка б доля чекала нашу країну за керівництва Троцького, але альтернатива відома і доля більшої частини номенклатури також. Але головна маніпуляція статті прослідковується в останньому абзаці, де як історичні аналогії згадуються фашистські та «лівацькі» Муссоліні, Гітлер, Фідель Кастро, Чавес. Хоча за всіма параметрами ліберальної ідеології та світосприйняття для Саакашвілі набагато ближчі Гавел, Валенса, Де Голль, Аденауер. Тим більше він вже  продемонстрував реальний приклад демократичного відходу від влади.

Проте, такий підхід свідчить, що значна частина колишніх революціонерів, яких Портніков називає системними політиками і до яких відносить П.Порошенка, хоче тільки «владу і грошей». Тому вони не розуміють М.Сакашвілі, який прагне системних змін. Справа лише в тому чого хочуть активні громадяни України?    

10 грудня 2017р.

Теги: Саакашвілі, Порошенко, влада

Коментарі

тратата 2017-12-19 / 10:06:17
Євреї б'ються з грузинами на владу в Україні - в українці роти порозявляли і ковбаси на Різдво крутять . Стадо тупе.

ГРУНЬ 2017-12-16 / 23:09:17
Як можна "обов'язково... згадати" В.Портнікова, який "долгие годы изучает Троцкого", а останній своєму племіннику сказав: “Мы должны превратить Россию в пустыню, населенную белыми неграми, которым мы дадим такую тиранию, какая не снилась никогда самым страшным деспотам Востока. Разница лишь в том, что тирания эта будет не справа, а слева, не белая, а красная. В буквальном смысле этого слова красная, ибо мы прольем такие потоки крови, перед которыми содрогнутся и побледнеют все человеческие потери капиталистических войн. Крупнейшие банкиры из-за океана будут работать в теснейшем контакте с нами. Если мы выиграем революцию, раздавим Россию, то на http://nakanune.babikov.com/Sloveni/Sindrom_07.gif погребальных обломках её укрепим власть сионизма и станем такой силой, перед которой весь мир опустится на колени. Мы покажем, что такое настоящая власть. Путем террора, кровавых бань мы доведем русскую интеллигенцию до полного отупения, до идиотизма, до животного состояния… А пока наши юноши в кожаных куртках — сыновья часовых дел мастеров из Одессы и Орши, Гомеля и Винницы умеют ненавидеть всё русское! С каким наслаждением они физически уничтожают русскую интеллигенцию — офицеров, академиков, писателей..”

Вуву 2017-12-14 / 18:38:32
Так точно котику ... І клізму в сраку!

Котик 2017-12-13 / 17:23:46
Щоб виликувати важко хворого мало дианозу и ликив. Треба чуйного ликаря,виру у виздоровлення, пидтримку ридних, близьких, друзив, ижу, тепло, кисень, масаж и т д

Вуву 2017-12-10 / 23:08:02
Мушу "жорстоко" розчарувати
Але діагноз про геморой це не діагноз для Украйіни ... скоріш за все це індивідульний діагноз (а не суспільно-політичний) ... Алти вітя рухайся , рухайся.

вуву 2017-12-10 / 22:59:51
Проблема в тому що наші "політики" ... Не займаються ... "чистою політикою" ... А буквально контролюють фінсові потоки цілойі крайіни ... Але якщо йіх позбавити такойі можливості ... В буквальному розумінні ... То вже через місяць люди зможуть відчути незначне полегшення.
( бо якщо порох напряму втручається в роботу нац.банку і призначає туди кого сам хоче ((свойіх людей)) ... І так само історія з "пгокугогом" і його "папередніками" ... І міністром оборони який прикриває свого помічника ... Бо його прикриває "презік" ... І горяд військові склади на мільйони ... Попередньо розграбовані нелюстрованими генералами ....ЯК така даржава може НОРМАЛЬНО ФУНКЦІОНУВАТИ І РОЗВИВАТИСЬ.??? ЯК ?
P.S. Звичайно цей перелік можна продовжувати далі ... Як на 26 років ... ЗЛОЧИНИ БАНДИТІВ І БАРИГ НЕМАЮТЬ СТРОКУ ДАВНОСТІ.

Віктор Пащенко 2017-12-10 / 21:27:56
ІІІ
- Лікарю, у мене в задньому проході болить.
- Це у вас геморой від постійного сидіння. Треба рухатись, проявляти активність, тоді кровообіг покращиться і геморой зникне.
- Це діагноз. А що робити?


Подібні діалоги і переконують політиків, що народ потребує вождів і легко піддається маніпулюванню. Бо бий, біжи, скачи,- він розуміє, а словосполучення – проявляти активність – ні.

Вуву 2017-12-10 / 20:11:51
Приклажна теорія це одне ..
А реальна практика це інше.
Все що написано нижче констатація фактів .
Краще напишіть конкретні шляхи ... Дійі ... Напрямки.
А то виглядає так: "наче діагноз поставили а рецепт на ліки не виписали".
(Вибачте ...до сраки таке лікування) :'(

Віктор Пащенко 2017-12-10 / 18:39:32
Свого часу Махатма Ганді став основоположником філософії ненасильницького спротиву, який привів до розпаду найбільшої імперії світу Великобританії та незалежності Індії. Згодом такі революції отримали назву оксамитових. Їх мета примусити владу до чесних виборів. В країнах де владу змінюють регулярно (при потребі достроково) революцій немає. У нас такий приклад Помаранчева революція. У другому випадку Янукович за тиску Путіна пробував довести, що Кучма слабак, а він протести придушить – сталася кров. Тому рецепт один – чим більше людей виявляють свою активність, тим менше спокус у влади її узурпувати.
Але чи гарантують вибори миттєве покращення та процвітання. Ні. У 70-ті роки Італія, де сильні мафіозні традиції проводила майже щорічні парламентські вибори поки вчилась демократії. Нещодавно такий шлях долала Греція. Популізм, який живиться споживацькими настроями населення не українська, а загальнолюдська проблема. І лікувати її можна лише практичним досвідом. Іншого мирного способу вирішення політичних конфліктів, ніж вибори світ не знає. Про що й говорив свого часу В.Черчіль: «Демократія погана форма правління, але кращої світ не вигадав».

констатація 2017-12-10 / 17:14:31
Так, правильна констатація ситуації - це як правильний діагноз, який веде до правильноголікування і, відповідно, видужання.
І все ж, яким, на думку автора, є вихід у ситуації, що склалася в державі? Коли революція - непотрібна, шкідлива навіть вбивча для держави, але без неї відірвати від влади цих злодіїв - не можливо

неаналітик 2017-12-10 / 17:05:48
Мені здалося, що автор емоційно піддався істеричному настрою, культивованому у наших контрольованих олігархами ЗМІ та в певних колах недосвідченого українського політикуму. Саакашвілі програв свою боротьбу ще пару місяців тому. Коли почав діяти як лівак троцькістського штибу і пішов на нищівний таран. Виграш теперішнього Саакашвілі та строкатої свити з його оточення, яка повелася на анархічні та большевицькі лозунги ("все взять и поделить"), означав би швидку поразку Української держави. Тому й притягнута Саакашвілі до себе, немов магнітом, юрба невдоволених люмпенів та політичних фріків, якщо вона спроможна буде розростатися, має бути поставлена на належне місце - саме як заколотники. Насправді цвітіння нинішнього феномену Саакашвілі є лиш ознакою спроби державного перевороту, бунту невдоволених олігархічних кланів, інтереси яких найбільш зачеплені в цьому році.

Віктор Пащенко 2017-12-10 / 16:13:19
1.Я не переоцінюю чи недооцінюю вплив Саакашвілі. Я говорю що він вимірюється тим, наскільки суспільство готово відстоювати свої громадянські права. Саакашвілі своїм прикладом показує, як можна жити і боротися з системою і справа українців підтримати це чи ні. Кожний вибирає свою політичну нішу через представлення її політиками. Хтось Ляшка, хтось Рабіновича, хтось будь-кого за гречку. А нинішній феномен Саакашвілі діагностує наскільки у нас суспільство готове протидіяти свавіллю.
2. ЄС і США не можуть діяти абстрактно. Вони можуть підтримати антикорупційні дії чи органи, виступити проти політичних репресій, інвестувати в певний політичний курс, зрештою застосувати санкції у відповідь на конкретні дії. Боротися за все хороше проти всього поганого можна лише віртуально.
3. Якщо вибори нічого не вирішують, тоді нам Захід не потрібний, як і ми йому. Безвідповідальному суспільству, як і особі допомога тільки шкодить. Інша справа, що на виборах можна обманюватися, вчитися вдосконалюватися. Без помилок не буває життя. Але життя без вибору – це рабство.

Можливо 2017-12-10 / 12:13:04
Ви переоцінюєте значення і вплив Саакашвілі.
Можливо, Саакашвілі і прагне системних змін, а можливо, більше реалізації власних політичних амбіцій. В любому випадку такого «гавкаючого пса» в умовах формування режиму Порошенка потрібно суспільству. Лиш Порошенко розумніший і в цьому страшніший за інших українських авторитаристів – Януковича, Кучми. Карта Саакашвілі вибита – за ним не підуть. По-перше, гнила система не дала йому розкритися під час роботи в Одесі; по-друге, плівки Курченка теж додали негативу; та ін. Єдиний мирний запобіжник розростання авторитаризму і олігархату – це тиск ЄС і США; вибори – нічого не вирішать, бо болото купується. Ще одна революція? можлива, але не зараз, в суспільства ще пройшов гіркий присмак 2013 року.

Ужгород 2017-12-10 / 10:49:40
Кому потрібен цей клоун-грузин? Хай іде рятувати свою Грузію! Більшого демагога важко уявити!


Віктор Пащенко
Публікації:
/ 8Закарпаття: ментальна війна
/ 6Вибори в Словаччині: Притча про вовків
/ 4Символіка Незалежності
/ 14Перемога розуму над інстинктом
/ 36Мукачево. "Падіння" Турула
/ 4Коса на камінь. Рух підтримки закарпатських військових проти правоохоронців
/ 5Орбан як Путін
/ 7До тричі, або Чому Україна вже виграла цю війну
/ 5Закарпатський переворот №3
/ 9Про Балогу, Москаля, Медведчука та політичну історію Закарпаття
/ 7"Переворот" в Закарпатській облраді: перерозподіл старого і опіка Києва
/ 14Десакралізація влади як шанс до реального самоврядування
/ 11Андріїв – Щадей: крок вперед, чи два назад?
/ 5Ужгород політичний (післямова виборів 2020)
/ 1Ужгород політичний. Ч. 5
Ужгород політичний. Ч.4
/ 2Ужгород політичний. Ч.3
Ужгород політичний. Ч. 2
/ 1Ужгород політичний. Ч.1
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч.15. Закінчення
/ 5Політичні трансформації Закарпаття. Ч.14
/ 4Політичні трансформації Закарпаття. Ч.13
/ 1Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 12
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 11
/ 2Політичні трансформації Закарпаття. Ч.10
» Всі записи