Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя, дай, Боже, народу
І многая, многая літа!
Які чудові слова у Церковному гімні України (автор тексту: Олександр Кониський, музика: Миколи Лисенка). Ним закінчується Служба Божа на українських службах греко-католиків Мукачівської єпархії та храмах УПЦ Київського патріархату. Однак, на службах, що проходять у храмах МГЦ «церковнослов’янською мовою» його не співають. А чому? Адже це Молитва до Господа за благополуччя нашої спільної держави – України, за те, щоб Він дарував її мешканцям «свої ласки і щедроти»! А їх, всі ми, громадяни України, незалежно від національності – ой як потребуємо! І дуже б було добре, щоб у всіх греко-католицьких храмах нашої єпархії, включно із службами на інших мовах, – лунало це чуйне прохання до нашого Господа. Тож, за дорученням багатьох вірників, закликаю виконувати цю Молитву всіма греко-католиками краю. Думаю, що прохання це підтримають всі духовні отці краю, підтримає і преосвященний владика Мілан.
Хто зна, а може б до цього приєдналися і брати наші православні із УПЦ Московського патріархату?
Олег Галик, Ужгород
шон 2012-11-29 / 23:19:13
Літургія Івана Золотоустого містить у собі багато прохань, і за країну і за народ також, тож немае потреби, співати після кожної Літургії Боже Великий Єдиний.