Винороб від Йосипів, або Чому не світить “Промінь”?

І пожежа на вибори в 70-ті, яка розглядалася як антирадянська провокація (мешканці міста "зі стажем" пам'ятають цю непересічну подію), і нові часи, коли новонароджена ринкова економіка дико-базарного ґатунку оточила і місцями проникла в будівлю, що із середини 90-х перестала показувати кіно. Яке кіно, якщо тогочасна реальність будь-якому "кіно" давала фору і по гостроті, і по видовищності? А зараз будівля... ні, не у власності (у всякому разі поки-що), в оренді у нових господарів життя. Ніби на виборах нам обіцяли, проект показували, патріотичні пісні співали відомі і популярні в місті "діджеї" Йосипи – Фізеші і Шерегі. Ми в газеті й проект надрукували, стали готуватися до відкриття... Але минув рік, другий, третій, четвертий, а "Помінь" продовжує іронічно спостерігати за метушнею навколо себе, ніби говорить, розглядаючи фальшивий білет: ні, з таким білетом щасливе кіно не побачиш.

Тиждень тому ми спробували зустрітися з депутатами міської ради, активістами, патріотами, виноградоволюбителями Йосипами. Але в будівлі, напроти малого базару, нам сказали, що їх немає, і коли будуть – не знають, бо можуть прийти хоч коли і час їх приходу, чудесний по суті, відомий тільки їм самим. А минулої п'ятниці загальмувала краса-машина, з якої весело вигулькнули Фізеші і Шерегі: ви до нас заходили, є проблеми? Проблем, звичайно немає – пуста цікавість. Хлопці, почувши про предмет нашої журналістської збентеженості, відразу погодилися на зустріч, призначили час і місце: понеділок, 11.00, JJ-клуб. Прекрасне місце і прекрасний час. Але, з невідомих нам причин, Йосипів у призначений час на місці не виявилося. По великому рахунку, нема проблем. Ми ж наперед знаємо причини, навіть можемо собі уявити сумні інтонації в голосі: мовляв, криза, нема грошей... Та й звідки гроші у безробітних? Дешевше зараз "Винороба" в Ужгороді купити, трошки схожого, як нам розповідали, на шахтаря, встановити біля католицької церкви і в історії залишитися, і на чергових виборах патріотично виглядати.

Кажуть, якщо того "Винороба" в місті встановлять, то і ціни на базарі знизяться, і ліки стануть доступнішими, і на кладовищі більше місць буде. А хтось навіть запевняє, що можуть Януковича зняти... Звичайно, ми за красу, звичайно, за культуру, але як цю нашу страшну дійсність–ЖАБУ з трояндою повінчати? А хлопці? Зовсім нас за дурнів тримаєте? А ви ж як ніхто цю дійсність поширюєте і підтримуєте, бо саме вона вам, "безробітнім", дає відчуття господаря або ... орендатора.

Та проблеми все-таки виникли. Ще перед зустріччю нам зателефонували з Виноградівського Центру зайнятості. Ось що нам розповів заступник директора по господарській частині.

– Представтеся, будь ласка.

– Василь Павлович Кляп – заступник по господарству районного Центру зайнятості.

– Василю Павловичу, чому ви зранку турбуєте газету?

– Мені вже набрид цей безлад, який ми маємо після дискотеки перед Центром зайнятості. Зараз поламали огорожу, яка встановлена для того, щоб не заїжджали машини, зламали лавку... Крім того, неприємно це говорити, але неодноразово був оббльований центральний вхід у будівлю. Часто знаходимо пусті пляшки, бите скло, якісь баночки, тюбики від ліків, презервативи, інколи одноразові шприці... Все це приходиться прибирати по всьому периметру будівлі нам: мені, прибиральниці.

– Василю Павловичу, а чи зверталися ви до власників з претензіями?

– Я говорив із Шерегі, який сказав, щоб я звертався, до завгоспа. Після я неодноразово звертався до завідуючого господарством, але він не виконує своїх обіцянок. Було обіцяно, до прикладу, що замість дерев'яної огорожі, яка знаходилася (бо зараз вона поламана) перед Центром зайнятості, він зробить металічну. І це він "робить" вже 3-4 місяці. Ярославу Івановичу я доклав про сьогоднішні обставини (директор Кормош Я. І. знаходиться у відпустці), він сказав звертатися в міліцію і до вас.

Ми також взяли коментар від виконуючого обов'язки директора Копчі Юрія Олександровича.

– Юрію Олександровичу, з якого часу у вас проблеми з сусідами?

– Ви ж бачите, що тут проводяться дискотеки. Люди, які там відпочивають, приходять на наші лавочки, часом їх ламають, смітять. З цим потрібно вже щось вирішувати. І продовжується така ситуація вже два роки.

– Ви кудись зверталися?

– Я сьогодні телефонував Фізеші Андріані Олександрівні, на якій офіційно зареєстрований заклад, вона обіцяла приїхати. Будемо розмовляти.

– А в міліцію?

– В міліцію я ще не телефонував, хочу поговорити спочатку з господаркою.

– А чому до цього часу не поговорили?

- Розмовляли з ними і директор, і завгосп, нам обіцяли обгородити територію... Але поки що це тільки обіцянки.

– То ви рішучі того, щоб вирішувати цю проблему? Чи не дуже рішучі?

– Рішучі. Тому, що це вже перейшло всі допустимі межі.

На жаль, нам не вдалося взяти коментар від Йосипів, позаяк розмова об 11.00 не відбулася. Але ми надіємося, що наш коротенький сюжет змусить трошки замислитися і якісь заходи вжити. Бо виглядає взагалі-то абсурдно, погодьтеся: музика, танці, шприци, презервативи, безробітні... і оббльовані двері Центру зайнятості.

Володимир Мочарник

Теги: винороб, Виноградів, Промінь

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати