Миті

(нотатки з потягу)

фото автора
фото автора

Виїжджаю поїздом до Києва. Ніч починає доганяти за Мукачевом. За вікном вагона видніються гори. Вони у вечірніх сутінках здаються ще гарнішими, ніж у день. Здалеку маячать вогники. Насправді, то — світло із вікон далеких і не дуже від залізниці будинків. Із їх коминів валить дим. Я — у холодному вагоні. А хочеться бути там — у теплі, біля розпеченої печі. Як колись, у далекому дитинстві.

Повертаюся до Ужгорода. Перший сніг цієї зими доганяє мене у Львові. А далі — залізниця, що тягнеться між горами. Уже — вкритими снігом. Як це добре — ловити такі миті.

29 листопада 2010р.

Теги: природа, поїзд, зима

Коментарі

KK 2010-11-30 / 22:56:00
Ух...яка холодна, сіра зима наступає...гарно все подано!

Оксана 2010-11-30 / 20:53:00
Життя складається із митей і від людини залежить які із них вона закарбує у своїй памяті.

Тезка 2010-11-29 / 20:55:00
Короткі в тебе миті, Славік, дуже короткі... Хоча гори від цього гарнішими не перестануть бути)))

Обурений 2010-11-29 / 18:02:00
А чому вагон холодний був?

Треба цих неробів порядку вчити! Чому не вимагав тепла?

Ти ж , Славко, журналіст, як-не-як? Що казати за простих смертних.

Вимагай більшого! :)

ярослав орос 2010-11-29 / 17:22:00
так-так... я завжди, коли ними проїжджаю, то відчуваю себе на сьомому небі... звичайно, коли повертаюся у рідні гори...

Зима 2010-11-29 / 17:21:00
Ех,побільше б таких теплих митей у житті

Ярослав Гулан 2010-11-29 / 17:15:00
Завжди будь ласка )

А вид із цих віадуків дійсно прекрасний - як взимку, так і влітку.

ярослав орос 2010-11-29 / 16:59:00
тепло написано про зиму...
вже тридцять років я проїжджаю через цей у скотарському міст...
дякую, тезко...


Ярослав Гулан
Публікації:
/ 1«Хтозна-онлайн». На Закарпатті збільшується кількість анонімних сайтів
Право журналіста на інформацію. Захищати чи ігнорувати?
/ 10«Комунальна» журналістика Закарпаття:
/ 4Закарпатські джинсовики – банки, магазини, політики
Інтернет-ЗМІ Закарпаття: ситуація покращується
/ 9Редакція закарпатської газети – редактора та верстальника достатньо?
Журналіст знає, корупціонер боїться
/ 6На друковане слово грошей вистачає не усім
Газетна листівка під двері. Це краще, ніж джинса
«Реклама» обласної влади на Закарпатті обійдеться у 48 тисяч на місяць
На Закарпатті слово під загрозою контролю. Але вихід є
/ 2Державні і комунальні ЗМІ – у вільне плавання. Або ж в історію
/ 1Сайту Ужгородської міської ради «допомагає» приватний веб-ресурс. Чи це етично?
/ 2Мерський фінал в Ужгороді
/ 4Набережна Незалежності у приватній власності?
/ 10За скільки продали землю у центрі Ужгорода?
/ 5Ужгородські регіонали уже поклали око на дитячу вузькоколійку?
/ 12Чи скаже мер Ужгорода, де я живу?
/ 1Хто лукавить про автономне опалення – ужгородська влада чи регіонал?
/ 5Що приховує від людей сільський голова Поляни?
/ 9Украсти від ужгородців останню аптеку? Дозволено
/ 3Навіщо «Падіюн» подарували області?
/ 23Маршрутки й далі вирішують, як їм їздити
/ 16 Сміттєві афери в Ужгороді
/ 11Ужгород – приклад тепла?
» Всі записи