«И если сравнить жизнь с театром, не лучше ли, как настоящий актер, сознательно отнестись к своей роли и сыграть ее так, чтобы все вокруг замерли от восторга и благородности? Сыграть ее так, чтобы оправдать свой единственный выход на сцену…»
Фелікс Кривін
Тридцятого був понеділок. І минав теж квітень. От минає увосьме. І що? Ліпше було б, звичайно, Петре Миколайовичу, ще жити. Хоч воно також не паска і пораз тяжко відшукати смисл. Але можна і найбезсенсовішу мить оправдати пошуком отого самого сенсу. І все більше утверджуюся в переконанні, що, просторікуючи про непоправну втрату, лукавимо, бо яка це втрата, якщо ти продовжуєш екзистувати між нами, достоту як і перед сімома роками. Лише певніше й неуникніше. Тепер розумію, що й відпустка від життя – лише ілюзія, отака поетична метафора, цікава й поживна для філолога. Усе триває. Цей вічний хрест перетривання тебе на собі розіп’яв.
ярослав орос 2014-05-09 / 23:26:15
здається, в маяковського -- "чистимся под ленина"...
фатьови закарпатські нині погнали "під скунця"...
а Я ж то Його знав геть іншого...
Петро ж то був чоловіком...
а ви ж?
Яна 2014-05-09 / 09:44:11
Знайоме фото, велика честь була знати цю людину особисто, дякую за приємні спогади Іване Михайловичу!!:)))
володимир 2014-05-04 / 00:13:38
коли пишуть мудрі люди, то хочеться читати ще і ще. однак вони як правило надто лаконічні...
Акорд 2014-05-03 / 11:22:58
Дуже достойне вираження пам'яті.
Михайло Фединишинець 2014-05-01 / 12:19:57
Добре, що лаконічно. Мені здається, що можна було й утричі більше написати. Фото - фест)...