Маленькою Анна Рущак до школи не ходила жодного дня. У 18 років стала послушницею, а згодом склала монаші обітниці і назвалася сестрою Феодорою.
«Робота найбільше була. Такі були монахині, що все в церкві молилися. А котрі працювали, то рано помолимося, та й на роботу йдемо. Хто на город йшов робити, хто на поле, інші – з худобою», – згадує монахиня сестра Феодора.
Коли у 1961році комуністична влада закрила монастир, сестра Феодора оселилася у родичів в Ізі. Вдома плела кошики для колгоспу. На неї родина Рущаків залишала своїх дітей та внуків. Попри життя серед мирян, сестра-довгожителька Феодора щодня дотримується монастирського розпорядку: молитви, постів, послуху.