Відповідь буде банально простою – просто ніхто нічого не робить. З часу, що пройшов, тільки Іршавська районна рада в межах своєї компетенції подала судовий позов проти фірми, з мотивацією що місцева громада не давала згоди ФДМУ в Закарпатській області на демонтаж... Мені відомо тільки, що суди вони програли і приватний підприємець з Луганської області продовжив свою справу. Мені більше нічого не відомо про дії вищих органів державної влади Закарпатської області, хоча рік тому ними були озвучені запевнення в підтримці збереження вузькоколійки. Ми також в ЗМІ закликали обласну владу до дій по збереженню залізниці - але громадська організація «Боржавська ініціатива» не удостоїлась отримати хоч публічну відповідь від голови Закарпатської ОДА. Тому напевно і маємо такий результат.
Хтось зацікавлений у нищенні вузькоколійки? На скільки вона є захищеною від цього?
Якщо-б такі були, то їх можна принаймні переконувати в зворотньому. Але, на жаль, сьогодні Боржавська вузькоколійка живе своїм життям, до якого нема діла жодній відповідальній особі з боку органів державної влади. Зроблю припущення, що жоден з чиновників - від сільради до області, не уявляє собі, що таке вузькоколійка як громадський транспорт сьогодні. Хоча з огляду на історію вузькоколійки – у всі часи вона була зручним транспортом для всіх жителів Боржавської Долини і навіки ввійшла в їх життя. Сьогодні вузькоколійка беззахисна перед байдужістю.
Можливо, є такі, що спеціально створюють таку ситуацію, особливо, коли скептично питають «Ну що ви добилися, -добиваєтесь?». Але ми орієнтуємось на тих людей, які хочуть зберегти цю історичну памятку. Як приклад, створена півтора місяці у соціальній мережі Фейсбук сторінка Друзі Боржавської вузькоколійки має більше сотні активних прихильників та майже 10 тисяч знайомі з її історією та сьогоденням. І на сьогодні ця громада – єдиний захисник вузькоколійки.
Хто і що має зробити для вирішення проблеми Боржавської вузькоколійки? Яким бачите саме рішення?
Якщо ми живемо в державі, де є конкретні особи, що відповідають за функціонування конкретних напрямків галузей в області, як от транспорту чи туризму, то вони в першу чергу повинні поставити собі питання: де то є Боржавська вузькоколійка? Які там існують проблеми? Як їх можна вирішити? Сьогодні обласна влада повинна взяти на себе відповідальність з координації діяльності зі збереження та розвитку Боржавської вузькоколійки, де всі питання лежать в площині державної власності на майно та повинні бути врегульовані з врахуванням інтересів розвитку регіону. Сьогодні до цієї справи долучилися та готові долучитися багато прихильників вузькоколійки з числа приватних осіб, ми готові теж до співпраці.
Які вбачаєте реальні перспективи Боржавської вузькоколійки?
Я не можу говорити про перспективи, тому що ні я, ані мої друзі не впливаємо на ситуацію. Можемо тільки поділитися своїм баченням її майбутнього при умові не тільки «розуміння» з боку влади, а і конкретних кроків. І ми не говоримо за якісь захмарні перспективи – ми працюємо в силу своїх можливостей зараз. Це проведення Дня Боржавської вузькоколійки 7 серпня минулого року, зустріч Святого Миколая в грудні 2011 року і, звичайно, «Винний тур Боржавською вузькоколійкою» 18 лютого цього року на фестиваль вина в м.Берегово. Ці заходи можуть стати системними з часом, хоча і сьогодні на них відгукується багато прихильників історичної технічної спадщини від Києва до Будапешта, Праги. У вересні минулого року Боржавська вузькоколійка приймала пасажирів «Карпатського Експресу» з Будапешту – майже 120 прихильників проїхалися з Берегова до ст. Хмільник та в зворотному напрямку.
Раніше говорилося про підтримку вузькоколійки на Закарпатті із-за кордону. Чи продовжується співпраця?
Історія співпраці розпочалася в 2002 році з першого форуму «Карпатський трамвай» , який був започаткований як громадський рух за збереження історичної технічної спадщини в Карпатах. На наступний форум в 2003 році в м.Іршава нам вдалося зібрати представників з сусідніх країн, де вже були результати релізації подібних проектів - з польської гміни Цісна, з російського міста Переславль, з Угорщини та Словаччини. На цей форум мені вдалося запросити президента Європейської Асоціації Істричних і Туристичних Залізниць пана Девіда Моргана та тодішнього посла Великої Британії в Україні Роберта Брінклі. До зібрання в Ірашаві долучився голова Державного комітету з питань туризму та курортів пан Валерій Цибух. Це зібрання було проведено на високому рівні і вселяло оптимізм. За наслідками форуму, експертами був представлений план з туристичного розвитку вузькоколійки.
Але в Україні зі зміною керівництва міняються і пріоритети. Натомість із зарубіжними партнерами ми підтримуємо стосунки постійно. Результатом є участь шкільної молоді з Іршавського району в міжнародних волонтерських залізничних таборах в Будапешті та Гданьську, постійна увага з боку британських часописів про життя Боржавської вузькоколійки. Очікуємо в червні на делегацію Довірчого товариства збереження залізничної спадщини Нової Євопи (NEHRT) з Британії, яка також відвідуватиме м.Львів.
На скільки вузькоколійка може бути привабливим інвестиційним проектом? Приблизна вартість капіталовкладень?
Відповідь на питання має дві складові: перша – це вузькоколійка як громадський транспорт, друга – вузькоколійка як туристична атракція. Сьогодні на відрізку Виноградів – Хмільник – Іршава відбувається регулярний рух громадського транспорту. Наразі власник (Львівська залізниця) від продажу квитків покриває всього 12% від затрат. А ситуація така, що жителі Шаланок, Олешника та Чорного Потоку найбільше потребують залізницю. На відрізку Іршава – Хмільник – Берегово є перспектива організації руху як туристичної атракції. І на додаток найбільш багатий краєвидами відрізок Іршава – Приборжавське, який треба ще привести в належний порядок. В частині організації роботи вузькоколійки як громадського транспорту необхідна державна підтримка, в частині організації туристичного руху доцільно створити окреме підприємство.
На сьогодні треба врахувати і те, що на лінії експлуатуються тепловози ТУ-2, розраховані на перевезення великих вантажів. Вони є дуже затратними в споживанні дизпалива. Отже, необхідним є проведення їх модернізації. Як перший крок, пропонуємо провести пілотний проект на відрізку 18 км Іршава – Приборжавське: передати цей відрізок колії в комунальну власність Іршавського району та створити підприємство з експлуатації. На сьогодні, за сприяння Асоціації збереження історії залізниць України, ми маємо в розпорядженні залізничну мотрису (пасажирський вагон з двигуном) для організації перевезень туристів. Як проект, є пропозиція закордонних партнерів надати в оренду діючий паровий локомотив типу LAS. Орієнтовна вартість пілотного проекту Іршава-Приборжавське біля 1 000 000 грн. Але така співпраця можлива за доброї волі Укрзалізниці та підтримки обласної влади. В справі організації туристичного руху готові надати допомогу громадські організації з Швейцарії, які мають досвід роботи в Румунії.
Що дасть збереження і розвиток вузькоколійки людям, місцевим жителям?
Сьогодні відповідь на це питання дали наші сусіди в Польщі та Румунії. Лісова залізниця в Бєщадах в літній сезон є головною атракцією в регіоні і перевозить щодня до 300 туристів, які в свою чергу проживають в сільських садибах. В сусідній румунській долині Вішеул-де-Сус щодня вирушають два потяги з програмою на цілий день з 80-100 туристами. При вартості квитка від 3 у.о. до 15 у.о., в залежності від маршруту та віку туриста. Це дає можливість забезпечувати оплату праці обслуговуючого персоналу та супутніх затрат.
Особливістю залізничного туризму є сформовані групи туристів, які могли б відвідувати в наших умовах винні підвали в Шаланках, Кідьовіші, Великих Берегах. Сьогодні подорож з Іршави до Берегова можна урізноманітнити відвіданням ст.Хмільник та місця злиття річок Боржава та Іршавка, відвіданням ферми корів породи угорська сіра в Верхніх Реметах та дегустаційного залу підприємства «Чизай», термальних басейнів в Берегові. Практично у містах Виноградів та Іршава є можливість відвідати музеї та історичні пам'ятки. А додатком до цього всього під час подорожі вузькоколійкою можуть бути страви закарпатської кухні, презентовані прямо в облаштованих вагонах.
Але найбільш важливий результат для всіх жителів Боржавської Долини буде в регулярній діяльності вузькоколійки, яка слугувала нашим дідам замість годинника, за яким звіряли життя.