При загальноукраїнському показникові в 82 стаціонарні ліжка на 10 тисяч населення, на Закарпатті – 70 ліжок

 
Про те, яким чином воно відбувається на Закарпатті, розповів начальник управління охорони здоров''я Роман Шніцер. Він зазначив: «Однозначно, цю реформу не втілять медики. Це цілком справа влади. В нашій області у цьому питанні головним генератором і провідником багатьох питань є голова обласної держадміністрації Олександр Олександрович Ледида. Будучи депутатом Верховної Ради, він працював у постійній комісії з питань охорони здоров''я, материнства і дитинства і лобіював багато питань, що стосуються медичної галузі нашого краю.

Сама ж суть медичної реформи чомусь багатьма сприймається спрощено – як оптимізація, скорочення видатків і кадрів. Але я хочу наголосити, що реформа – це інвестиції, інтелектуальні і матеріальні, для отримання стабільного позитивного результату. Перед тим, як починати реформу, треба провести базову інвентаризацію, порівняти свій досвід із тим, що мають сусіди».

За словами головного медика області, сьогоднішні показники такі: по Україні - 82 стаціонарні ліжка на 10 тисяч населення, на Закарпатті – 70 ліжок. Кількість пролікованих хворих в області за рік – 20 тисяч осіб. Завдяки спеціалізації медичних служб – дещо збільшилися резерви на медикаментозне та харчове забезпечення хворих: є заклади, де забезпечення на 1 ліжкодень близько 150 гривень.

Для того, щоб почати ефективне реформування галузі, за словами Р. Шніцера, треба виправити одну з головних помилок – надмірну спеціалізацію 2-го рівня медичної допомоги: «Будь-яка вузька спеціалізація повинна мати під собою серйозний матеріально-технічний ресурс. Інакше це є звичайний терапевт. І в кінцевому результаті, те, що має робитися на другому рівні (це є кваліфікована медична допомога), – робиться на першому рівні. Кожен медик повинен розуміти, що метою реформи все одно є найвища якість надання медичних послуг. І щоб з цього ланцюга не випасти, треба суттєво підвищувати свою кваліфікацію».
Щоб оптимізувати витрати на лікування одного хворого, планується до мінімуму скоротити кількість стаціонарних ліжок у лікарнях.

У 2001-му році хворий, який потрапляв на стаціонар, знаходився там 17 днів. Зараз це 10 днів. До прикладу, в Ізраїлі з його серйозним рівнем розвитку медичної галузі ця цифра становить 2,5 дні. Р. Шніцер: «Під час перевірок по районах ми стикаємось з тим, що під час вихідних з 650-ти стаціонарних ліжок у суботу і неділю залишаються зайнятими близько 160-ти. Це що, означає, що у вихідні хворим легше? Ні, це говорить про те, що значна частина хворих, які лікуються на стаціонарі – це насправді амбулаторні хворі».

Питання підвищення ефективності роботи закладів охорони здоров''я не може не залежати від грошей. На запитання, де ж ці кошти брати, відповідь – економити і перенаправляти. Наприклад, на  опалення обласної клінічної лікарні було витрачено 1 мільйон 390 тисяч гривень. У перший рік економія склала 1 мільйон 200 тисяч. Цього року – 890 тисяч гривень. Ці кошти направляються керівництвом лікарні на медикаментозне забезпечення хворих, яке, як відомо, набагато краще, ніж у міських закладах охорони здоров''я.

Ще одним напрямком медичної реформи є перехід на загальнообов''язкове медичне страхування. Р. Шніцер пояснює різницю між  бюджетною і страховою медициною: «Це повністю протилежний рух коштів. Зараз бюджет розподіляється по закладах. Так би мовити, згори донизу. Страхова ж медицина передбачає, що основним отримувачем коштів є сімейний лікар. Він працює на засадах контракту зі страховою компанією. Він  надає ту допомогу, яку може, у межах свого бюджету. Якщо він не може надати допомогу, він направляє пацієнта на інший рівень і сам оплачує послуги, знову ж таки, у межах свого бюджету. Таким чином, лікар зацікавлений працювати якісно і надавати допомогу самому».

Підсумувавши, Роман Шніцер окреслив у чому полягатиме суть реформи охорони здоров''я на Закарпатті: «Суть реформи у тому, що попереду має бути пацієнт. За ним мають рухатися фінансові, матеріальні ресурси, організаційна структура. Якщо немає реальної потреби у закладі, скажімо, офтальмологічному, у районі, де не проведено жодної операції, а персонал займається виключно медоглядами, то, однозначно, є сенс цей заклад скоротити. Це свого роду вина держави: спочатку ми зробили багато спеціалістів, дали людям робочі місця, самі ж створили умови для їх деградації як спеціалістів. Тому зараз повинні запропонувати альтернативу».

Теги: Шніцер, медичний, реформа

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати