Передусім учасники обговорили стан справ з протидії небезпечного захворювання на Хустщині, Тячівщині та Рахівщині. Представники зазначених районів звітували відповідно до плану роботи Координаційної ради. Як поінформували заступники голів РДА, при місцевих лікарнях та ФАПах діють кабінети Довіри, які займаються профілактикою та діагностикою ВІЛ-інфекції. Зокрема, на Хустщині цьогоріч зроблено понад тисячу тестів на наявність антитіл до ВІЛ, на Рахівщині – близько трьох тисяч, на Тячівщині – майже чотири тисячі. Велику увагу приділяють інформуванню закарпатців щодо профілактики захворювання через ЗМІ, бесідам зі старшокласниками, поширенню інформаційних буклетів.
Для більшого ефекту районним координаційним радам рекомендовано ці заходи проводити у період, коли з-за кордону повертаються заробітчани. За інформацією головного лікаря Центру з профілактики та боротьби із СНІДом Івана Миронюка, саме трудова міграція – один з головних чинників розповсюдження ВІЛ-інфекції. Згідно зі статистичними даними, близько 78% нових випадків захворювання зареєстровано серед чоловіків-заробітчан. Понад 60% хворих жінок – їх дружини. Тому районним координаційним радам учасники засідання рекомендували активізувати роботу саме серед цієї категорії населення.
Друге питання порядку денного – створення нових неурядових організацій. Нині в області 3 громадські структури працюють з проблематикою ВІЛ/СНІДу. Це – досить незначний показник. За словами головного лікаря Центру з профілактики та боротьби із СНІДОМ Івана Миронюка, у цьому напрямку Закарпаттю потрібно брати приклад з Донеччини та Дніпропетровщини. Там давно вже переконалися – громадські організації ефективно здійснюють інформаційно-роз'яснювальну роботу та працюють з найбільш уразливими групами населення. Наявні в Закарпатті громадські організації передусім діють в обласному центрі. Тоді як більшість громадян з уразливої групи проживають саме у районах. Також важливий фінансовий аспект: саме громадські організації здатні залучити в область грантові кошти.
Останнім учасники розглянули питання оптимізації та функціонування лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу. Реформування цих установ дасть змогу покращити якість послуг та матеріально-технічне забезпечення. На часі також – реконструкція лабораторії ІІІ рівня з діагностики ОКТМО "Фтизіатрія". Про це повідомив головний обласний фтизіатр Василь Скрип.