У деяких населених пунктах нашої області частину полімерних відходів усе ж таки збирають, пакують та вивозять на утилізацію. Втім це лише частина купи відходів, що утворюється щодня.
Нюанс ще у тому, що ніхто вже не уявляє жодної сфери діяльності й побуту без пластмасових, полімерних та синтетичних виробів у вигляді тари різного призначення, штучних тканин, плівок, водопровідних, каналізаційних та опалювальних труб, іграшок, посуду, допоміжних засобів для гігієнічних та санітарних потреб, одноразових шприців, систем для переливання інфузійних розчинів, побутових приладів та багатьох інших товарів та продукції.
Полімерна продукція також має свій вік. І це при тому, що серед полімерних виробів є одноразові, а є й такі, що служать протягом багатьох років. Деякі вироби вже після одного використання перетворюються на відходи (одноразові шприци та системи переливання, одноразовий посуд), інші — з часом, який для кожного виробу інший.
Із кожним роком загострюється проблема твердих побутових відходів, яку складають полімерні вироби, матеріали, що закінчили свій вік за призначенням, використовувалися у вигляді тари та упаковки для харчових і промислових товарів. Розрахунки обсягів таких відходів, що утворюються в населених пунктах, відсутні. Якщо виробничі полімерні відходи збираються, пакуються та відправляються на переробку, то проблема полімерних відходів у побуті так і залишається невирішеною. Спільне збирання полімерних відходів разом з іншими побутовими значно збільшує обсяги останніх. Вивезення їх на сміттезвалища, полігони твердих побутових відходів скорочує терміни експлуатації таких об'єктів. Річ у тім, що подібні високомолекулярні матеріали дуже повільно розкладаються і можуть довго перебувати у ґрунті без змін.
ПОЛІМЕРНІ ВІДХОДИ ДОВГО НЕ РОЗКЛАДАЮТЬСЯ І ПЛАВАЮТЬ НАШИМИ РІЧКАМИ
Значна частина використаних ПЕТ-пляшок, поліетиленової плівки, пакетів, одноразового посуду під час дощів, повеней потрапляє у річки, що призводить до захаращення берегів, забруднення річок як малих, так і великих — Тиси та Дунаю, а також Чорного моря. Спалювання відходів призводить до утворення токсичних газів, що навіть у малих концентраціях негативно впливають на стан здоров'я людей, особливо дітей та хворих. Показником безпеки полімерних виробів уже на стадії їхньої розробки є визначення вмісту хімічних речовин у продуктах горіння, бо саме вони стають причиною загибелі людей при пожежах.
Проблема полімерних відходів загострюється з кожним днем. З метою створення умов для організації збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини, а також задля зменшення негативного впливу відходів на довкілля ще у 2001 р. Кабінетом Міністрів України було ухвалено Постанову № 915 "Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини", якою передбачалося створення пунктів приймання від населення різних відходів за плату, де пластмаса повинна прийматися залежно від її попереднього використання по 0,85 грн. або 0,42 грн. за кілограм.
Складну ситуацію з твердими побутовими відходами взагалі та полімерними зокрема треба вирішувати хоча би на рівні Закарпатської облдержадміністрації, варто розглянути питання поводження з полімерними відходами (у тому числі побутовими) та запропонувати шляхи їх вирішення. З чогось треба починати, зволікання може ще більше зашкодити і людині, і навколишньому середовищу через недбале ставлення до таких відходів.
І ЩО РОБИТИ? ЗВОЛІКАННЯ МОЖЕ ЗАШКОДИТИ НАМ УСІМ. І МИ — ПОЗАДУ ЄВРОПИ
Населені пункти, в першу чергу міста, районні центри, повинні мати "Схеми санітарного очищення та прибирання", погоджені та затверджені в установленому порядку. До таких схем мають бути включені ключові заходи, спрямовані на вирішення проблеми по¬лімерних побутових відходів:
— окремий збір полімерних відходів шляхом встановлення спеціальних контейнерів, пунктів приймання використаної тари;
— впровадження системи початкової переробки полімерних побутових відходів шляхом зменшення їх обсягів (різання, пресування, пакування);
— впровадження методів утилізації попередньо підготовлених полімерних побутових відходів або вивезення їх на переробку.
Ми довго впроваджували в наше життя полімерні матеріали та вироби з них. Розвинуті країни світу вже намагаються виключити чимало штучно створених матеріалів зі свого життя і в першу чергу таких, що контактують із харчовими продуктами, питною водою, різними напоями. Ми знову позаду і будемо ще довго перебувати в такому стані, якщо не зможемо створити надійну систему поводження з відходами, на які перетворюються ще вчора корисні полімерні, синтетичні та пластмасові вироби.
Ольга Пономарьова, лікарка токсикологічної лабораторії Закарпатської облСЕС, РІО