Одними з таких взірцевих господарів є ужгородці Богдан Капраль та Василь Муска, котрі стали ініціаторами облагородження прибудинкової території по вулиці Кошицькій, 35. Активісти привітно зустрічають біля паркану, представляються та показують подвір'я, яке заслужено є об'єктом їхніх гордощів. Біля входу до під'їзду стоїть саморобна дерев'яна лавиця, обабіч неї — дбайливо доглянуті клумби з весняними квітами. "Ця будівля, — розповідає Богдан Михайлович, — колись була одним із корпусів турбази "Світанок". У 2000-му році УМВС України в Закарпатській області викупило його для покращення житлових умов працівників управління. Спочатку тут жив мій син, потім до квартири переїхав я. Ідея прибрати подвір'я з'явилася в мене, щойно оселився в новому помешканні. Швидко знайшов і однодумця — Василя Васильовича. Разом ми вже близько трьох років працюємо над благоустроєм прибудинкової території, залучили до доброї справи майже всіх сусідів".
Обходимо будівлю з тильного боку — навіть тут Богдан Михайлович має що показати, адже на невеличкому схилі (будинок розташований під горою) просто під власними вікнами мешканці облаштували щось на зразок альпійської гірки. "А це наше найулюбленіше місце у дворі, — показують чоловіки, — над ним ми працювали найдовше, зате зараз на нього любо глянути". Три роки тому Богдан Капраль і Василь Муска пригледіли собі куток подвір'я на схилі, який був повністю зарослий бур'яном. Розчистили, укріпили схил, виклавши невеличку кам'яну стіну й зробили під черешнею дерев'яну альтанку.
"Тоді ж у нас виникла ідея облаштувати на цій "відпочинковій" ділянці фонтан, — продовжує Богдан Михайлович. — Досвіду ми не мали, тому вирішили експериментувати. Щоразу, повертаючись із риболовлі, я привозив додому річкове каміння. Саме з нього, формуючи каскади й округлі виступи, ми зробили фонтан-водоспад із невеличким басейном. На зиму ми його відключили, але вже скоро запустимо. Ви не уявляєте собі, як у нас тут чудово влітку, коли вода дзюрчить і люди відпочивають у тіні дерев!". Для того, аби вповні облаштувати відпочинковий куточок, активісти будинку змайстрували ще й мангал та столик із лавицями. Жодні посиденьки на свіжому повітрі не обходяться без Пішти-бачі — гіпсової скульптури чоловіка, що примостився на краєчку лавиці під розлогим горіхом, в одній руці тримаючи бутель вина, а в іншій, ніби запрошуючи присісти до нього, — склянку. Пішту-бачі виготовив Василь Муска, нині скульптура стала своєрідною родзинкою цього подвір'я. Власне, активісти підійшли до справи так, що територія завжди має гарний вигляд. За мешканцями кожної квартири закріплена певна частина клумб, тож квіти тут цвітуть протягом усієї теплої пори. А одну з них активісти й узагалі зробили в українському стилі, обгородивши дерев'яним тином спеціально висіяні соняхи.
Богдан Михайлович і Василь Васильович із цікавістю сприйняли конкурс з благоустрою, оголошений в місті. "Власне, для нас важливо не стільки отримати приз-саджанець, — резюмують господарі — скільки показати й довести на своєму прикладі, що порядок біля будинку можливо зробити без значних коштів, а завдяки праці та небайдужості людей. Треба тільки захотіти!".
Тетяна Літераті, "Ужгород"