Пам’ять про Вчителя. До 90-ліття від дня народження Йосипа Дзендзелівського

Кажуть, роки мов ріки: величні і дрібні, спокійні і бурхливі, прозорі й каламутні. Кажуть, долю не обирають: куди понесе течія, туди й плистиме людина. Та тільки від її бажання, вміння і наполегливості залежить, як долатиме вона життєві пороги, як справлятиметься із підводним камінням, що обере – тиху лагуну чи яру течію…

Пам’ять про Вчителя. До 90-ліття від дня народження Йосипа Дзендзелівського

17 лютого 2011 року авторитетному вченому-мовознавцю  України, засновнику ужгородської мовознавчої школи з діалектології та історії мови, одному з фундаторів кафедри української мови Ужгородського національного університету, людині незмірної щедрості душі й таланту, незвичайному педагогу Йосипу Олексійовичу Дзендзелівському виповнилося б 90 років. Ось уже більше двох років, як його немає з нами, але живою залишилася пам'ять, спогади... Здається, з могильної тиші і далі линуть напутні слова учителя і наставника, порадника і мудрого колеги.

Доля, яка випала Йосипу Олексійовичу, – неповторна. Народився Й. Дзендзелівський в с. Мазурові Кривоозерського району Миколаївської області  в селянській родині. Початкову освіту здобув у рідному селі, потім вчився у містечку Саврань та у Кривому Озері. Вчився на "відмінно", і особливо приваблювала його математика. Тому після закінчення школи вступив на математичний факультет Одеського університету. Але згодом розчарувався у цій науці з її складними формулами  і перейшов на філологічне відділення. Доля неначе тоді вже бачила, що тільки у царині мовознавства відкриється його справжній талант.

Та війна зі своїми несподіваними й жорстокими перипетіями ввірвалася в мирне життя, змусила його змінити плани. Останній іспит – латинську мову – складав, коли на Одесу сипались фашистські бомби. Юнак добровільно пі¬шов на фронт, де був сапером. А відомо, що сапер помиляється лише раз. Доля уберегла юнака, хоч і не обійшлося без поранення в руку та ногу. Війну закінчив у чині лейтенанта з двома орденами та п'ятьма бойовими медалями.

Після війни юнак повертається на студентську лаву. Університет закінчив у 1947 році за скороченою програмою. Здібного студента помітили, він вступає до аспірантури. Формування Йосипа Олексійовича як ученого, педагога  і громадського діяча проходило в стінах Ужгородського університету, куди він одержав призначення на роботу після закінчення аспірантури в 1951 році. З тих пір Закарпаття стало для нього рідною домівкою. Тут він написав свої основні наукові дослідження, опубліковані у багатьох мовознавчих виданнях. Підсумком кількарічної праці ученого стали захисти його дисертацій (у 1952 році – кандидатської, у 1961-му – докторської). До речі, Й. Дзендзелівський став першим доктором філологічних наук на філологічному факультеті (1961), першим професором цього факультету (1962).

Тут Й. Дзендзелівський пройшов шлях від старшого викладача до професора, одного із засновників кафедри української мови, яку він очолював протягом майже чверті століття (1962–1986), був  деканом факультету. Саме тоді у повній мірі він проявив себе як людина надзвичайно організована, яка вимагає чіткості в роботі від кожного, добросовісна і справедлива, вимоглива до себе і до інших. В Ужгородському університеті на повну силу розкрився і педагогічний талант Й. Дзендзелівського. Пригадуються лекції, які читав нам професор з української діалектології.
Науковий доробок Й. Дзендзелівського включає  в себе понад 500 глибоких та оригінальних мовознавчих досліджень, серед них 12 монографій, підручників, посібників, словників, опублікованих  в Україні та інших країнах. Професор вільно володів кількома мовами. Його ім'я цілком заслужено ввійшло до 7-го видання "Міжнародного складу видатних особистостей", що виходить у США. А це, погодьтеся, свідчить про неабиякий авторитет.

Коло наукових інтересів професора Дзендзелівського надзвичайно широке та гідне подиву і захоплення. У науковому доробку вченого – статті, присвячені дослідженню історії українського  і слов'янського мовознавства,  проблемам сучасної української мови, розвитку її лексики; чимало публікацій стосується листування відомих українських учених, діячів науки  і культури тощо.

Українське Закарпаття, закарпатські діалекти стали близькими і зрозумілими для слов'янського наукового світу не тільки завдяки  класичним працям професора Дзендзелівського, але й насамперед через найважливішу працю вченого – тритомний "Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України". Переважну більшість матеріалу автор зібрав самостійно. Своїм атласом, як і монографіями та статтями, Й. Дзендзелівський довів, що на Закарпатті ніколи не було і немає й нині єдиного мовного ареалу, який би міг лягти в основу т.зв. "русинської" мови, а мова, якою сьогодні спілкуються чимало закарпатців, є лише формою загальнонародної української мови.

Й. Дзендзелівський брав участь у міжнародному славістичному проекті – "Загальнослов'янському лінгвістичному атласі". Тут він виступав і як автор, і як член міжнародної редколегії. Професор був дійсним членом Наукового товариства ім. Т.Шевченка у Львові, ініціатором і засновником на Закарпатті осередку цього товариства. Він регулярно виступав на університетських, міжвузівських, республіканських та міжнародних наукових нарадах, конференціях, симпозіумах, був учасником ІV–VII Міжнародних з'їздів славістів,              І–ІІІ Міжнародних конгресів україністів. До його думки завжди прислухалися наукові авторитети.

Створена Й. Дзендзелівським діалектологічна школа – це характеристика його як особи, як індивідуума  і творця нового, прогресивного і передового. А тому й не дивно, що його школа дала такі рясні сходи. Велика заслуга Йосипа Олексійовича Дзендзелівського полягає  в тому, що він вивів у світ своїх учнів, які вже й самі мають чимало досягнень у мовознавчій науці. Професор підготував 21 кандидата наук, 5 з яких стали докторами наук, професорами – ужгородські мовознавці І. Сабадош, В. Статєєва, М. Сюсько, В. Лавер, а також науковець із Луцька Г. Аркушин.

Навіть перебуваючи вже на пенсії, Йосип Олексійович весь час працював у своєму кабінеті, на його робочому столі чи не щодня з'являлися нові матеріали. І майже за кожним із них – подвижницька праця, а то навіть справжній людський подвиг. Хоч хвороби  в останні роки й пригальмовували творчий потенціал, проте учений до останнього був вірним своєму покликанню.

Й. Дзендзелівський був особистістю, які з'являються на землі не часто. Він жив, як і багато інших, звичайним життям, але залишався водночас незвичайною особистістю. Бо поза всіма житейськими щоденними клопотами була в нього справа, яку робив щодня за покликом душі. Своєю присутністю на цій землі він зробив честь не тільки Закарпаттю, Україні, але й всьому славістичному світу.

Цей спогад – не просто данина пам'¬яті великому професору, справжньому Учителю, мудрому наставнику, справедливій, добрій, чесній Людині. Це слово про великого трудівника мовознавчої ниви, який, без перебільшення буде сказано, став цілою епохою  в українській мовознавчій науці. Ми горді тим, що знали його, що він був серед нас...

Ольга Миголинець, доцент кафедри української мови УжНУ

17 лютого 2011р.

Теги: Дзендзелівський, філолог, мовознавство, діалектологія,

Коментарі

Василь 20.02.2011 / 16:36:00
пані Ольго, вдячний за добру згадку про людину, яку пам ятає багато випускників УжДУ-УжНУ. При всій повазі дорівнятися до нього нема кому. Про самодіяльні опуси "русинів" взагалі мовчу.
Дякую.

НОВИНИ: Соціо

16:32
/ 1
У Мукачівській громаді попрощалися з Героєм Віктором Білаком, який майже рік вважався зниклим безвісти Фото новина
10:42
Науковці досліджують рідкісні рослини та воду на Свидовці Фото новина
10:04
На Хустщині діти ледве не потрапили під мікроавтобус: водій дивом уникнув трагедії Фото новина
09:07
На Закарпатті планують висадити понад 600 гектарів садів за грантові кошти Фото новина
07:53
/ 1
В Ужгороді в середу попрощаються з полеглим захисником Олександром Ануфрієм Фото новина
16:55
/ 1
На Закарпаття прибули евакуйовані родини з Дніпропетровщини Фото новина
16:00
/ 6
На війні загинула 20-річна військова з Рахівщини Ангеліна Мартинюк Фото новина
12:20
/ 1
Підтверджено загибель Івана Ковбаска з Чинадієва, який вважався зниклим безвісти з грудня 2023-го Фото новина
11:58
/ 1
У четвер у Мукачеві відбудеться прощання з Олександром Касинцем, що помер на службі Фото новина
10:39
У Поляні на Мукачівщині у вівторок проведуть в останню дорогу Романа Лисенка, що поліг на Сумщині Фото новина
10:07
/ 1
Тікали до Румунії: на Рахівщині затримали чотирьох "ухилянтів" разом з переправниками Фото новина
09:51
Румунські рятувальники розшукали українця, який три дні блукав горами і врятувався від дикого кабана Фото новина
09:48
У середу в Нижньому Коропці Мукачівської громади попрощаються з Віктором Білаком, що поліг ще в вересні 2024-го Фото новина
18:16
/ 4
Злива затопила Ужгород: вулиці перетворилися на річки Фото новина
18:01
/ 3
В Ужгороді водійка збила мотоциклістів: момент ДТП потрапив на камери відеоспостереження Фото новина
17:17
/ 8
Прокуратура зупинила незаконну приватизацію алергологічної лікарні на базі Солотвинського солерудника Фото новина
14:50
5-річна львів’янка підкорила Говерлу та встановила новий рекорд України Фото новина
12:26
Юні учасники екоклубу мандрували на Костирівку та провели день у гармонії з природою Фото новина
08:35
/ 1
У Мукачеві прощаються з Михайлом - чоловіком на візку, якого щодня бачили в центрі міста Фото новина
15:41
Завершилася четверта зміна літнього табору "Зелені скарби Карпат" Фото новина
00:11
/ 1
У Лохові на Мукачівщині в понеділок попрощаються з полеглим Героєм Іваном Олесінєм Фото новина
22:57
/ 2
У Руському на Мукачівщині попрощалися з захисником Іваном Лендєлом Фото новина
08:59
На Закарпаття насуваються грози
18:10
На Закарпатті переправник намагався підкупити прикордонника за $8 тисяч - його затримали Фото новина
14:37
/ 3
Медика із Закарпаття нагородили за порятунок воїнів на фронті Фото новина
» Всі новини