БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ, ВСЕЧЕСТНОМУ ІНОЧЕСТВУ И ВСІМ ВІРНЫМ ЧАДАМ ХУСТСКОЇ ЄПАРХИИ УКРАИНСКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.
Днесь Христос в Віфлеємі от Діви; днесь Безначальний начинаєтся, / і Слово воплощаєтся; /
сили Небесния радуются, / і земля с человіки веселится; / волсви Владиці дари приносят, / пастиріє Рожденному дивятся. /
Ми же непрестанно вопієм: / слава в Вишніх Богу, і на земли мир, / в человіціх благоволеніє. (Стихира на Утрені)
В цей святий щасливий та благодатний День, ми всіма силами нашого духу – доброю думкою, трепетним благоговінням та полум'яним від радості серцем – спрямовані усім єством до тієї убогої печерки, в якій лежить повитий пеленами Божественний Младенець. Вічний Бог – младенствує, Невмістимий – вміщається в ясла, Той, Хто одягається світом, як ризою і покриває небо хмарами, повивається убогими пеленами. Тайна велика і Ангелам невідома. Сьогоднішня ніч приносить радість і тишину всій Вселенній. Щасливі ми, бо разом із пастухами маємо можливість знову почути осяяні благодаттю слова: "Я возвіщаю вам велію радость..."(Лк. 2.10). Ця радість належить всім, хто приймає її сьогодні. Людина подібна розстроєній арфі: струни її душі звучать негармонійно, і вся її сутність гірко плаче гріхами. Але Маленький Христос – Великий у Своєму Божестві народився, щоб вернути людству гармонію, і там, де Його Милість торкається струн душі, звучить прекрасна мелодія Благодаті Господньої.
Різдво Христове складає велику тайну, яку наш розум не може осягнути. Сприйняти її можна тільки вірою свого серця. Сьогодні, як і більше дві тисячі років тому, ми бачимо знову все те прекрасне , святе і людським словом непоясниме: убогі ясла, бідна печера, простота і смирення кличуть до Новонародженого Маляти Христа і Небо, і Землю. Дитя Христос запалює ту єдину Віфлеємську зірку, яка сяяла у віках і освітлює нині всі висоти й глибини, і душу кожного з нас.
Творець Всесвіту лежить не в багатих хоромах, а в яслах убогої печери. В царських палацах і багатих будинках не знайшлося місця для Царя всіх царів. Всі були занадто заклопотані своїми проблемами, щоб впустити Святе Сімейство. Як часто ми чекаємо на Бога, хочемо, щоб Він прийшов у наше життя, і самі ж закриваємо перед Господом двері нашої душі, відмовляємось впізнати Його в тих людях, які потребують нашої допомоги. У ці дні застелімо ясла своєї душі сіном простоти , щоб пеленами миру та доброти оповився у цих яслах Невмістимий Христос.
Чи знайдеться сьогодні біля колиски Маленького Христа місце нам, любов'ю бідним і безсильним у своїй слабкій вірі? Ні золота, ні ладану, ані смирни Господь сьогодні не потребує від нас . Святе Немовля чекає від нас духовних подарунків – нашуої незламної Віри, сильної Надії і неперевершеної Любові.
Неможливо в цей День не радіти, неможливо в цей день не бути щасливим , неможливо в цей день не сприйнятися миром своєї душі. Однак, суєтний грішний світ, наповнений суперечками і протиріччями, нагадує нам про себе новими гріховними піклуваннями та сумнівами. Дуже часто людина знаходить у цьому щастя. Але якщо навіть зібрати всі блага світу цього, то це ніщо у порівнянні зі щастям у Бозі.
Озирнімося навколо, гляньмо, скільки людей чекають нашої допомоги. Інколи один добрий погляд, одне добре слово може заспокоїти людину і навіть спасти її. Кожен день знаходьмо можливість зігріти теплом свого серця тих, хто в скорботі, біді чи печалі. Сьогоднішня Свята Ніч хай осяє шлях нашої молоді. На превеликий жаль, бездуховність, байдужість, егоїзм стали ознаками сучасної молодої людини. Що ж проросте з цього насіння завтра, коли ми не будемо прикладати зусилля, виховувати з них не тільки добрих громадян нашої держави, але й достойних громадян Царства Божого?
Божою милістю, у минулому році я відвідав багато парафій нашої Єпархії. Радісно і сердечно було разом з нашим Боголюбивим Закарпатським народом окрилювати молитву, яка лилася до Творця Неба і Землі. Новий рік Милосердя Господнього ознаменовується ювілеєм десятиріччя з дня причислення до лику святих преподобного Алексія Карпаторуського. Наш святий обов'язок – берегти подячну пам'ять про подвиги сонму наших святих, молитви яких зміцнюють наші душевні та тілесні сили.
Не перестаю в цю Тиху та Святу Ніч дякувати Маленькому Немовляті за те, що, по молитвах наших святих, Він дає нам сили та натхнення звершувати разом будівництво Адміністративного Будинку Єпархії. Своїм подячним словом скажу: "Ніколи не будуть Богом забуті ті щирі пожертви щирих людей, які золотими буквами вписані у Благодатну Книгу Добра Небесного Царства.
Возлюблені у Господі дорогі отці, чесне у Христі чернецтво, боголюбиві миряни, брати й сестри! Сердечно вітаю всіх вас з радісним та благодатним празником Різдва Христового та Новим Роком. Бажаю всім кріпості сил та здоров'я, духовного вдосконалення і благословення Маленького Богомладенця на всі ваші благі діла та починання. Його ясла хай нині навчать всіх смиренню, вертеп – убогості, пастухи – щирості й простоті, три царі- хай звершать урок покори Євангельській мудрості , зірка — хай вкаже шлях до добра, ангели — до миру та славослов'я, Іосиф — праведності, а Діва Марія - непорочній чистоті та цнотливості. Бережіть у собі ту віру, світло якої загорілося в ваших душах Духом Святим. Хай ваші серця не перестають славити Бога за все, що Він дає і посилає. Щоб вони не переставали горнутися до Нього, щоб мир Божий жив у вас. Призиваю кожного із вас слідувати шляхом любові, добра та смирення, бо це є справжнє щастя. Живіть у цьому щасті завжди.
Різдво Христове
2010/2011рр.
М.Хуст.
+ МАРК
Архієпископ Хустський і Виноградівський