Оскільки стара греко-католицька церква не повернута громаді, а рішення про почергове моління з православними братами впровадити не вдалося, до цього часу греко-католицькі вірники молилися у приміщенні сільської ради, повідомили Закарпаття онлайн у Мукачівській греко-католицькій єпархії.
Історична довідка:
В 1691 р. йшлося про стару дерев'яну церкву, збудовану з колотих дубових колод, що стояла біля фари, на східному мокрому схилі ще до запустіння села у 1677 р. Очевидно, це була церква в урочищі "Литвак". За переказом, під час війни куруців селяни зняли з церкви три дзвони і закопали, але знайти їх потім не вдалося.
Дерев'яну церкву з одним дзвоном згадують у 1730 р. за священика Симона Хомицького. У 1778 р. в Сускові і в поселенні, що звалося Йовбовиця (пізніше злилося з Сусковом), стояли спустошені церкви.
Остання дерев'яна церква стояла в урочищі "Потік" або "Вобочаковиця". 21 липня 1845 р. священик Антон Сільвай і громада просили місцеву владу дозволити збудувати нову церкву вище, бо старе місце було дуже мокре.
Основний камінь під спорудження мурованої греко-католицької церкви св. Миколи Чудотворця благословили 3 червня 1868 р. Храм збудували стараннями відомого письменника-просвітителя о. Івана Сільвая (1838–1904) – сина Антона Сільвая, старшого попечителя Василя Сабова, що трудився більше всіх, його помічника Василя Русина та Василя Матяцка, а посвячення і перша служба відбулися у 1880 р. на празник св. Миколи. Вежу з дзвіницею зведено за о. Олекси Дулишковича.
У 1898 р. Міністерство освіти виділило на прикрашення храму 100 гульденів. Встановлення іконостасу, що був благословлений 24 серпня 1902 р., є заслугою священика Нестора Ромжі, попечителів Франциска Бачика, що жертував найбільше, вже згадуваного Василя Сабова, Василя Іванча та Івана Станковича.
Старий іконостас замінили в 1992 р., але текст про історію будівництва було переписано і встановлено на звороті нового іконостасу. Збережено старий жертовник та балдахин. Більшість ікон вже нові, не замінено лише намісні ікони та великий образ „Христа Вседержителя".
До дзвіниці ведуть бічні двері. Великий дзвін відлив Ф. Еґрі у 1923 р. стараннями о. Костянтина Пузи, кураторів Івана Тріщули та Василя Русина. Середній – виготовив Лайош Ласло у М. Ґеївцях у 1887 р. на кошти Василя Сабова з дружиною. Малий дзвін відлив в Празі у 1921 р. Арношт Дьєполд.
За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана "Церкви України. Закарпаття". – Львів:
Видавництво "Мс", 2000.
20 грудня 2010р.
Теги: греко-католицький, владика Мілан, Сусково, храм,