В УжНУ розробили установку для створення аерозолів кам'яної солі

Вже більш як 50 розвинутих країн світу заявили про старт власних нанотехнологічних програм. України, на жаль, у цьому списку немає. Але ж втрата темпів розвитку і опанування цими технологіями може надовго, якщо не назавжди відкинути українську науку і промисловість на задвірки прогресу. Тож відкриття Міжнародного форуму "Інновації і високі технології", на думку його організаторів - Національної академії наук України і компанії  LMT Corporation, має посприяти і популяризації новітніх технологій, і спрямувати  зусилля науковців, технологів, конструкторів на нові звитяги у сфері високих технологій, і залучити інвестиції до перспективних розробок.

- Справді, сьогодні інновації і високі технології - ключові слова економічних реформ, започаткованих в Україні. В технологічних і технічних інноваціях кризи немає і не може бути. Інноваційний шлях в України буде. І ми з вами є учасниками цього. Головна місія учасників виставки - рухатись уперед, і ми зробимо все, щоб такий поступ був підтриманий на всіх рівнях, - запевнив голова комітету.

Заступник міністра освіти і науки України Євген Суліма привітав учасників форуму від імені міністра освіти і науки України Дмитра Табачника. У вітанні йшлося про те, що сьогодні на міжнародному рівні конкурентна боротьба перемістилася в науково-технологічну сферу й істотно посилила залежність виробників товарів і послуг від науковців, які генерують нові знання та створюють високотехнологічні розробки. Прагнення вищих навчальних закладів і наукових установ до впровадження і комерціалізації науково-технічних розробок, що відповідають світовому рівню, є надійною запорукою сталого економічного розвитку держави. І такому прагненню є чудове під-твердження у вигляді програмної виставки в рамках  міжнародного форуму. Саме проведення таких форумів є тим містком, який має об'єднати освіту, науку й виробництво, спробувати знайти наших майбутніх нобелівських лауреатів. Символічно, що питання, які обговорюватимуться  на форумі, перебувають у контексті основних завдань програми економі-чних реформ України на 2010 - 2014 роки, розробленої на виконання поставленого Президентом України завдання з від-новлення економічного зростання і модернізації економіки України.

Наука в університетах, як свідчить кращий світовий досвід, є фундаментом ефективного розвитку держави та підвищення якості життя її громадян. Участь молодих учених у наукових дослідженнях сприяє формуванню нового інтелектуального майбутнього України. Міністерство освіти і науки України робитиме все, щоб у нашій країні був побудований цивілізований ринок інтелектуальної власності, щоб кожен винахідник і науковець відчував, його праця потрібна країні, що його шанують і поважають. Представлені на виставці результати науково-технічних розробок здатні і сьогодні довести високий науковий імідж держави.

Зокрема, Євген Суліма обій-шов і уважно розглянув усі стенди, де представлено університетську науку. А таких на виставці було приблизно півтора десятка. І на запитання про враження від побаченого відповів, що на фоні цікавих новинок, поданих університетськими дослідниками, він помітив і негативні моменти. Скажімо, керівництво деяких навчальних закладів не досить відповідально поставилося до цього важливого заходу: на стендах замість серйозних науковців, професорів, завідувачів кафедрами працюють аспіранти, а то й просто студенти. Та й деякі стенди показують замість предметної експозиції лише папірці. Дехто й зовсім не з'явився, залишивши свій стенд узагалі порожнім. А це дуже засмучує, бо свідчить, що ще не всі зрозуміли важливість таких заходів, які й існують для того, щоб зацікавити бізнес, заохотити його до співпраці й фінансування нашої науки, впровадження винаходів у практику.
Особливу увагу заступника міністра привернули розробки Ужгородського національного університету, Хмельницького національного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Проректор з наукової роботи Хмельницького національного університету Юрій Параска і начальник наукової частини доцент Сергій Орєшников привезли на виставку 10 розробок, які вже впроваджені у виробництво. Проректор так розповів про свою експозицію:

- Загалом університет має 50 готових проектів, підготовлених до впровадження. Наприклад, технологія переробки пластикових пляшок. Запропоновано їх переводити в тугі розплави, додаючи інші модифікатори, і виходить клей для взуттєвої, меблевої промисловості. І нарешті - у клеї-фарби для розмітки доріг. Такий клей, нанесений на асфальт, може служити більше п'ять років. Під Хмельницьким уже створено таке виробництво, причому на кошти, надані Міносвіти і науки на наукові та прикладні розробки. Інший проект - глибинна переробка ріпакової олії. Ми на базі ріпакової сировини створюємо мастила для сіль-госптехніки, які можна назвати екологічно чистими. А ще пропонуємо для цього невеличкі виробництва на кілька господарств. Фермери можуть сіяти ріпак, а заодно забезпечувати себе і дизпаливом, і мастильними матеріалами. Ця розробка завершена і захищена патентами. Скажу більше: ми ці мастила вже створюємо і продаємо - в університеті є своє невеличке виробництво. Ми офіційно укладаємо угоди з підприємствами, і переробляємо комплексно цю олію.

Ще один проект: "Вакуумно-дифузійні, газово-розрядні процеси модифікації поверхні металів у безводневому розчині". Розроблено технології зміцнення поверхні деталей, які труться. Для цього створено спеціальні камери, і ми їх уже продаємо на деякі під-приємства. Така сама камера працює і в університеті. Маємо замовлення від виробни-ків, а отримані за це кошти частково вкладаємо у подальший розвиток наукових досліджень.

Ми підписуємо угоди про співпрацю з Китаєм, зі Сполученими Штатами. Ця співпраця вже знайшла реальне втілення. Наприклад, всі добре знають про електромобілі, ця тема досить активно розвивається на планетному просторі. Університет у цьому напрямі має свій невеличкий сегмент досліджень. Це - суперконденсатори, техніка для комплексної діагностики. Нещодавно ми уклали договір з Харбінським університетом, що входить до списку 500 найкращих університетів світу, про створення  таких потужних систем контролю. Або ж робота з американською стороною. Вони за рахунок того, що ми якісно готуємо студентів-механіків, технологів, зі свого боку надають нам допомогу в підготовці висококласних спеціалістів у комп'ютерній галузі. Ми маємо вже 500 таких ліцензій. Розуміємо, що можемо увірватися в цей високий простір лише завдяки якості підготовки студентів.

А ось колектив дослідників Інституту фізики і хімії твердого тіла Ужгородського національного університету на експозиції запропонував установку для створення аерозолів кам'яної солі, яку навчальний заклад розробляв разом із науково-виробничим об'єднанням "Реабілітація". Призначення її дуже просте: створювати ефект соляних шахт  у будь-якому лікувальному приміщенні. За споживчої потужності 20 ват апарат має незначну вагу і може монтуватися навіть на стіні. В медицині цей процес називають "гало-аерозольтерапія", а хворих на бронхіальні захворювання в країні - мільйони:

У Міжнародному форумі "Інновації і високі технології" взяли участь понад 70 експонентів з України, Росії, США, Японії, Німеччини, Чехії та інших країн. Серед учасників - відомі компанії з цих країн. У рамках форуму відбулася також науково-практичні конференції, ділові зустрічі і семінари.

Теги: УжНУ, нанотехнології, дослідники, наука

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати