Не проти «розжитися» на цьому і деякі наші земляки — «патріоти», які вмудрились налагодити «нелегальний бізнес» і мати з цього хороші прибутки, піддаючи національній загрозі та небезпеці не тільки рідну Україну, а і життя та здоров'я своє, сусідів, родичів.
Пригадалась «НП», яка трапилась на Перечинщині наприкінці 2005 року (в жительки села Сімер медики висіяли паличку черевного тифу, а у воді виявили ще інфекцію з «азіатським походженням». За однією з офіційних версій, зараза у воду витекла з трупів «чорних», на яких дехто поповнив вміст гаманця. Повідомлення викликало паніку не тільки серед місцевого населення -затрати на лікування у наш час прирівнюється до затрат на відпочинок на Багамах, — а й острах у чиновників, які налякались, що, підчепивши собі інфекцію, стануть не тільки імпотентами та безплідними, а й світ перестане існувати (міський голова навіть звернувся до перших осіб країни з проханням ввести надзвичайний стан на території Перечина). На щастя, районні санепідеміологи поставили заслін виявленій у водогоні паличці черевного тифу і не дали розгорітися епідемії та переповнити місцеву лікарню, яка чи не щодня скорочує фонд ліжко-місць, інфікованими перечницями.
Аби уникнути подібних «перспектив», на ділянці підпорядкованого йому загону підполковник Мотрошилов зобов'язав своїх підлеглих проводити роз'яснювальну роботу серед населення щодо фатальних наслідків від бізнесу на нелегалах - плакатиме імідж, здоров'я, а радітимуть нари.
УТРИМАННЯ НЕЛЕГАЛІВ ОБХОДИТЬСЯ ДУЖЕ ДОРОГО
Громадяни Південно-Східної Азії, які затримуються за спробу нелегального перетину державного кордону, передаються в Павшино, в місце тимчасового утримання, — сказав Вадим Мотрошилов і пояснив:
— За потреби їм надається медична допомога. Якщо внаслідок хвороби нелегальний мігрант помирає, а такий факт мав місце цього року, то Державна прикордонна служба України інформує про це відповідне посольство на території нашої держави. І вже посольство приймає рішення про транспортування покійного представниками того посольства. У разі, якщо посольства нема або дипломатична установа не дає відповіді, тоді з дозволу Державної прикордонної служби за рахунок місцевого бюджету проводиться поховання небіжчика на цвинтарі.
На утримання одного нелегала виділяється до 50 гривень на день (1500 гривень у місяць?! Це при наших з вами зарплатах? — автор). За приблизними підрахунками, Пав-шино щороку потребує 150 тисяч доларів. На сьогодні у Павшині утримується 400 осіб, хоча заплановано від 250 до 300.
Кошти, які виділяються з держбюджету, йдуть на забезпечення триразового харчування нелегальних мігрантів. До того ж, благодійні організації, які діють на території Мукачева, організовують і видають три рази на тиждень додаткові пайки, куди входить необхідний асортимент продуктів — в додаток до того харчування, яке організовує Мукачівський прикордонний загін. Благодійники беруть на себе і затрати, пов'язані з лікуванням. Тому, напевне, і подобається депортованим нелегалам знову і знову повертатися до нас.
— Є випадки, коли «повторники» затримуються втретє після чергової спроби порушити державний кордон, — повіломив підполковник.
Ужгородка Лариса стурбована тим, що по місту вільно ходить багато нелегалів. На це вона (присутні також, - автор) отримала відповідь:
— Всі нелегальні мігранти, які утримуються у Павшині, мають право подати в Міграційну службу заяву про отримання статусу біженця. Ці заяви у визначеному порядку розглядаються в міграційному відомстві, потім із заявниками працівники МС проводять відповідну роботу, видають їм довідки для звернення до суду щодо отримання статусу біженця. Довідка легалізує нелегального мігранта на те-риторії України до прийняття судового рішення. І я, як прикордонник, не маю законного права утримувати такого мігранта, я його передаю міграційній службі, яка відповідає за його розміщення, харчування і видворення.. Тому, напевно, і нема належного контролю за нелегалами.
Тетяна ГРИЦИЩУК, "Трембіта"
26 березня 2007р.
Теги: