Космос і дощі - винуватці повеней на Закарпатті?

Механіка цього всього процесу, начебто, зрозуміла і очікувана. Закарпатці намагаються себе захистити і, звісно, правильно роблять.

ВОДА У НИЗИНАХ

Першими серйозними кроками дляубезпечення від великої всдисгаличисленніспоруди,зве-дені в області майже відразу після двох руйнівних повеней 1998та 2001 року. Саме вони стали серйозним уроком для Закарпаття. Нові дамби, укріплення берегів, польдерні водойми, нові міцні мости на місці знесених, дозволили краянам боятися нетаксильно. Бо ці споруди свою місію виконують. Про це свідчать і слова начальника відділу боротьби з паводками Закарпатського облводгоспу Тамари Мірочник, яка знайшла час і можливість поспілкуватися із "Закарпаткою" у гарячі для всіх гідрологів дні останньої повені.

— Наші оперативні бригади спрацювали у ці дні відмінно. Завдяки їхній злагодженій роботі, цілодобовому чергуванню ми були здатні пропустити відносно безболісно для низинних ра-йонів Закарпаття величезні обєми води. Ускладнило ситуацію те, щоу нас було дуже мало часу після минулого паводку, який стався буквально наприкінці травня. Аджеледь подолали наслідки травневого підняття рівнів води, фунт все ще перезволожений, нездатний всотувати воду, як минає кілька днів і на область знову виливається місячна норма опадів за одну добу. Ми, як могли, скинули надлишковий паводковий стік для того, щоб прийняти нову хвилю паводку...
Завдяки своєму професіоналізму наші гідрологи подолали і другухвилю паводку, пропустивши через польдери, канали, перекачавши мільйони кубометрів води.

Так, у закарпатських гідрологів є технічна оснащеність, є технічно досконала  Автоматизована Інформаційна Вимірювальна система ТИСА, аналогів якій на пострадянському просторі немає. Саме вона щоп'ять хвилин вимірює ряд параметрів - від атмосферних опадів до рівня води у водоймах - аж у 40 точках області і передає ці дані на диспетчерський пункт. До речі, його "Закарпатка" також відвідала і поспілкувалася з черговим диспетчером, поспостерігала за постійним оновленням численних цифр, графіків на електронних картах області. Тут все і два монітори з даними (карти і графіки), і телефони для екстреного зв'язку, і потужна рація для спілкування із оперативними загонами, і навіть маленька кухня - чергування бо цілодобове. Спеціалісти - на своєму місці. Однак виникає питання чому їм випадає стільки роботи все частіше?

Наша співрозмовниця Тамара Мірочник зауважила: "Так, перешопричиною є дощі і рельєф Закарпаття. Ми маємо запас потужностей щоб долати такі "несподіванки природи". Однак цього разу населення постраждало через, такзвані, місцеві стоки".

Виявляється, жителі сіл, проводячи весняні агророботи просто закидали бадиллям рівчаки і канави, а русла малих річоку нас, на жаль, тра-диційнозавалені сміттям і забиті гіллям та різним непотребом. Щоб зауважити це - не треба навіть спеціальних досліджень. Достатньо проїхатися потягом у напрямку Львоваі визирнутиу вікно вагону.

ПРОЦЕС ОЧИМА ВЧЕНИХ

Описане, є лише частиною погляду на проблемузточки зору водогосподарників. Однак, існує інший аспект повеней у нашому краї - екологічний. Про нього наша розмова із вченим, доцентом кафедри екології і збереження біорізноманіття УжНУ Людвігом Потішем.

- Пане Людвігу, водній з наших минулих розмов, де йшлося про водойми області, ви згадували про ініціативу ваших словацьких колег, які вбачають екологічні причини у тому, що низинні райони Закарпаття стали неспроможними пропускати значні об'єми води. Адже дощі і підняття води у річках були й раніше. Чому ж почастішали їх руйнівні наслідки?

- Так, причини паводків прості -дощі. Доцільнішеакцентувати увагу саме нашкодочинності паводку, який сам по собі є природнім процесом. Але ж людина намагалася завжди щось"врегулювати".Осьі повертається зараз наше невміння "чекати милості від природи, а брати її у свої руки" проти нас самих. Наші закордонні колеги прийшли до висновку, щозбільшення потужності захисних споруддосяглосвого максимуму. Ось тому вони і звертаються доекологізації управління паводками і ставлять питання використання старих русел рікдля уповільнення швидкості потоку води. Аджесамешвидкість потоку є головним руйнівним чинником. Старі річища, старі русла, нетільки Тиси, зниклизлиця краю. Якчерез грандіозну меліарацію, яку було здійснено у середині 20-гостолптя з метою вивільнення агроплощ, так і через іншу діяльність людини, через природні процеси. Десь вони висохли, десьзамулилися чи навіть засипалися. Але ж вода нікуди не поділася. Самеу Східних Карпатах формується головний стік найбільшої притоки Дунаю. І якщо ми інженерно обмежуємо цей стік - засипаємо струмки - води менше не стає. Вона просто йдеу більші русла. Наростає ш видкість пото¬ку і, як наслідок, - руйнівна його сила. І тому наше намагання як-найшвидшепропустити паводок неє правильним вирішенням проблеми з точки зоруугорських і словацьких вчених. Його треба... навпаки уповільнити. А як це зробити як не через збільшення кількості русел, якими здатна проходити вода?

- Куди ж вони поділися?

- Діяльність людини. Осушення Чорного Мочару - величезної системи боліт під Береговим, проведене у 50-ті роки 20-го століття, дуже порушило гідрографічну мережу Закарпаття. Причому, ця меліорація себене виправдала. Так, її метою було захистити населені пункти від води і вивільнити агроплощі. Але у межиріччі Тиси і Латориці дуже важкі кислі грунти, суглинки. Їх треба постійно вапнувати. Словом, люди там не працюють на землі,тільки мучаться. А частина начебто"вивільнених"земель всеодно затоплюється, тому там можуть бутилише пасовища.

І ось, піднімаю цифри зі своєї власної дисертації, тут у таблиці вказано, що за 100 років водне дзеркало області зменшилосяч и не в 15(!) разів. На початок 20-го століття площа ставів, річок, каналів, боліт Закарпаття становила близько 171000 гектарів.

На кінець століття -11520 гектарів. Авода, яка виливається на область, повторюся, нікуди не поділася. Вона наспоступає стількиж як і раніше. Куди їй діватися? Але людина свою деструктивну діяльність не припиняє. Так, робиться це не спеціально, не зі зла, а просто через незнання та неуважність. Візьмімо  лише один приклад. Із найновіших. Забудова вулиці Новодоманинської поблизу об'їзної траси довколаУжгорода. При забудові було засипано всього одне невеличке рус-ло струмка поблизу каналу. У результаті  утворилося ціле штучне озеро поруч із будинками на повороті - виїзді з Доманинців на об'їзну. У мене там живе знайома. Вона робить ремонт щороку. Невеликий дощ - і у підвалі води по коліно. Тому, підсумую, головна причина шкодочинності паводків в елементарному нехтуванні безпекою.

КОСМОС І ДОЩІ

- Про воду, яка поступає до нас. Адже раніше і дощів таких рясних і затяжних не було. Що змінилося?

- Причини почастішання опадів - суто метеорологічні. Існує період завдовжки 6-8 років, у якому певні метеоявища повторюються. У цю схему і цей період вписуються і коливання погоди у Карпатах. А ось особливості у метеоролічних змінах... Цього, боюся, наука ніколи не зрозуміє, як не може досі зрозуміти поведінки того ж  Аральського моря, яке постійно змінює свою площу, свої обриси. Таких загадоку природі безліч. І багато з них пов'язані з водою. Людина не може пояснити поведінку води в природі.Здавалося б, такі незначні фактори, здатні дуже сильно впливати на атмос-феру і атмосферні явища. Ось, приміром, проходження комети Галлея начебто "неподалік" Землі породило ураган Ель-Ніньйо, який чотири роки періодично лютував і завдав чимало лиха. Тож, причини почастішання рясних і довгих дощів на Закарпатті можуть бути різні, в тому числі і космічні. І науці вони поки що достеменно невідомі.

Теги: повінь річки, ГЕС, канал меліоративні

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати