До того, як Закарпаття остаточно потоне, залишилося 1,2 градуса

Про це свідчать результати експертного опитування про зміну клімату в Україні і в світі, а також про наслідки цієї зміни, проведеної Інститутом Горшеніна у зв`язку з аномально спекотним літом в Україні.

Зокрема, координатор програм із зміни клімату Національного екологічного центру України Крістіна Рудницька не сумнівається в тому, що проблема зміни клімату в світі вже існує. Це, за її словами, насамперед відбувається через спалювання викопного палива, такого як нафта, газ і вугілля, що призводить до зайвих викидів вуглекислого газу в атмосферу. "Цей надлишок вуглекислого газу і став причиною парникового ефекту. Учені кажуть, що за останні 10 років 9 з 10-ти природних катаклізмів є наслідком зміни клімату. Наслідків дуже багато – дедалі частіші природні катаклізми, такі як посухи, урагани, смерчі, підняття рівня світового океану", - відзначила К.Рудницька.

Кажучи про зміну клімату в Україні, вона не виключила загального підвищення температур, зміщення кліматичних поясів - коли степи стають напівпустелями, пустелями, відповідно, й фауна змінюється. "Для південних і східних регіонів є ризик виникнення проблем з питною прісною водою. А в Західній Україні, на Закарпатті є ризик почастішання злив, опадів. Збільшиться кількість природних катаклізмів, стануть частішими посухи, повені, смерчі, існує вірогідність розповсюдження нетипових переносників захворювань, таких як малярія - коли умови для їх існування стануть підходящими", - сказала К.Рудницька.

Вона також відзначила, що зміна клімату - це й соціально-економічна проблема. "Це впливає на життя людей, на здоров`я. Україна є аграрною країною, а зміна клімату позначатиметься на продуктивності земель і на врожайності", - вважає експерт.

К.Рудницька нагадала, що, на думку Міждержавної групи експертів з питань зміни клімату, людство зможе адаптуватися до підвищення температури, якщо загальна температура підніметься не більше ніж на два градуси за Цельсієм. "На даний момент, за останні 100 років, температура піднялася на 0,8 градуса. При цьому ми вже маємо негативні наслідки, і багато хто замислюється, що глобальне потепління - це не екологічні страхання. У людства залишилося 1,2 градуса. Міжнародні документи зобов`язують індустріально розвинені країни, зокрема й Україну, знижувати викиди парникового газу. До 2020 року індустріальні країни повинні знизити викиди на 25-40%, і тоді ми вписуємося в ці 2 градуси з 50% вірогідністю. На даний момент виходить, що ми йдемо на потепління на 3-4 градуси до 2050 року, тобто, людство наполегливо йде курсом самознищення. Немає політичної волі, у тому числі й в України, яка планує, навпаки, збільшувати обсяги викидів, заявляючи про це на міжнародних переговорах", - вважає К.Рудницька.

На думку ж провідного кліматолога Центральної геофізичної обсерваторії Олени Доніч, літо 2010 року не було аномально спекотним. "Це літо характеризується стійкою спекою. Трималися дуже високі температури, теплі повітряні маси стояли таким чином, що погода не змінювалася значний період часу, особливо в серпні. А абсолютний максимум ще не був перекритий. У 1946-му було 39,4 градуса, цього року - поки що лише 39,2", - сказала вона.

Директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий вказав на циклічність коливання клімату в літній період. "Повний цикл підйому і спаду - 60-64 роки. Приблизно з 1881-го до 1911 року був період спаду літньої температури, далі, з 1912-го по 1943 рік - підняття літньої температури. З 1944-го по 1976-ий - знову фаза спаду, і з 1976-го по теперішній час знову підняття. Ми перебуваємо зараз на піку підйому літніх температур. Це триватиме рік, два, три – невідомо. 2007 рік був піковим, і цей рік піковий. Такі явища спостерігалися і 60 років тому – в 38-му і 46-му роках", - сказав він.

Експерт звернув увагу на тенденцію підвищення зимових температур. Він нагадав, що за останні 130 років літня температура не змінилася, а зимова температура, навпаки, підвищується. Тому, на його думку, якщо глобальні кліматичні зміни визначаються діями людини, то "наше синхронне коливання щодо літнього періоду буде зруйновано, і ми не побачимо зниження температур". "У період розбалансованості кліматичної системи збільшується кількість стихійних метеорологічних явищ і екстремальних температур. Десь через 10 років ми зможемо побачити вплив людей на природу", - вважає В.Осадчий.

Експерт Інституту Горшеніна Наталія Клаунінг вважає, що зменшити негативний вплив діяльності людини на клімат допоможе розробка відновлюваних джерел енергії. "Вже сьогодні у світі напрацьовано чимало способів використання відновлюваних видів енергії: сонячна, енергія вітру, енергія морських хвиль, термальних джерел та інші. Це може допомогти зменшити той самий парниковий ефект, який є наслідком використання звичних для нас енергетичних джерел", - сказала вона.

Н.Клаунінг відзначила, що багато країн таку енергію вже успішно використовують. "У Швеції сім`я з чотирьох чоловік, встановивши сонячний колектор для нагрівання води, одержує річну економію 5000 кВт/годин, що еквівалентно 500 літрам нафти. Такий сонячний нагрівач у Європі окупається впродовж року", - сказала Н.Клаунінг.

Проте в Україні, на думку експерта, альтернативна енергетика поки що не здобула визнання. "У 2009 році за допомогою відновлюваних джерел в Україні було вироблено сумарно лише 1% всієї енергії. Це свідчить про те, що альтернативна енергетика так і не стала одним з пріоритетів державної політики. Поки що влада вважає за краще вирішувати всі питання шляхом збільшення обсягів закупівлі газу у "Газпрому" і будівництва нових енергоблоків на АЕС. Проте очевидний той факт, що з розвитком цивілізації запаси традиційних енергоносіїв виснажуються, ціни на нафту і газ будуть неухильно зростати. Це добре розуміє Євросоюз, який тримає курс на збільшення частки енергії, виробленої за допомогою відновлюваних джерел, і який поставив перед собою мету до 2020 року довести цю частку в загальному енергобалансі до 20%, а до 2040 року – до 40%", - сказала експерт.

Н.Клаунінг вважає, що, попри те, що сьогодні українська влада вирішує нагальніші для країни проблеми, альтернативна енергетика повинна стати одним з пріоритетних напрямів розвитку. "Відсутність довгострокових державних програм, спрямованих на розвиток цього сектору, може залишити нас далеко позаду розвинених країн на десятиріччя, і, з часом, подолати цей розрив буде дедалі складніше", - сказала експерт.

Теги: повені, опади, клімат, зливи

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати