Співорганізатори цього форуму - Громадський Фонд EuroClip-ЄвроЗв’язок та головне управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА.
За мету ставилось - висвітлення поставлених цілей та демонстрування системи інструментів ЄС та Угорщини, як країни-члена ЄС щодо захисту навколишнього природного середовища. Передача і обмін європейського, угорського та українського досвіду, надання пріоритетності захисту навколишнього середовища, підвищення обізнаності населення про екологічно-правильну поведінку, налагодження партнерської мережі та посилення співробітництва між державними і громадськими інституціями в сфері захисту навколишнього середовища. Конференцію урочисто відкрили: з української сторони - начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА Ернест Нусер, з угорської - довірена особа голови загальних зборів Саболч-Сатмар-Березької області Іштван Монорі.
У роботі цього поважного форуму взяли участь: заступник голови облради Василь Брензович, декан географічного факультету УжНУ, академік Степан Поп, начальник відділу державної екологічної інспекції в Закарпатській області Оксана Фенцик, начальник обласного виробничого управління по меліорації і водному господарства Володимир Чіпак, заступник начальника відділу екологічної експертизи, моніторингу, оповіщення міжнародної співпраці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Остап Цапулич та ін. Василь Брензович, вітаючи учасників конференції, підкреслив, що наші предки, батьки найперше старалися, аби щодня на столі був хліб і до хліба. Змінилися часи, гігантськими кроками уперед ступила наука і техніка. Людина сягнула в такі мікро- і макросвіти, такі таємниці, що тепер особливо гостро постає інше питання: якої якості той хліб і наскільки корисним для здоров’я людини є все те, що її оточує. Здавалося б, парадоксом говорити про це тут, у Карпатах, за якими закріпилася репутація одного з найчистіших регіонів Європи. Не побоюся повторити, що Карпати справедливо називають легенями і серцем Європи, а воду карпатських надр не лише цілющою, але й життєдайною для багатьох європейських країн.
Отже, здорове навколишнє природне середовище є нині чи не найголовнішою умовою для безпеки людини. І ми щодня переконуємося, як на долю людства може суттєво вплинути екологічне становище в будь-якому регіоні планети. Останні природні явища на європейському континенті є тому підтвердження. Додаймо до них техногенні, соціально-економічні і воєнні катастрофи, то стає очевидним, що людство повинно перебудувати свою діяльність і жити за законами природи. Як сказав академік В.Вернадський " Людство на землі повинно жити разом з оточуючою природою за спільними законами Всесвіту".
Щодо Закарпаття, то особливо уваги потрібно звертати на вразливість екосистеми Карпат, та на те, що тут частина водозбірного басейну верхів"я р. Тиси. А гідрологічний басейн р.Тиса – це територія 5 країн ( Румунії, України, Словаччини, Угорщини, Сербії). Таким чином, ми повинні спільно дбати про своє майбутнє, в якому мають бути змінені пріоритети на користь природи та життя в гармонії з нею.
На регіональному рівні розроблені і реалізовуються важливі обласні програми, що затверджені з державним фінансуванням, у т. ч. і Національна програма комплексного протипаводкового захисту у басейні ріки Тиси на 2006-2015 рр. та відповідна регіональна програма.
За ініціативи Української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи розглядається питання щодо розробки та ухвалення окремої Резолюції про екологічну ситуацію в Карпатському регіоні, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення. У вересні ц.р заплановане проведення міжнародної конференції в Ужгороді з цього питання під егідою Ради Європи, що покликана схвалити проекти відповідних Резолюції і Рекомендації Конгресу. Вони стануть продовженням Всесвітнього Самміту зі сталого розвитку , де визначено, що держави повинні співпрацювати на засадах глобального партнерства з метою збереження, захисту і відтворення здорового стану та цілісності екосистеми Землі.
Остап Цапулич у своїй промові відмітив, що у прикордонному з Угорщиною басейні р. Тиса під координацією держуправління впродовж 2008-2009 рр. завершено заходи зі створення регіонального ландшафтного парку ,,Притисянський” загальною площею 10330,66 га.На сьогодні це одна з найбільших суцільних ділянок низовинних заплавних лісів України та Європи, за площею перевищує загальний фонд подібних лісів багатьох країн Центральної Європи (особливо їх дубово-ясенева фракція). Окремі частини масивів за віковими показниками можуть розглядатись як пралісові екосистеми. Із врахуванням перспектив розвитку туристично – рекреаційного потенціалу РЛП “Притисянський” буде одноразово об’єктом природно-заповідного фонду, міжнародним природоохоронним об’єктом по збереженню водно – болотних угідь, одним із об’єктів збереження біологічного і ландшафтного різноманіття у рамках європейської мережі “Натура – 2000” та одноразово територією з розвинутою інфраструктурою рекреаційно – туристичної індустрії.
Здійснюється також співпраця у сфері охорони якості транскордонних поверхневих вод басейну р.Тиса. Так, відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Угорської Республіки з питань водного господарства на прикордонних водах (м. Будапешт 11 листопада 1997 року) під керівництвом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області проводяться зустрічі українсько-угорської робочої групи з охорони якості поверхневих вод. Привернув увагу виступ Степана Попа, який вів мову про екологічні проблеми Закарпаття у контексті стійкого розвитку Карпатського Регіону. Задоволення потреб нинішнього покоління, - на переконання знаного науковця краю, - не повинно ставити під загрозу можливості існування майбутніх поколінь та життя на планеті загалом. Це - прийнята світовою спільнотою концепція гармонійної взаємодії суспільства і природи, головним завданням якої є забезпечити таке використання людством природних ресурсів планети, яке б відповідало можливостям біосфери, не приводило б до деградації її екосистем, не підривало б можливості задовольняти потреби майбутніх поколінь. Йдеться про мімізацію впливу на довкілля при забезпеченні матеріальних і духовних потреб людства, підпорядкування господарського розвитку загальним закономірностям функціонування біосфери шляхом єдності екології, економіки та всього суспільного життя. Отже, на зламі століть, - підкреслив академік, - людство дійшло розуміння, що тільки спільними зусиллями країни світу можуть зберегти біосферу та її складові придатними для існування людини.
Цікавими були виступи і наших угорських гостей. Проф. др. Шулі-Закар Іштван - член Ради Карпатського Єврорегіону, голова Робочої групи Регіонального Розвитку, зав. Кафедри Дебреценського Університету розповів про природоохоронні проекти Карпатського Євро регіону – "Жива Тиса", "Зелені Карпати", др. Ленті Іштван- радник Загальних зборів Саболч-Сатмар-Берегської області, викладач Ніредьгазького Інституту - про можливості створення транскордонного національного парку, Чіпкейш Йожеф- заступник директора екологічної, природоохоронної та водно-господарської інспекції території Верхня-Тиса - про екологічну реабілітацію на території Велико- Бичківського лісохімкомбінату, Гаййаш Іштван- директор екологічної, природоохоронної та водно-господарської інспекції території Верхня-Тиса - про протипаводкову систему захисту Верхньої Тиси та її міжнародне значення.
У роботі конференції взяло участь близько 60 представників органів місцевого самоврядування, органів влади та громадських організацій.
Відбувся черговий обмін українсько-угорським досвідом, примножуючи добросусідський капітал задля придатного до життя природного середовища українсько-угорського прикордоння.
Загалом, – підсумував Ернест Нусер, – мета конференції досягнута, яка полягала у передачі і обміні досвіду та посилення співробітництва між державними і громадськими інституціями у сфері захисту навколишнього середовища.