— Виліковувала печінку, нирки, шлунок, серце, хребет, — перераховує. — З мігренню часто приходять. Тоді масажую череп, розгладжую його шви.
Біля тапчана посеред кімнати сидить 24-річний Володимир Габор із села Вільхівці Тячівського району на Закарпатті. Чекає своєї черги.
— Чотири роки тому, коли сходив на Говерлу, простудив поперек, — розповідає. — На томографії в Ужгороді показало дві грижі, по 6 і 8 міліметрів. Лікарі хотіли зробити операцію, та був ризик, що після неї грижа повернеться. Знайомий порадив сюди з’їздити. Після перших двох масажів я відчував слабкість. Шлаки виходили з мене через шкіру, сечу, кал. Так організм очищався. За сім масажів схуд на 15 кілограмів. З часом обидві грижі розсмокталися. Тепер лише профілактику роблю.
На тапчан лягає мати Володимира 49-річна Марія Габор. Її мучить біль у шийному відділі.
— Маю солі. Щойно протягне, болить у попереку. Вчора не могла підняти ліву руку, схилити голову.
Тетяна Петровцій змащує її спину соняшниковою олією. Починає розгладжувати шкіру, шукає больові точки.
— Пальцями намацую хворі місця, — пояснює. — Відчуваю кожен хребець попереку. Ось тут у Марії тригерна точка, — показує на ліве підребер’я. — Якщо не розсмокчеться, затисне серце. А ця точка відповідає за жовч. Вона трохи забита. Майже в усіх є така біда, як перекошений таз. Він піднімається вище на 3–4 сантиметри, через що зрушується поясниця, диски сходять з місця. Якщо здоровий поперек, значить здоровий весь організм.
Тривалість сеансу для кожного індивідуальна.
— На годинник не дивлюся. Пальцями відчуваю, що зробила роботу. За тиждень пацієнт може пройти не більше двох сеансів. Одним легшає після трьох-чотирьох масажів, іншим треба 10. Швидше одужує той, хто п’є багато води. Бо вода очищає кров. Кожного ранку випивайте по 300–600 грамів. Їжте більше густого, рідке важче переварюється. У кишечнику воно перетворюється на калове каміння, яке прилипає до стінок. Тому болить підшлункова. Не зловживайте свининою та солодощами. Вони руйнують мікрофлору кишечника, від чого порушується обмін речовин. Після 40 років вистачить їсти двічі на добу. Перерва між прийомами їжі має бути не менше 6 годин.