— У квітні 2002 року четверо лісорубів проводили планову рубку на околиці Брестова, — каже сільський голова Василь Ганькович. — В одному зі столітніх буків раптом зупинилася пила. Хлопці побігли за іншою. Коли почали зрізати, цю також заклинило. Тоді лісники принесли третю. Аж після того дерево вдалося зрізати.
Через три дні лісники розпиляли дерева. Різали їх на метрові колоди. Потім кололи на дрова.
— Усі частини покололи, а одну ніяк не могли. Тоді поставили дерево сторчма і почали бити в нього клина. Забити — забили, а вийняти не змогли. Мучилися понад годину. Тоді у відчаї покинули.
Дерево впало на землю і розкололося навпіл. Усередині було видно зображення хреста.
— Люди вирішили, що це чудо Боже. Колоди забрали до села. Хрест на малюнку правильної форми, — каже настоятель церкви Брестова отець Святослав Софілканич. — Він такого ж розміру, як більшість церковних хрестів — 30 на 15 сантиметрів. Із чіткими краями, наче випечений. Це мене здивувало. Спочатку зображення було світло-рожеве, згодом потускніло. Хотів попросити знайомого столяра, щоб він трохи підрівняв колоду. Та дерево не піддалося. Інструмент двічі ламався. Я вирішив, що Бог не хоче, аби щось підправляли.
Деревину із зображенням хреста покрили прозорим лаком.
— Боюся, щоб не зіпсувалася, — пояснює священик. — Селяни часто кажуть, що як щиро помоляться біля цього хреста і попросять собі щось від Бога, то Господь обов’язково допомагає.