Закарпатські "беркутята" наводили лад у Криму і Косові

НАША ДОВІДКА

Петрунь Василь Іванович, 32 роки, старший лейтенант міліції. У 2005 році закінчив Львівський юридичний інститут МВС України. Службу в ОВС розпочав у 1999 році  міліціонером оперативного взводу окремої роти міліції швидкого реагування „Беркут” УМВС. Перебував на посадах  помічника командира взводу – командира відділення “Беркута”, був помічником оперуповноваженого  відділу швидкого реагування  „Сокіл” при УБОЗ ГУМВС. У 2004 році  призначений начальником відділення силового забезпечення оперативно-розшукових заходів закарпатського „Сокола”, з вересня 2007 по січень 2009 очолював відділення швидкого реагування цього спецпідрозділу. У січні 2008 року призначений на посаду командира РМОП „Беркут”. За відмінне виконання службових обов’язків неодноразово заохочувався керівництвом МВС та ГУМВС України в Закарпатській області.

“БЕРКУТ” ДОБРЯЧЕ “КЛЮВАВ” БАНДИТІВ ТА РЕКЕТИРІВ

-- Пане Василю, ознайомте наших читачів з історією вашого спецпідрозділу, з людьми, які в ньому служили.

-- Створенню спецпідрозділу міліції швидкого реагування "Беркут" передувала складна криміногенна ситуація в державі, яка сформувалася на початку 90-х років. Тоді  злочинність  набула неймовірно великих масштабів. Тоді скоєні злочини тільки фіксувалися, розкривати їх тим кількісним і якісним складом міліція вже не могла. У цей період виникають нові види злочинів: вимагання, взяття заручників, ціла низка злочинів у сфері економіки, фінансів. Для того, щоб оперативно реагувати на такі правопорушення, необхідно було в системі МВС провести реорганізацію й створити підрозділ, який зміг би вести боротьбу зі злочинцями, які неабияк розперезалися і цинічно знахабніли, так би мовити на передньому краї. І ось Постановою Кабінету Міністрів України, а згодом, 16 січня 1992 року, наказом МВС України такий спецпідрозділ було створено під назвою "Беркут". До його складу ввійшли кращі співробітники міліції, які мали досвід роботи, а за своїми фізичними даними не поступалися, а іноді й перевершували стрижених “накачаних” молодиків, яких їм належало “втихомирювати”. На Закарпатті "Беркут" створював тодішній командир окремого батальйону патрульно-постової служби  підполковник міліції В’ячеслав Логвін.

На якийсь спеціальний вишкіл, як і на тренування в спортзалі, часу в наших бійців тоді було обмаль, бо заходи з активного відпрацюванню криміногенних зон області проводилися майже щодня, без вихідних. Однак минуло зовсім небагато часу, і вже можна було констатувати: хлопці з "Беркута" даремно свій хліб не їдять. Вони стали справжньою грозою для знахабнілої злочинної публіки, яку звичайними методами приборкати було вже неможливо. Принишкли рекетири, вимагачі, грабіжники та інша кримінальна наволоч, якої так боялися закарпатці. Працівники ж "Беркута"  проявили себе як непідступні та непідкупні. На їх рахунку в ті роки було декілька розкритих важких злочинів, як наприклад, вбивство у Мукачеві сержанта міліції Андрія Басараба.

Після В.Логвіна  командиром підрозділу став підполковник міліції Борис Напуда. На його долю випало чималі випробування. Скажімо, закарпатський "Беркут" було відправлено для надання допомоги міліції в Крим, де криміногенна ситуація різко загострилася. Наших бійців задіяли у щоденних відпрацюваннях та охороні громадського порядку в курортному містечку Алушта. Результатом цього відрядження стали багато подяк, цінних подарунків та грамот за відмінне несення служби на півострові.

З лютого 1996 року спецпідрозділом командував бойовий офіцер – підполковник міліції Андрій Колесник, за плечима якого -- служба в Афганістані, Середній Азії, кавказькі події.  З  квітня 1998 на посаду командира “Беркута” призначили майора міліції Сергія Головача. З грудня 2000 по  січень 2002 підрозділом керував майор міліції Омелян Гулей. З березня 2002 по вересень 2008 року “Беркут” очолював майстер спорту підполковник міліції Василь Копча.

ЗАКАРПАТСЬКІ “БЕРКУТКИ” НАВОДИЛИ ЛАД У КРИМУ ТА В КОСОВІ 

Справжнє випробування на здатність діяти в екстремальних ситуаціях  співробітники  „Беркута” пройшли під час охорони громадського порядку під час  проведення виборів Президента України у буремному 2004 році. Незважаючи на складну політичну ситуацію в державі на той час, колектив підрозділу проявив себе як згуртований, здатний в будь-який момент якісно та в потрібні терміни виконати поставлені перед ним завдання.  

Шестеро закарпатських “беркутят” входили до складу міжнародного миротворчого контингенту поліції ООН в Косові: С.Писаренко С. Вайда, О. Вейкай, І. Безкровний, Л. Боринський та І. Боринський.

-- Хто із старожилів підрозділу продовжує нині службу?

-- Це старший лейтенант міліції Анатолій Капусяк, прапорщики Юрій Кашка, Михайло Свистак. 

-- В яких спецопераціях зі знешкодження злочинців брали участь ваші бійці в останні роки? Чи траплялися якісь неординарні випадки під час затримань бандитів?

-- Наших хлопців регулярно задіюють  до спецоперацій зі знешкодження злочинців оперативники карного розшуку, відділу  боротьби з наркотиками та інших міліцейських служб. Беремо також участь і в патрулюванні населених пунктів спільно з працівниками ДАІ, ППС. Пригадую затримання спільно з карним розшуком небезпечного злочинця, який переховувався в Ужгороді за скоєння вбивства. На перехресті перед світлофором на вул. Грушевського наші бійці у кліп ока витягнули небезпечного пасажира з машини таксі. Операція була настільки миттєвою, що свідки цієї події, мабуть, подумали: це якесь кіно знімають...

Затримували ми на виході з ужгородського супермаркету й злодія-гастролера з Грузії, який мав у кишені ніж. У нашу засідку попали й злодії-“ведмежатники”, які зламали сейф на заводі в Ужгороді. На одній з мукачівських АЗС брали наркоділків із великою кількістю таблеток “екстезі”, й одним із зловмисників виявився колишній спецназівець морської піхоти, здоровий чолов’яга. Під час затримання він викинув кілька десятків тисяч  мічених гривень, вони розлетілись по вітру й довелося їх ловити... Водії машин, що проїжджали, зупинилися подивитися на цей “цирк”... А найкумедніша історія трапилася під час затримання іншого злочинця в Ужгороді. Наші хлопці зробили засідку перед дверима квартири, в якій мешкав підозрюваний. Саме в цей момент у коридор вийшла сусідка з іншої квартири й перелякалася, побачивши незнайомця у масці на голові й з пістолетом... Жінка кинулася викликати міліцію, й коли ми виходили із затриманим з під’їзду, нас уже чекав “уазик” ППС...

ІЗ “СИНКАМИ” ЧАСОМ БІЛЬШЕ ПРОБЛЕМ, ЯК З БАНДИТАМИ...

-- Які проблемні моменти у своїй  роботі ви б виділили? 

-- З матеріальною базою наразі великих проблем не маємо. Керівництво чимало зробило для того, щоб особовий склад мав належні умови для роботи, навчання, тренування та відпочинку. Придбано необхідний формений одяг, забезпечено співробітників сучасними спецзасобами активної  оборони,  засобами зв’язку. На баланс роти передано сім одиниць сучасного автотранспорту, що є важливою передумовою для створення дійсно високо мобільного підрозділу. Адже за злочинцем на “Мерседесі” на “уазику” не поганяєшся... На належному рівні вирішуються питання й щодо забезпечення автотранспорту паливно-мастильними матеріалами та поточним ремонтом.

Завдяки збереженню стабільного та позитивного морально-психологічного клімату в колективі  можна з упевненістю сказати, що бійці нашого „Беркута” готові  виконувати всі поставлені перед ними керівництвом ГУ МВС завдання, дотримуючись при цьому  законності, засад гуманізму та поваги до прав людини.

Однак турбує інше. Якщо на початку 90-х ми мали справу здебільшого з явними бандитами та рекетирами, чию поведінку можна було передбачити й відповідно протидіяти їм, то тепер ситуація дещо інша. Сучасні порушники закону, користуючись правовим безладом у суспільстві та власними зв’язками з окремими корумпованими держчиновниками, часто поводяться вкрай зухвало та цинічно. Під час затримань за скоєння правопорушень така “золота молодь”-- діти впливових та грошовитих батьків -- нерідко влаштовує міліції “розборки”: “звільняють” з роботи наших бійців, телефонують своїм впливовим покровителям тощо. Також ускладнює криміногенну ситуацію й  той фактор, що чимало громадян, часом не зовсім законослухняних, невідомо яким чином заволоділи легальною зброєю, зокрема так званими “гумовими” пістолетами. Як свідчить статистика, за допомогою цих спецзасобів нерідко стаються вуличні хуліганства, пограбунки, розбійні напади тощо. Хотілося б, аби зброєю не міг володіти будь-хто. Тож нова влада, яка прийде до керівництва державою, в першу чергу повинна взятись за відновлення в країні верховенства права. Адже перед Законом усі мають бути рівні!

Ну, а на завершення хочу привітати усіх своїх колег і професійним святом, що минуло. Міцного вам здоров’я, любові та злагоди в родинах, професійного успіху та належного стимулювання державою вашої нелегкої ратної праці. Нехай кількість виходів бійців “Беркута” на завдання завжди збігається з кількістю повернень з роботи додому!

Теги: спецпыдроздыл, "Беркут",

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати