У селі немає газу. Користуються дровами і вугіллям. В Олександра водяне опалення.
— На сезон люди купують чотири-п’ять вантажівок дров, на 4-5 тисяч гривень, — пояснює Олександр. — Дрова треба постійно підкладати. Тирси я теж спалюю чотири вантажівки. Дві машини сирої, дві — сухої. Опилки засипаю двічі, зранку і ввечері. За один раз входить 20 відер. Щоб підтримати жар, підкидаю трохи сухих дров. Вантажівки дров мені вистачає на дві зими, тобто на 500 гривень. А тирсу бери скільки хочеш безплатно на пилорамах. Її просто викидають. Спалюємо й усе побутове сміття.
Заходимо до будинку. Усередині холодно.
— Моя хата має десь 100 ”квадратів”. Побачите, як швидко стане тепло.
Олександр кидає в казан із тирсою трохи дров, умикає насос. За 15–20 хв. у кімнатах теплішає.
— Шість років тому ми з жінкою і дітьми переселилися в нову хату, — розказує чоловік. — Дровами топити дорого. Я й змайстрував економний котел. Узяв два відрізки сталевих труб великого діаметру. Вузьку помістив у ширшу. Дно та верх заварив сталлю. Усередині, між стінками труб, нагрівається вода. Знизу вставив у порожнистий котел водогінну трубу. Нею надходить холодна вода. Гаряча виходить угорі. На виході стоїть терморегулятор. Якщо вода занадто гаряча, регулятор перекриває піддувало. Полум’я всередині казана меншає.
— Будову казана придумав сам. Ідею з кошиком запозичив із журналу. Там його пропонували для вугільного котла. Я пристосував конструкцію для тирси. Зробив кошик з арматурних прутів. Відстань між ними трохи більше сантиметра. Тирса майже не просипається на дно котла.
Казан для тирси заввишки 1,5 м. Угорі закривається кришкою. Туди Олександр і засипає тирсу. Змішує сиру із сухою, щоб влягалася щільніше. Паливо потрапляє в конусоподібний кошик і там тліє. Потужності казана вистачить для обігріву площі до 300 кв. м.
Топити в домі Кучерови починають у вересні, закінчують у квітні. Казан також дає гарячу воду, 300 л за годину. Улітку родина користується електричним водонагрівачем.
— Щоб зробити котел і систему водяного опалення, я витратив десь 600 доларів. Тепер треба близько тисячі, — каже Олександр. — Навіть коли в Обаві буде газ, я все одно палитиму тирсою. Так дешевше.
KK 2010-01-22 / 02:00:00
Мені радо бачити що Сніжана знов знаходиться в подорожах! Стаття дуже цікава і показує здатність нашого чоловіка знайти спосіб виживання в тяжких обставинах! Економити із 4-5 тисяч гривень за зиму до 500, є чим похвалитись. У 'нормальні' капіталистичні державі, знайшлося би інвестори які би підтримували цю ідею і би почали виробляти такі казани для продажу!