Микола Зимомря став Почесним Доктором УжНУ

22 жовтня 2009 року професор Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка Микола Зимомря був удостоєний високої нагороди - відзнаки Почесного Доктора Ужгородського національного університету.

Микола Зимомря став Почесним Доктором УжНУ

У Дипломі зазначено: "Вчена рада Ужгородського національного університету присвоїла почесний ступінь Почесного Доктора Ужгородського національного університету Миколі Зимомрі за особливі заслуги в розбудові національної освіти і науки, утвердження високого міжнародного авторитету Університету та плідну культурно-громадську діяльність".

Варто наголосити: Миколі Зимомрі судилося понад тридцять літ працювати у стінах Храму науки у місті над Ужем. Отже, ухвала з боку Вченої ради, яку підписав ректор Ужгородського національного університету проф. Микола Вегеш, цілком заслужена. Одному з авторів цих рядків випала нагода бути присутнім на цій пам’ятній урочистості.

Але зробимо невеликий екскурс у минуле… Народився Микола Іванович Зимомря 30 листопада 1946 року в селі Голятин Міжгірського району, що на Закарпатті. Вчився на відділеннях української та німецької філології Ужгородського університету (1962–1967). Працював учителем німецької мови в Ужгородській СШ № 5 (1966-1967) та в УжДУ (1967–1993). 1969–1972 – навчання в аспірантурі Берлінського університету ім. Гумбольдта, де захистив кандидатську дисертацію на тему "Сприйняття української літератури в німецькомовних країнах від першовитоків до 1917 р. До історії російсько-українсько-німецьких літературних взаємодій" (1972). 1980-1982 – докторантура при Інституті світової літератури ім. М.Горького АН (Москва); 1984–захистив докторську дисертацію на тему "Міжлітературні зв’язки та роль перекладу у художньому процесі". Працював завідувачем кафедр німецької філології УжДУ (1973-1979), іноземних мов (1986-1993), професором Педагогічної академії в Слупську (Польща, 1993-1995), професором Закарпатського Інституту післядипломної освіти (1995-1997), Балтійської гуманістичної вищої школи в Кошаліні (Польща, 1997-2002). Від 2003 р. завідує кафедрою теорії та практики перекладу в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка.

Микола Зимомря – автор понад вісімсот опублікованих праць з проблематики порівняльного літературознавства, перекладознавства, культурознавства. Цій проблематиці присвячені монографічні видання: "Сприйняття творчості Тараса Шевченка" (Берлін, 1976), "Художній переклад і рецепція в контексті взаємодії літератур" (Ужгород, 1981), "Августин Волошин" (1994; 1995), "Джерела вічної краси" (1996), "Німеччина та Україна: у нарисах взаємодії культур" (1999), "Животворна змагальність освіти" (2000), "Благодать та її джерела" (2002), "Опанування літературного досвіду" (2003), "Долі в людях" (2006), "Провісник доби. Августин Волошин" (2006) та ін. Упорядкував та видав твори: Ольги Рішаві ("Голуба мандрівка", 1979), "Рокам подвоєно ціну" (1996), Ю.Боршоша-Кум’ятського ("Молитви серця", 1995), О.Фельбаби-Косач ("Коли цвітуть троянди", 1998), М.Слабака ("Малинове коло", 2000), І.Трача ("До тебе, Україно, піснею прийду", 2000), Д.Павличка ("Наперсток", 2000), П.Головчука ("Корінням з України", 2000), Г.Зимомрі ("Верховинські співанки", 2001), А.Трембач ("Вервиця", 2002), О.Петик ("Лемківські пороги", 2002), Я.Гудемчука ("Різноцвіття", 2003), а також низку наукових збірників: "Юрій Гуца-Венелін і слов’янський світ" (1992), "Професор Іван Гранчак" (1997), "Благовісник праці: Науковий збірник на пошану акад. М.Мушинки" (1998), "Тотожність та партнерство: Науковий зб. на пошану проф. А.Вірського" (2000), "Дар служити науці: Науковий зб. на пошану проф. В.Задорожного" (2001), "Джерела інтерпретації: Науковий зб. на пошану проф. Ю.Борєва" (2005; 2006), "Світ мови: поетика текстових структур. Науковий зб. на пошану проф. А.Мойсієнка" (2009), шеститомник "Україна-Польща" (1999-2006) та ін.

Переклав збірку поезій "Київ у травні" (2001) Д.Павличка – німецькою мовою, польськомовні твори "Гармонія псалму" (2003) Олександри Шевелло, німецькомовні розділи "Історії карпатських русинів" Михайла Лучкая (2004) –українською мовою, а також польськомовну працю Івана Павла II "Встаньте, ходімо!" (2005; співавтор – І.Зимомря).

Сьогодні М.Зимомря – академік Академії Вищої школи України, член спеціалізованих Вчених рад при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка; член експертної ради при Державній акредитаційній комісії України з гуманітарних та соціальних наук; член редколегії періодичних видань – альманаху українців Європи "Зерна", журналів "Карпатський світ", "Белз", "Гуманістичний вісник", "Соборність", "Освіта Закарпаття". Лауреат Міжнародних літературних премій ім. І.Кошелівця (2001) та Б.Лепкого (2005). Нагороджений знаками "Відмінник освіти України" (1996), "Петро Могила" (2006).

Він також є членом Національної спілки журналістів України (1980), членом Національної спілки письменників України (2008), почесним доктором Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (1999), почесним професором Балтійської гуманістичної Вищої школи в Кошаліні (Польща, 2000).

Відрадно, що уродженцеві гірського села з Міжгірщини судилося сягнути помітних вершин у різних духовних устремліннях.

Людомир ФілоненкоО, Андрій Дурунда
05 грудня 2009р.

Теги: УжНУ, університет, Почесний Доктор, Микола Зимомря

Коментарі

Олена Белей 25.06.2013 / 20:32:21
Микола Іванович - людина дивовижна, людина достойна поваги , честі.Мені пощастило бути його ученицею 21 рік тому назад.У відповідь автору статті хочеться подякувати за наданий матеріал.А шановному Миколі Івановичу ще багато плідних, творчих років роботи у своїй галузі, здоров*я, наступних Почесних нагород і всілякого людського Добра!!!

НОВИНИ: Соціо

20:33
Війна: цьогоріч до місцевих бюджетів Закарпаття надійшло туристичного збору на 32,7% більше, ніж торік
03:17
/ 1
Розвідник "Азіат"
20:26
/ 1
Від травм, отриманих у боях з окупантами, у лікарні помер Степан Куруц з Ракоша на Хустщині Фото новина
20:03
/ 1
На Харківщині поліг Михайло Мучичка з Ґоронди на Мукачівщині
19:35
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Рішко з Дубового Фото новина
16:12
/ 12
За наслідками зустрічей в прокуратурі екоактивісти констатують бездіяльність правоохоронців щодо "вітрякового" злочину на полонині Руна Фото новинаВідео новина
22:15
/ 20
Зеленський призначив закарпатця Роберта Бровді командувачем Сил безпілотних систем
17:48
/ 1
У Петрівці Чопської громади у п'ятницю попрощаються з полеглим на Донеччині Святославом Рубішем Фото новина
16:23
У Верхньому Водяному на Рахівщині згоріла каплиця (РОЗШИРЕНО) Фото новина
12:00
Відкрито реєстрацію на перше заняття екоклубу в Ясінях на Рахівщині
19:50
Реєстрація на літні освітньо-природничі табори для дітей в Ужгороді
13:01
/ 1
Підтверджено загибель ще в липні 2024-го Олександра Басараби з Великого Бичкова на Рахівщині Фото новина
04:09
80 тис. грн на підтримку захисників зібрали в Ужгороді під час першого у сезоні велозаїзду "Big City Ride" Фото новина
02:28
/ 3
Обіцяні під парк "Чорні озера" в Ужгороді продовжують засипати сміттям Фото новинаВідео новина
01:18
/ 4
У Свалявському надлісництві продовжують рубку старовікового лісу під нову автодорогу від села Збини до гори Гостра і полонини Рівна
19:40
/ 1
У Мукачеві попрощаються з полеглим на війні Михайлом Ярошем Фото новина
13:22
Жителі Калин на Тячівщині, що відстоюють від ГЕСів Тересву, планують "антивітряковий" сімейний похід на Апецьку
12:45
На Закарпатті останній дзвінок прозвучав для 10 456 одинадцятикласників, в Ужгороді – для 993, у Мукачеві – для 659
20:10
/ 9
Незаконне будівництво вітряків на Руні триває. Держекоінспекція розпочне перевірку лише з понеділка Фото новинаВідео новина
17:41
/ 1
Міндовкілля видало наказ на перевірку забудови полонини Руна вітряками (ДОКУМЕНТ) Фото новинаВідео новина
11:56
Денні табори, екскурсійні тури, екоклуб: "Щасливі діти" розповіли про активне літо із проєктом "Зелені скарби Карпат"
11:14
/ 1
У Виноградові попрощаються з Василем Красним, що помер внаслідок важкого поранення Фото новина
23:04
/ 1
Підтверджено загибель на війні з росією Івана Кинча з Репинного Міжгірської громади, що вважався зниклим безвісти з листопада 2024-го Фото новина
00:30
/ 12
Голова Держаудитслужби представила в Ужгороді нового керівника Управління в Закарпатській області Красиленка Фото новина
15:31
/ 11
Прощавай, Рівна… У Тур’є-Реметах готуються прийняти останні земельні рішення на користь ВЕС на полонині
» Всі новини