Національний екологічний центр України та Дружина охорони природи м.Києва оприлюднили відкрите звернення до Мінприроди та Держкомлісгоспу з пропозицією переглянути діючий підхід до санітарних рубок.
На думку природоохоронців, сучасні санітарні правила у лісах базуються на застарілих уявленнях та нормативно-правових актах про ведення лісового господарства. Окрім того, їхні масштаби та фактична безконтрольність вражають. Так, під час суцільних санітарних рубок або так званих "лісовідновних" загальна площа рубок зростає в кілька разів: у 2007 році на території Закарпатської області рубки головного користування склали 435 га, у той час як суцільні санітарні, лісовідновні та реконструктивні склали близько 1500 га.
Разом з тим, ліс, особливо старовіковий – це місце існування десятків тисяч видів організмів. Те, що вважається хворою та непотрібною у лісовому господарстві деревиною, є джерелом життя для тисяч живих істот і забезпечує екологічну рівновагу у лісі. Законодавство про охорону тваринного та рослинного світу забороняє нищити середовище існування зникаючих видів. Проте саме санітарні рубки стають однією з основних причин нищення природних лісових екосистем.
Учасники відкритого звернення пропонують держслужбовцям:
- розробити нові правила санітарних рубок, що забороняють проведення санітарних рубок на території об’єктів природно-заповідного фонду та у природних лісах;
- передбачити обов’язкове погодження всіх санітарних заходів у лісах з природоохоронними органами.
Відкрите звернення
Сучасні санітарні правила у лісах базуються на застарілих уявленнях та нормативно-правових актах про ведення лісового господарства. Окрім того, їхні масштаби та фактична безконтрольність вражають. Так, під час суцільних санітарних рубок або так званих "лісовідновних" загальна площа рубок зростає в кілька разів: у 2007 році на території Закарпатської області рубки головного користування склали 435 га, у той час як суцільні санітарні, лісовідновні та реконструктивні склали близько 1500 га. Також варто зауважити, що Плани санітарно-оздоровчих заходів затверджуються державними органами лісового господарства Автономної Республіки Крим та областей без залучення органів Мінприроди України. Санітарні рубки проводяться і на території об’єктів природно-заповідного фонду, що є неприпустимим.
Разом з тим, ліс, особливо старовіковий – це місце існування десятків тисяч організмів. Те, що вважається хворою та непотрібною у лісовому господарстві деревиною, є джерелом життя для тисяч живих істот і забезпечує екологічну рівновагу у лісі.
Живі старовікові дерева з великими кронами забезпечують багатьом мешканцям лісу умови для існування. Так, вони використовуються рідкісними хижими птахами та чорним лелекою для побудови гнізд та для присади. Молоді дерева не здатні витримати їхні масивних гнізда та незручні для огляду місцевості. Дупла у деревах використовуються кажанами (всі види яких занесені до Червоної книги України), совами та багатьма видами лісових птахів, більшість яких гніздує лише у дуплах. Всохлі частини дерев використовуються жуком оленем та вусачем дубовим, які занесені до Червоної книги України як єдине можливе середовище існування їх личинок. Для того, щоб перетворитись на дорослу особину, личинка жука-оленя має до 12 років провести у мертвій деревині.
Сухі мертві стоячі дерева використовуються птахами, білками. Вони активно колонізуються грибами, лишайниками, папоротями, спеціалізованими грибами та водоростями; є основою харчування для багатьох видів дятлів. У пнях з великими прикореневими дуплами знаходять притулок на зиму бурі ведмеді.
Повалені стовбури відіграють у житті лісу не менше значення. Вони слугують субстратом та схованкою для величезної кількості грибів, жуків, мокриць, дрібних пташок та ссавців. Це також сприятливе місце для проростання насіння дерев та плаунів. Мертва деревина є субстратом для багатьох видів мохів та квіткових рослин. Згодом вона перетвориться на гумус – родючий шар грунту, який не може утворитись ніяк, крім як шляхом перегнивання відмерлої рослинності.
І це лише мала частина тої ролі, яку відіграють старовікові дерева та мертва деревина у підтримці біорізноманніття.
Міфом є і те, що мертві та старовікові дерева є розсадником хвороб та жука-короїда. Навпаки, у старовіковому лісі існують паразити та хижаки, які здатні регулювати чисельність так званих "шкідників".
Підтвердженням цих слів є існування Біловезької пущі та букових пралісів Карпат, які досі чудово себе почувають без "санітарної допомоги" людини ось вже тисячі років.
Окрім того, Закони України забезпечують охорону рослинного та тваринного світу. Натомість, цього не простежується у постановах КМУ.
Відповідно до Закону України "Про тваринний світ", охорона тваринного світу забезпечується шляхом охорони середовища існування, умов розмноження тваринного світу.
Відповідно до Закону України "Про рослинний світ", охорона рослинного світу здійснюється шляхом здійснення заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності.
Крім того, правила міжнародної лісової сертифікації, яка активно запроваджується в Україні, передбачають обов’язкову наявність мертвої деревини у лісах як запоруку збереження біорізноманіття цих екосистем і підтримку їхньої рівноваги. Багато видів охороняються також Конвенцію "Про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі" (Бернська конвенція), яка прямо забороняє нищення їхніх існування видів, включених до її Додатків (ст. 4).
У зв’язку і вищезазначеним просимо:
- розробити нові правила санітарних рубок, що забороняють проведення санітарних рубок на території об’єктів природно-заповідного фонду та у природних лісах;
- передбачити обов’язкове погодження всіх санітарних заходів у лісах з природоохоронними органами.
ДОП "Зелене майбутнє", Національний екологічний центр України