– У Нідерландах, ФРН, Данії і США польдерами називають осушені, освоєні і захищені від затоплення ділянки низовин, – продовжує Ростислав Євгенович. – Наш польдер – це одамбована територія зі шлюзами, що має на меті збити натиск води під час можливого паводка. Він "спрямований" проти норовистих Тиси і Боржави. Як тільки річки почнуть виходити за межі допустимого, відкриватимуться шлюзи і вода заповнюватиме акумулюючу ємність – польдер. Завдяки цьому рівень води у Тисі може зменшитися на 40 сантиметрів. А через деякий час, коли річка утихомириться, шлюзи відкриваються знову і вода повертається у ту ж Тису...
Перший польдер займе 1700 гектарів і розрахований на 45 мільйонів кубометрів води. Його землі цілком придатні для господарського використання. Тим паче, що ці акумулюючі ємності, як правило, не заповнюються роками. Наприклад, в Угорщині аналогічний об'єкт здали ще два роки тому, але й досі не використовували. До речі, після спуску води у польдері залишається річковий намул – цінне органічне добриво.
Під час будівництва польдера передбачені острови для тварин, канали для осушення земель, обводнюючі канали... Є висновки науковців щодо кожної культури, котрі можна буде вирощувати на території польдера. Передбачено навіть те, які дерева і кущі можуть витримати 3-7-денне підтоплення. Втім, польдер є все-таки зоною ризикованого землеробства, отож необхідно передбачити систему державних компенсацій, а також страхування.
– До слова, згаданий польдер у Берегівському районі – перший, та не останній на Закарпатті, – зауважує Ростислав Федів. – Завершується проектування акумулюючої ємності біля с. Загаття (Іршавський район). Це буде перший наш гірський польдер, будівництво якого розпочнеться наступного року. На черзі – польдер біля с. Лазещина Рахівського району. Все це – штучні акумулюючі ємності, але у нас є й чимало природних польдерів, які виручали під час катастрофічних паводків 1998, 2001 і 2008 років. Згадаймо хоча б автомобільну дорогу до Хуста, яка вже не раз виконувала роль дамби.
Програмою комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на 2002-2015 роки на будівництво польдерів передбачені значні кошти, адже ці об'єкти є основними елементами згаданої програми. Правда, дається взнаки малоземельність нашого краю: селяни, буває, неохоче уступають кожен клаптик землі. Утім, люди, яких вже захистили дамби та інші об'єкти, стають більш поступливими. Тим паче, що за кожну знесену господарську будівлю, за кожну сотину городу передбачена державна компенсація. Скажімо, вже згадане село Вари у 1998 році було під водою, а в липні минулого року спокійно пережило потужний паводок. Його захистила збудована тут дамба. У майбутньому захищатиме і польдер.
– Маємо часом, – зізнається пан Ростислав, – проблеми і з забудовою прибережної смуги, де самовільно зводять дачні котеджі, житлові будинки, магазини, заклади громадського харчування... Втім, з допомогою місцевих органів влади і тут наводимо порядок: на наше прохання у райдержадміністраціях збирають сільських голів, інформують їх про намічене будівництво водозахисних об'єктів, просять провести відповідну роз'яснювальну роботу серед населення.
Ще одна проблема: згадана державна протипаводкова програма не фінансується по лінії співвиконавців – МНС, Укрзалізниці, Укравтодором... Здається, в уряді нарешті зрозуміли, що краще вкладати кошти у запобігання стихійному лиху, аніж потім ліквідовувати його наслідки. Постановою Кабміну з фонду охорони довкілля на здійснення протипаводкової програми "Тиса" області додатково виділено 127 млн. гривень, – задоволено каже Ростислав Федів. – З одного боку, це радісний факт: дали те, що мали дати. З іншого – прикро, що кошти виділили так пізно: настала осінь з її традиційною негодою, яка ускладнить нам роботу. Справді, у першому півріччі нам виділили 45 мільйонів гривень, а за п'ять місяців до кінця року – 127 мільйонів. Освоїти їх буде непросто, але реально. Разом із облводгоспом розробили план заходів щодо використання додаткових коштів, затверджено жорсткі графіки. До речі, очікуємо ще й 50 мільйонів гривень зі Стабілізаційного фонду.
Цього року всі "гарячі" точки або добудуємо, або почнемо будувати. Маю на увазі передусім водозахисні споруди біля Грушева і Тересви Тячівського району. Частину коштів перекинемо у райони, які потерпіли від торішнього паводка, а також на будівництво і проектування польдерів. Взагалі ж цьогоріч маємо 45 об'єктів у семи районах краю: 25 км захисних дамб, 15 км берегоукріплень, 5 гідротехнічних споруд тощо. Плануємо ввести в експлуатацію об'єктів на 130 млн. гривень. Вже виконано робіт на 41 мільйон. Здано 4 об'єкти: у Монастирці і Липчі Хустського району, Чумалеві Тячівського і Кольчині Мукачівського районів.
На 2010 рік області передбачено виділити 198 мільйонів гривень, – резюмує Ростислав Федів. – Вже тепер працюємо над планом їх освоєння. Сподіваємось, гроші виділять своєчасно. Адже у нашій роботі, як у медицині: хворобі легше запобігати, ніж потім лікувати...