До речі, вона створена не істориком чи працівником університету, а відомою тележурналісткою Іриною Гармасій, яка на час початку роботи над книгою працювала заступником головного редактора газети "Світогляд". Це розлогі інтерв'ю про всі без винятку факультети і підрозділи вишу, науково-дослідну і культурно-педагогічну працю їх колективів напередодні відзначення 60-річчя цього, найстарішого в краї, вищого навчального закладу.
Хоч усі матеріали книги майже п'ятирічної давності, вони ніскільки не втратили ні свого значення, ні актуальності, ні новизни. Вони надійно і міцно вписалися в історію університету, а величезний фактаж добротного аналітичного характеру аж ніяк не може застаріти, бо охоплює найголовніші проблеми і здобутки вишу певної доби з її успіхами, завданнями і поглядами в майбутнє.
Можна по-доброму подивуватися: хоча авторка мала справу з досвідченими фаховими керівниками різних галузей науки і найрізноманітніших спеціальностей, вона ніскільки не розгубилася, а, навпаки, успішно справилася зі своїм завданням і в переважній більшості діалогів кермо зацікавленої розмови було в її руках. Вона крок за кроком, послідовно і логічно спрямовувала увагу опонента на конкретні і прості відповіді щодо проблем науки і педагогіки, їх розробку та успіхи на кожному факультеті, кафедрі чи науково-дослідному інституті. Більше того, з певною відповідальністю можна заявити, що Ірина Гармасій при цьому показала і позитивні приклади, і зразки, як можна за допомогою цього жанру досягти успішного і глибокого розкриття будь-якої наукової теми.
Вдало продумані запитання до співрозмовників, які не повторюються ні хронологічно, ні тематично. А це переконливо свідчить, що журналістка всебічно готувалася до кожного інтерв'ю. Навіть поверховий аналіз запитань показує, як глибоко орієнтувалася вона в діяльності того чи іншого факультету, кафедри чи підрозділу вишу.
Так, від першого інтерв'ю (а вони подані в хронологічному порядку) декана факультету післядипломної освіти медиків Івана Чопея і до звіту ректора університету Миколи Вегеша в книзі зібрано стільки аналітичного і фактичного матеріалу та унікальної наукової інформації, якої не знайти в жодному іншому попередньому виданні про національний університет.
Чимало нових думок, фактів і перспективи розробок на стику наук читач знайде в інтерв'ю з деканами, а три найзмістовніші і найглибші з них, зокрема деканів фізичного — В. Лазура, математичного — М.Пагірі та хімічного факультетів — В. Лендєла я б повністю рекомендував як навчально-методичний взірець такого жанру як інтерв'ю для студентів кафедри журналістики філологічного факультету.
Для мене, як історика і автора та співавтора п'яти книжок з історії Ужгородського унівеситету, було відкриттям нового літописця історії навчального закладу в особі Ірини Гармасій, яка віддала підготовці згаданої книги частку свого серця і виловила у своїх співрозмовників стільки нових думок, поглядів на важливі наукові проблеми та різноманітного плану інформацій і подала у читабельній формі, що, як дуже справедливо підкреслив у передмові до цієї книги професор Сергій Федака, їх вистачило б на своєрідний художньо-документальний роман.
Книга щедро ілюстрована рідкісними фотоілюстраціями з життя навчального закладу. Збагачує видання і бібліографія, підготовлена фахівцем-бібліографом Оленою Закри-видорогою щодо загальних видань, історії факультетів, кафедр, наукової еліти університету, наукової бібліотеки, списків випускників.
Василь Тарчинець 2009-08-18 / 18:09:00
Хтось із великих сказав: " В інтерв'ю завжди видно розум того хто запитує і відповідає".І це дійсно так. Дуже добре, що нова успішна праця Ірини Гармасій це ще і ще раз підтверджує. Вітаю із новою працею і сподіваюся, що коло читачів цього видання буде широким.