У церемонії, присвяченій 1020-річчю хрещення Київської Русі, взяли участь голова обласної ради І.Олійник, представники облдержадміністрації, ректорату вузу.
Довiдка
Піп-Іван - одна з найвищих вершин хребта Чорногора на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. У період становлення слов’янської цивілізації на Чорногорі знаходилося центральне святилище, яке духовно об’єднувало увесь слов’янський світ Карпатського регіону, - стверджують вчені науково-дослідного Інституту історії, етнології і археології Карпат. Також на її вершині збереглися залишки високогірної споруди України - колишньої метеоролого-астрономічної обсерваторії. Побудована вона на рельєфі в стилі конструктивізму. Обсерваторію урочисто відкрили 29 липня 1938 року. Початок Другої світової перервав звичний плин життя обсерваторії: працівники обсерваторії евакуювали найцінніше обладнання, яке спочатку потрапило до Будапештської обсерваторії, а під кінець війни - до Відня, звідки повернулося до Польщі в перші повоєнні роки.
У вересні 1939-го обсерваторія перейшла до СРСР. Тут було організовано першу в Радянському Союзі високогірну геофізичну обсерваторію і метеорологічну станцію. Але вони не проіснували й двох років. Знову розпочалася війна, прийшли угорські війська. У 1941-1944 роках на вершині було обладнано спостережний пункт. У 1944 році заснована Головна астрономічна обсерваторія АН України в Києві. "Білий слон" завмер. Восени 1994 року в Західному науковому центрі Національної Академії наук України з ініціативи академіка Ігоря Юхновського відбулася нарада представників наукових і освітніх закладів.
Два роки пізніше в Яремчі пройшла українсько-польська нарада на тему "Обсерваторія на горі Піп-Іван. Історія діяльності та шляхи відновлення". Ідея мала міжнародний резонанс. Польські науковці й нині обіцяють значну підтримку по втіленню проекту в життя, але за умови, що відновлена обсерваторія називатиметься українсько-польською.