Проект "Сприяння активній участі громадян в протидії корупції "Гідна Україна" представив результати третього загальнонаціонального дослідження стану корупції в Україні. Дане опитування є найбільшим в історії України дослідженням стану корупції, яке дозволяє глибоко зануритись в розуміння цієї проблеми та об’єктивно оцінити зміни рівня корупції в часі. Результати опитування дають змогу порівняти дані досліджень 2007-2009 років та прослідити тенденції корупції в Україні. Результати будуть представлені під час презентації вперше та будуть презентовані з огляду особливостей, виявлених для області.
Було опитано 10 577 осіб, зокрема, 404 закарпатці. Дослідження мало на меті визначити ставлення дорослого населення до проблеми корупції, з’ясувати їхній досвід у цій справі, оцінити довіру до влади та стелення до її заходів, вивчити готовність людей долучатися до антикорупційної діяльності, — розповіла заступник директора проекту "Гідна Україна" Любов Паливода.
Дослідження продемонструвало надзвичайно низький рівень довіри українців до влади. "У 2009 році спостерігається різке падіння віри в те, що владні інституції хочуть подолати корупцію. Упродовж останнього року українці втратили надію на те, що кабмін зможе ефективно протистояти корупції. У 2008 році надії на бажання Кабміну подолати корупцію покладали 21,1 % учасників опитування, у 2009 році — лише 7,8 %", — зауважила Л. Паливода.
Закарпатські учасники опитування засвідчили, що найбільше корупції в області присутньо у таких сферах: ДАІ, міліція, судова система, отримання медичних послуг. Рівень вимагання хабарів на Закарпатті зменшився, порівняно з 2007 роком (19,7 % проти 23 % у 2007 році). Натомість в області збільшився рівень добровільного хабарництва (11,8 % цьогоріч проти 8,4 % два роки тому). Тобто закарпатці частіше самі пропонують хабарі, аніж їх у них вимагають. Найчастіше на Закарпатті із корупцією стикаються люди з вищою освітою, заробітком 1000-2000 грн. і віком до 30 років.
"Результати дослідження свідчать, що корупційний досвід загалом по Україні зменшився на 5 %. Це позитивний момент, хоча люди цього ще не відчувають", — каже Любов Паливода. (У 2009 році 62,5 % респондентів засвідчили, що були залучені до корупційних дій з публічними (державними) службовцями протягом останніх 12 місяців. У 2007 році цей показник сягав 67 %).
43,5 % українців вважають, що іноді корупція може бути виправданою для вирішення важливої справи. Повністю не згідні з таким твердженням 36,9 % громадян, а повністю підтримують його 7,6 % осіб.
Громадяни засвідчили готовність вжити для захисту своїх прав таких заходів: нічого не робити (30,8 %), вимагати від чиновника виконання його обов’язків (26,7 %), скаржитись на чиновника його керівництву (22,3 %), звертатись до правоохоронних органів або суду (19,6 %), брати участь у демонстраціях (8,4 %), шукати захисту у організацій громадянського суспільства (7,2 %), домовитись з чиновником неофіційно (6,9 %).
15,7 % респондентів пропонують посилити кримінальну відповідальність за корупцію, 13, 2 % — звільняти чиновників з роботи із забороною в подальшому займати подібну посаду.
Любов Паливода розповіла, що у 2005 році згідно з дослідженнями умовно кожне українське дворогосподарство сплатило у середньому 130 доларів хабарів, тобто сума хабарів від українців склала 15 млрд. За суму ж хабарів, сплачених у 2008 році, можна було б, наприклад, збудувати 4 "лікарні майбутнього", на які збирала кошти дружина Президента України Катерина Ющенко.
Андрій Вишняк, керівник БФ "Центр громадських ініціатив", який на Перечинщині і Березнянщині працював в антикорупційному проекті, розповів, що причиною корупції найчастіше стає незнання людьми їхніх прав і алгоритмів вирішення проблем. "Останні два роки ми активно не лише роз’яснювали про саму проблему корупції, а й допомагали людям дізнатися про здавалося б банальні речі – наприклад, як оформити спадщину. Це дійсно проблема для багатьох людей і нерідко тут виникала загроза корупційних дій лише через те, що люди не знали, що саме слід зробити для оформлення документів.
Адвокат, медіа-юрист, керівник ГО МІЦ "За професійну діяльність" Анастасія Бачинська зауважила, що зниженню корупції сприяють приклади притягнення до відповідальності. Натомість в Україні кількість складених протоколів за фактом корупції, а тим більше кількість випадків притягнення до кримінальної відповідальності дуже незначна. "Держава фактично бореться сама з собою, тому що законодавство прописало корупцію і відповідальність за неї для державних службовців. Тому позитивну роль у вирішенні проблеми можуть зіграти саме громадські організації", — каже А. Бачинська.
Всі три дослідження проводились Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з проектом "Гідна Україна" за підтримки АМР США та Корпорації "Виклики Тисячоліття" (МСС).