Адже в усі часи і в усіх народів весільне дійство вважалось однією з найважливіших і найсвятковіших подій у житті кожної людини. Весілля для нашого народу було не тільки феєричним красивим святом, але й важливою складовою національної культури, її обрядовою окрасою. Це – важливий та відповідальний крок. Він є ствердженням того, що два молодих люблячих серця готові разом пройти через все життя і розділити радість і горе, багатство і бідність, прожити в мирі та злагоді…
На такий відповідальний крок зважилися, добре все обміркувавши (адже в житті, неначе на довгій ниві), молода пара Анна з міста Ужгорода і Андрій Куріпко з міста Новомосковськ Дніпропетровської області.
Це добре розуміли, влилися в це, сприяли цьому Андрієві батьки – Олена Миколаївна та Олександр Іванович Куріпко, які приїхали з міста Новомосковськ Дніпропетровської області. Та, само собою зрозуміло, перейнялися святом своїх дітей наші місцеві краяни батьки Анночки – Тетяна Іванівна та Ярослав Степанович Маковські.
Почалося весілля та віншування Анночки та Андрія після урочистої церемонії одруження в РАГСі м. Ужгорода, після чого весільний кортеж поїхав на терени мальовничої ранчо-ферми "Золота підкова", що за селом Андріївка на Ужгородщині, де багато літ дбайливо господарює прекрасний господар, любитель пісень і гуцульських коней Василь Гарат. Кому, як не йому, зрозуміти урочистість моменту, бажання всіх славних гостей і окрилених молодят запам’ятати знаковий день на все життя, щоб вивіряти ним кожну свою прийдешню мить.
В "Золотій підкові" до святкових столів долучилися дух природи, димний присмак свіжого вітру – символу природніх перемін, яких так не вистачає поки-що в нашому суспільстві. Та, віриться, що молоді стануть повноважними представниками нового життя в нашій державі, яка позбавиться під час спільного подружнього життя всіх мінусів.
У колибі та біля рукотворних озера, водоспаду йшло велике чарівне гуляння, споріднене з казками "Тисячі й одної ночі". Недаремно ж кидали всі до водоспаду монети різного номіналу, щоб повернутися сюди ще, підсумувати зроблене, привести сюди нових членів своїх родин. Віриться, що за цим не забариться і в молодого подружжя Куріпків. Їхні діти мають у щасті супроводжувати до нових висот особистого достатку своїх батьків, любити їх, ніжно леліяти, а дідусі й бабусі, звичайно, повинні радісно сприяти цьому.
Всі присутні, які з любов’ю дивився на наречених під час святкових віншувань, розуміли: тепер їх життя розпочалося з нової сторінки, де кожен несе відповідальність не тільки за себе, але й за свою половинку. Вони свідомі того, що створення сім’ї, продовження роду – одне з найважливіших і найшляхетніших покликань людини на землі. В родині людина реалізовує себе, як особистість, і без неї життя не є повноцінним. Сім’я ж розпочинається саме з весілля…
Діставши у РАГСі сердечне благословіння батьків, пообіцявши любити і поважати одне одного довіку, їх весільний кортеж відправляється після казкової "Золотої підкови" в ресторан "Гранд", що тішить відвідувачів на зеленій вулиці Собранецькій в Ужгороді. Та й недаремно, бо це й не весілля навіть, а торжество духу та найкращих народних традицій у новітній інтерпретації.
У ресторані "Гранд" просто вражала розкішна кухня, котра в унісон дійству підкреслювала святковий настрій молодих, їх батьків і присутніх гостей. Важко й передати непосвяченим, як віртуозно діяв на тлі різної смакоти, застільних умілих ритуалів молодий тамада Юрій Заплетинський. Він, окрім словесних експромтів, ще й проводив розмаїті цікаві конкурси. Присутнім гостям сумувати не доводилося – просто часу на це не було. Як у пісні співається: "Свадьба пела и плясала! И места было мало и земли!". Від самого початку торжества кожен крок молодят знаходився під пильним оком професійних фотографа Мар’яни та відеооператора Олексія Бандурів.
…Усю ніч пили й гуляли, але втоми не було ні в кого. Настільки енергетично радісно проходило це непересічне свято єднання двох сердець.
Молодий, додамо для нашого читача, родом із Дніпропетровщини. Це, думається, дуже позитивно. Адже коли єднаються в шлюбному союзі славні молоді люди з різних регіонів – то сім’я в них створюється на диво міцна, діти всотують знання і мораль різних країв через батьківське виховання.
Тому хочеться побажати молодій парі добра в душі й кишені, квітів на столі щодня, хліба-солі на вишитому рушнику постійного, достатку.
влас 2016-01-15 / 23:34:55
фуууууууууууу
Пишта 2016-01-15 / 23:30:31
Андрій заслуговував кращої долі
Всезнайка 2016-01-15 / 23:22:17
Фраїрка, так, бо жіночий алкоголізм невиліковний!
Фраїрка 2016-01-15 / 23:17:16
Залишилось з їхнього подружжя одне пір'я, як на тій фотографії.
Оленка-русинка 2009-07-10 / 15:57:00
Шоні іди попасуй кози
Алекс 2009-06-19 / 16:45:00
Считаю, что такие репортажи необходимы не только для молодой семьи Курипко, но и для всех нас. Глядя на счастливые лица молодых, получаешь заряд позитива. А молодым хочется пожелать любви и достатка.
Оксана 2009-06-19 / 15:57:00
А мені стаття сподобалося. Для молодят це прекрасний і незабутній подарунок. Успіхів їм та їх рідним...
шоні 2009-06-19 / 14:25:00
як таке можна друкувати? Хто такі ці Куріпко, чи це реклама цієї Золотої підкови. Завжди з цікавістю читаю цей сайт, але це... не відповідає засадам журналістикам.
А молодятам бажаю щастя, достатку і серенчі.