У роботі виїзного заходу взяли участь: перші керівники області – голова ОДА Олег Гаваші та голова облради Михайло Кічковський, представник МЗС в Україні, депутат облради Галина Гороховська, заступник голови ОДА Володимир Гоблик, начальник головного управління з питань євроінтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків і туризму ОДА Ернест Нусер, начальник Служби автодоріг у Закарпатській області Василь Маркович, заступник начальника Ужгородської митниці Валерій Борисов, голова Великоберезнянської райради Василь Канюка, помічник начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Віктор Годебський, начальник відділу прикордонного контролю Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Анатолій Дяченко, начальник відділу прикордонного контролю Чопського прикордонного загону Юрій Філіпчук та ін.
На порядок денний наради було винесено одно актуальне питання – визначення доцільності будівництва пункту пропуску „Лубня –Волосате“, що було передбачено ще в далекому 1969 році міжурядовою угодою між Польщею та колишнім Радянським Союзом. З того часу й донині це питання–насущне, порушувалось воно українською стороною багато разів, що відображено у протоколах, стосах листів, які направлялись на адресу Кабінету Міністрів України, чи не усіх прем’єр–міністрів України, Президента України, де неодноразово ухвалювались відповідні позитивні рішення. Не заперечували відкриття названого пункту пропуску і управління контролю прикордонного руху Головної прикордонної комендатури Республіки Польщі(п.В.Кубацкі), митні та прикордонні органи Республіки Польщі також підтвердили про своє позитивне рішення. Було проведено обласною комісією обстеження району місцевості з визначення умов, можливості будівництва та відкриття п/п „Лубня–Волосате“. Після чого на вищому рівні запропонували підготувати проект рішення КМУ про відкриття даного п/п. Оскільки Польща – один з потенційних партнерів Закарпатської області у різних сферах життя, в.ч. й туристичній.
Протяжність кордону з Польщею на ділянці Закарпатської області – 32,6 км. Найближчий пункт пропуску знаходиться на відстані близько 100 км у Львівській області. Між іншим, на території останньої по периметру державного кордону з Республікою Польща довжиною 250 км функціонує сім пунктів пропуску. Жителям Закарпаття, що мають родинні зв’язки з Польщею, для того, щоб перетнути українсько-польський державний кордон необхідно подолати значну відстань по території України або ж їхати через Словацьку Республіку, що потребує додаткового часу , коштів , отримання транзитних віз тощо. То ж, як наголосив Олег Гаваші, відкриття пункту пропуску „Лубня –Волосате“ на Великоберезнянщині зняло б цю проблему. Тим паче, що Закарпатська область і Підкарпатське воєводство мають спільне історичне минуле, а їхнє майбутнє пов’язане з розвитком транскордонного співробітництва, місцевих ремесел і промислів. Сторони здійснили низку заходів у цьому напрямку: підписано угоду про транскордонне співробітництво між Закарпатською областю та Підкарпатським воєводством, двічі проведено День добросусідства, стали регулярними контакти членів польського товариства і школи вихідного дня з польськими колегами і т.д. Зрозуміло, що відкриття пункту пропуску сприятиме соціально-економічному розвитку наших самоврядних прикордонних територій, дрібного підприємництва у сфері туризму, і, що не менш важливо, поліпшиться їх інвестиційна привабливість.
– Натомість, – як підкреслила Ольга Богданівна, – остання нота МЗС Республіки Польщі полягає в тому, що відкриття цього пункту пропуску є , мовляв, недоцільним, оскільки він знаходиться на території міжнародного біосферного резервату. То ж на лист голови ОДА, що адресований МЗС України про поновлення переговорного процесу з польською стороною, українська частина Комісії знову проведе обстеження пункту пропуску „Лубня –Волосате“, вивчить стан інфраструктури та місцевості, щоб напрацювати презентаційні матеріали цього проекту на засідання Кабінету Міністрів з тим, аби на подальшій міждержавній зустрічі з польською стороною мати змогу провести переговори по-діловому, аргументовано, результативно.
Голова облради Михайло Кічковський, як член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, проінформував усіх присутніх про те, що 2 березня 2009 р. на засіданні Комітету з питань сталого розвитку Конгресу було презентовано звіт „Сталий розвиток гірських регіонів на досвіді Карпатського регіону”, а також діяльність української делегації з підготовки Резолюції та Рекомендації з цього питання та проведення в Україні відповідної міжнародної науково-практичної конференції. До речі, до участі в ній уже зголосилось більше 50 вітчизняних та зарубіжних доповідачів. В її роботі також візьме участь Президент України Віктор Ющенко. Все це, – як наголосив М.Кічковський, – спрямоване на вирішення спільних злободенних питань європейських країн - учасниць Конгресу, насамперед, тих сусідніх держав, що причетні до Карпат. Адже є очевидним одно: екологічні проблеми не знають кордонів і з року в рік ускладнюються. Для їх вирішення необхідне об'єднання зусиль всіх європейських країн. Зрештою, правда в тому, що міжнародні відносини – це не лише міжурядові стосунки, але й контакти між людьми, незалежно від віку, соціального статусу, освіти тощо. І реалізація спільних проектів повинна ґрунтуватися на взаєморозумінні і спільній відповідальності за їх реалізацію. Ці цінності актуальні сьогодні, як і півстоліття тому, – далі мовив голова облради, – проте очікування людські зросли. Тому єдність у Європі , що визначена як одна з головних цілей Ради Європи, має бути оснащена політикою збалансованого просторового розвитку, а це – узгодженість соціального, економічного розвитку територій із їх екологічними й культурними цінностями.
Сьогодні повним ходом ведеться підготовка до чергового 39-го засідання Ради „Карпатського Єврорегіону“, то, як на думку голови Ради М.Кічковського, питання щодо спорудження пішохідного пункту пропуску „Лубня -Волосате “, яке мусується вже досить довго, варто розглянути і на цьому поважному форумі, де 5 країн-учасниць, серед яких і Польща, матимуть змогу висловитись та ухвалити відповідне рішення на підтримку так потрібного об’єкта для прикордонних регіонів обох сусідніх держав. Бо Рада Єврорегіону – це той потужній орган, який зуміє порушені питання донести до урядів своїх держав, а спільними зусиллями можна вирішити багато проблем, що тривожать наші спільноти. Тим більше, що на 38 засіданні Ради „Карпатського Єврорегіону“ схвалено та затверджено створення міжнародного замкнутого туристичного маршруту „Карпатський Єврорегіон“.
Даний проект, – як наголосив Ернест Нусер, – передбачає турмаршрут, який проходитиме територіями 5 країн. Закарпатську частину курсу розроблено та промарковано: а це – напрям через Бескиди, Боржавські полонини, Свидовецький хребет, Чорну гору, Мараморський масив. Сусідні країни розробляють свої маршрути. За підрахунками польських колег, пункт пропуску на Великоберезнянщині відкриє шлях для близько 30 тис. туристів з Європи щороку, а це значні кошти для бюджетів регіонів-учасниць. Також територією Закарпаття проходить міжнародний трансєвропейський пішохідний шлях, який переривається біля польського кордону і туристи змушені іти в обхід до найближчого пункту, який, як ішлося вище, у Львівській області, чи їхати через Словаччину. До речі, Великоберезнянський район, що безпосередньо межує з Польщею, має ряд гірськолижних баз, лікувальних санаторіїв і головне – тут розташований Карпатський біосферний заповідник. То ж цей район, – звернув увагу Ернест Ернестович, – є потенційно привабливим для туристів як з Польщі, так із інших країн ЄС.
Підсумовуючи нараду, Олег Гаваші зазначив, що в папці перемовин із нашими польськими сусідами є погодження з боку управління контролю прикордонного руху комендатури Республіки Польща, митних та прикордонних органів Польщі, Національного Комітету України з програми “ЮНЕСКО“ „Людина і біосфера“, НАН України та Державної служби заповітної справи Міністерства екології та прикордонних ресурсів України. Розроблено попередню схему генплану, погоджено виділення земельної ділянки. Будучи транзитним регіоном, Закарпаття має 18 пунктів переходу з Румунією, Угорщиною, Словаччиною і – жодного з Польщею. Тому питання спорудження даного пункту є актуальним, потрібним і перспективним. І треба докладати всіх зусиль, задіяти всі ресурси, як моральні , так і матеріальні, аби добрі наміри стали реальністю.
Відтак представники української частини поважної Комісії та обласної влади виїхали на місце майбутнього пункту пропуску „Лубня–Волосате“, що на Великоберезнянщині. За результатами виїзної наради її учасники зійшлися на необхідності винести це питання на розгляд міжурядової українсько-польської комісії, а також включити його у Програму підготовки України до Євро-2012.
13 –14 травня ц.р., на виконання листа Міністерства закордонних справ України представники української частини згаданої Комісії перебуватимуть на Львівщині, де вивчатимуть питання доцільності спорудження інших нових пунктів пропуску, що на ділянках кордону „Боберка–Смольник“, „Мшанець–Бистре“, „Белз–Будинін“, а 15 травня – оглядатимуть територію майбутнього пункту пропуску „Адамчуки–Збереже“ , що на Волині.