Олександр Сливка, проректор УжНУ: "Юристів та економістів поменшає"

Незважаючи на те, що УжНУ лише вийшов на фінішну пряму в навчальному році 2008–2009 – у студентів ще попереду іспити, захист бакалаврських, дипломних робіт, – тут уже готуються до вступної кампанії й нового сезону. Останнім часом виш уже привчив усіх до того, що готує чи не щороку для студентів щось нове. Не стане винятком і цей рік. Докладніше про новини ми розпитали проректора УжНУ з навчальної роботи, доктора фізико-математичних наук, професора Олександра Сливку. Проте несподівано в розмові згадали й тему, яка турбує Олександра Гергійовича – уродженця Перечина – вибори міського голови.

 Криза поки що оминає

 – Як відомо, сани годиться готувати взимку. Розкажіть, будь ласка, як їх готує УжНУ до нового навчального року?

– Так, хоч ми лише завершуємо цей навчальний рік, вже готуємося й до наступного – 2009/2010. Окрім тради­ційної підготовки до вступної кампанії та затвердження штатів на наступний навчальний рік, очікуємо й деяких нововведень Міністерства освіти й науки. Зокрема, останнє порушило питання про до­цільність підготовки такої великої кіль­кості спеціалістів з економіки та правознавства, а також із туристичної справи. Йшла навіть мова про повну ліквідацію держзамовлення на ці спеціальності в непрофільних вишах. Як знаєте, нині юристів й економістів готує чи не кожен ВНЗ – гуманітарний він, технічний чи якийсь інший. Ми по спрямуванню є  класичним університетом, тому, вважаю, поряд з гуманітарними й природничими спеціальностями повинні мати ще й такі, як юридична та економічна. Зрештою, нещодавно вийшла постанова Кабміну про обмеження держзамовлення на 50 % на ці спеціальності. Це, звісно, може знизити кількість охочих вчитися на ці спеціальності в нас. Випускники за результатами незалежного оцінювання подаватимуть документи на вступ до тих вишів, де є більше число державних місць та, відповідно, більше шансів утрапити на безплатну форму підготовки.

– За час роботи нинішнього складу ректорату УжНУ університет відзначився активним відкриттям нових спеці­альностей і факультетів. Чи варто чекати новинок і на наступний навчальний рік?  

– Справді, за останні 5 років УжНУ активно працював, щоб розширити число напрямів підготовки. Так, відкрито 7 нових спеціальностей та три факультети. Триває ця робота й нині, хоч, можливо, й не в таких обсягах. Так, цьогоріч плануємо відкрити дві нові спеціальності: захист інформації й митну справу. Не гарантую, що це відбудеться до початку вступної кампанії, однак до кінця року, най­імовір­ніше, вдасться їх запровадити. Також хочемо від­крити магістратуру за спеціальністю "Журналістика". Це відділення вже дав­но добре себе зарекомендувало і, я вважаю, є одним із найкращих від­ді­лень журналістики в Україні (на Закарпатті воно конкуренції не має, оскільки УжНУ – єдиний виш області, котрий готує фахівців для ЗМІ). Тому було не­спра­вед­ливо, що спеціальність не має магі­стратури. Нині підготовлено вже всі  документи на розгляд державної акредитаційної комісії України, тож невдовзі наші журналісти зможуть здобувати й кваліфікацію магістрів.

– Чи відбилася якимось чином на діяльності університету економічна криза? 

– Власне, всі рішення ухвалюємо, виходячи з нинішньої ситуації в країні. Поки що не можу сказати, що криза якось кардинально відбилася на діяльності УжНУ. Міносвіти й далі виділяє кошти для закладу, і хоча їх вистачає лише на захищені статті кошторису, однак фінансування відбувається на тому ж рівні, що й у попередні роки. Інша частина наших коштів – спеціальний фонд, котрий поповнюється за рахунок оплати навчання студентами. Тут також не відбулося якихось значних змін. Більшість студентів вчасно розрахувалася за освітні послуги університету. У нас завжди були особи, котрі просили відстрочення, скажімо, на кіль­ка місяців, бо не мали змоги оплатити навчання, і ми їм, як правило,  завжди сприяємо. Не можу сказати, що нині їхня кількість значно виросла. Тож можна впевнено казати, що принаймні до кінця цього навчального року криза обійшла університет боком. Як буде наступного – покаже час.

Мала батьківщина

 – Олександре Георгійовичу, роз­кажіть, будь ласка, трохи про себе…

 – Моєю малою батьківщиною є Перечин. Там я народився 1960 року, провів дитинство й юність, здобув середню освіту. У Перечині я активно займався спортом, зокрема ще школярем став чемпіоном області з настільного тенісу. Після школи вступив до УжДУ на фізичний факультет, потім – до ас­пірантури. 1987 року захистив кан­ди­дат­ську дисертацію, 2003-го – докторську. Паралельно провадив викладацьку діяльність. І, нарешті, з 2005 року працюю проректором університету з навчальної роботи, а також завідувачем кафедри оптики фізфаку.

 – Виходить, ви вже багато років як ужгородець?..

 – Так, але Перечин назавжди лишиться в моєму серці. Я люблю це місто. На жаль, нині не вдається так часто бувати там, як у попередні роки, коли ще були живими батьки, але при першій нагоді намагаюся побувати на батьківщині, адже там залишилися мої рідні й друзі, з котрими завжди приємно поспілкуватися.

– Тоді, ви, напевно, цікавите­ся й станом справ у місті. Що можете сказати про нинішню ситуацію в Перечині?   

– Якщо маєте на увазі політичні процеси, то мені здається, що в Перечині спостерігаємо ті самі тенденції, що й у всій Україні – розгортаються передвиборчі пристрасті.

– До речі, що ви взагалі думаєте про вибори мера Перечина, які відбудуться третього травня?

– Коли чесно, я взагалі не розумію, навіщо ці вибори. Як відомо, у березні 2010 року в Україні відбудуться чергові вибори органів місцевого самоврядування, зокрема голів сіл, селищ та міст. Тобто, мер, якого вподобають люди 3 травня, пробуде на цій посаді менше року. Невже так потрібні  вибори на цей короткий відтинок часу, якщо до цього обов’язки голови міста успішно виконували понад два роки?

Нині ж простих людей, яким насамперед хочеться спокою й стабільності, знову втягують у політичні пристрасті. У Перечині триває агітація, опоненти поливають одне одного брудом тощо. Кандидатів на посаду аж 11 (одна жінка й 10 представників сильної статі) – я вважаю це дуже багато для такого маленького міста. Хоча всім зрозуміло, що претендувати на щось можуть максимум четверо. Інші ж – це або так звані технічні кандидати, які зареєструвалися, аби відбирати голоси, або просто люди з непомірними амбіціями. Я свідомо не називаю прізвищ цієї четвірки, зрештою перечинці й ті, хто цікавиться цими перегонами, й так їх добре знають.

Однак, коли вже так трапилося, що вибори відбудуться, то, вважаю, мої земляки повинні відкинути всі емоції й підійти до голосування максимально виважено. Якщо місто очолить нова людина, рік у неї піде на входження в справи, формування команди, а тут уже й знову вибори. Тому найкращим варіантом для Перечина буде обрання людини, котра вже два роки й так виконує цю роботу.

Обирати треба раціонально

 – Тобто Мирославу Гуранич… Вважаєте, у неї є шанси перемогти аж десятьох чоло­ві­ків?

– Мені важко оцінювати її ді­яльність на посаді голови, оскільки сам у Перечині не живу. Але судячи з розмов друзів і родичів, виконує вона свою роботу як слід. Гадаю, Мирослава Гуранич – чудовий варіант для Перечина. Вона займалася бізнесом, тому має ділову хватку, роки роботи на адміністративній посаді дали їй безцінний досвід. Зрештою, Мирослава Іванівна – жінка, тому, як усяка господиня, прагне дати лад у себе вдома. Перед Великоднем я приїжджав до Перечина – місто чисте, ошатне, виглядає по-справжньому святковим.

– Спасибі за розмову.

– Дякую вам. Користуючись нагодою, хотів би привітати всіх закарпатців з Великодніми святами, що минули. А перечинців прошу відкинути будь-які емоції й проголосувати раціонально, зваживши всі за і проти.

Теги: Ужгород, Перечин, вибори, УжНУ, навчання, професії

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати