14 років поспіль ці будинки разом з десятьма сім’ями громадян України належать Приходській раді угорськомовної римо-католицької громади міста Берегова. З 1994 року мешканці згаданих будинків без дозволу громадянина Угорщини, настоятеля храму Бейли Боганя, не можуть оформити ні субсидії, ні шлюби, ні свідоцтва про народження чи смерть. Дійшло до абсурду: за наказом церкви українці змушені були вносити квартплату на рахунки... храму.
Будинок віддали церкві. Разом з мешканцями...
Вулиця Ференца Ракоці - одна з центральних у Берегові, єдиному закарпатському райцентрі, де 75 відсотків населення - угорці. Тут в історичній частині міста, де один до одного туляться магазини, кав’ярні та офіси, кожен квадратний метр - на вагу золота... Будинки № 6 та 6/1 розташовані за кілька метрів від величного римо-католицького храму. За версією попередніх настоятелів церкви, ці дві споруди (і не тільки вони) до 1945 року належали релігійній римо-католицькій общині. З приходом радянської влади приміщення відібрали у церкви і віддали під профтехучилище та житло для його працівників. Священнослужителі вирішили повернути собі втрачене. Щоправда, не попередивши мешканців згаданих будинків. У 1994 році рішенням райвиконкому, без “добра” облради, будинки № 6 і 6/1, поліклініку та приміщення школи передали у власність релігійної громади.
“Я живу у цьому будинку з 1955 року, - розповідає Іван Кобаль. - У 60-х роках споруду від ПТУ передали на баланс ЖРЕРу. З того часу, як його віддали у власність римо-католицької угорської громади, моє життя і життя ще дев’яти сімей стало нестерпним. Почуваємося як чужі в своїй оселі, як бомжі...”. Ще одна мешканка проблемного будинку Галина Бідіяк пригадала, як у тому ж 1994 році на Старий Новий рік до її оселі від імені римо-католицької церкви прийшли троє здорованів і заявили, що віднині жінка мусить перераховувати квартплату на рахунок храму. У 1995 році всю паспортну документацію про мешканців двох будинків було передано церкві. З того часу всі дії, пов’язані з пропискою, випискою, жителі були змушені узгоджувати з храмівниками.
"Це все – угорське..."
У 2001 році римо-католицький храм і, відповідно, общину міста Берегова очолив громадянин Угорщини Бейла Богань. Через рік він ініціює позов до суду на мешканців будинків № 6 та 6/1 з вимогою їх відселення. Минуло п’ять років. За цей час справа встигла дійти до Верховного суду України. Останній же відмовив у задоволенні скарги приходській римо-католицькій громаді Берегова і зобов’язав міську раду розпочати роботу з виготовлення документації на приватизацію квартир для всіх мешканців будинків № 6 і 6/1 або знайти людям інші помешкання. Міськрада почала зволікати.
Паралельно вірнопідданий Угорщини Бейла Богань про будинки, де мешкає вже менше як 10 сімей (у квартиру № 1 після смерті її мешканця святий отець заселив храмову органістку), сміливо заявляє: “Це все - угорське. Тут не буде й ноги українця. За будь-яку ціну виселю цих людей”. Такими словами служитель Господній розпочинає і закінчує проповідь у храмі, розповідає Іван Кобаль. За словами Івана Андрійовича, на прохання дозволити на зиму провести до осель газ Бейла Богань відмовив мешканцям. І додав: “Якщо у вас буде газ, то вас буде важче звідси виселити. Грійтеся як хочете”. Один літній мешканець будинку № 6 майже місяць ходив до отця Бейли, аби той дозволив зрізати гілку зі старезного каштана, котра нависала над дахом його помешкання. Священнослужитель спочатку відмовив, а потім запросив за таку послугу 25 тисяч форинтів. У дідуся, котрий отримує мізерну пенсію, таких грошей не було. За місяць-два гілка вагою майже з тонну впала і проломила дах. Ремонт обійшовся літньому чоловікові у кілька пенсій...
Десята заповідь...
Ми вирішили поспілкуватися і з самим Бейлою Боганем. Беремо з собою перекладача і йдемо до резиденції настоятеля. Відчинивши величезні залізні ворота, натрапляємо на ще одні. За ними - помешкання отця Боганя. За площею воно чи не таке ж, як всі разом узяті оселі мешканців будинку № 6. Почувши про мету нашого візиту, священик розхвилювався і сказав, що не розуміє ні української, ні російської мови. Витримавши паузу, сказав перекладачу, що не має часу на кореспондентів, бо іде на похорон. Просимо п’ять хвилин на одне запитання. Отець каже, що він - вірнопідданий Угорщини, тому не втручається у справи українців. Ми намагаємося пояснити йому, що він уже втрутився у справи українців з будинку № 6 на вулиці Ференца Ракоці. Запитуємо, як отець планує виходити з цієї ситуації. У відповідь Бейла Богань показав нам на годинник (мовляв, нема часу) і розбірливою російською мовою продиктував номер свого адвоката.
Вирішуємо навідатися до Берегівської міської ради. Секретар мерії Гейза Товт розповів, що будинки, за інформацією, яку він має, ще у ХІХ столітті належали церкві. Потім їх відібрала радянська влада, а у 1994 році знову повернули храму. Разом з жителями. Тоді рада дала “добро” на те, щоб мешканці сплачували квартплату церкві. Через кілька років мав місце припис берегівського міського прокурора про незаконність передачі і про зобов’язання ради підшукати людям житло. Однак ніхто з тодішньої мерії не зумів знайти мешканцям будинків № 6 та 6/1 інших осель. “У цій ситуації я не бачу ні правих, ні неправих, - підсумовує Гейза Товт. - Я пробував стати на бік людей. Тепер я - ворог римо-католицької громади Берегова. Наразі ми не можемо вчиняти з будинком жодних дій (у тому числі й дозволити провести туди газ), оскільки він поки у власності церкви, котра вирішує свою правоту в суді”.
В той час, як міська влада “не може вчиняти жодних дій”, отець Богань на будинок № 6 на вулиці Ференца Ракоці як на свою власність повісив промовистий плакат українською та угорською мовами: “Не жадай дому ближнього свого... (десята заповідь)”. Для повного психологічного впливу на мешканців проблемних будинків щонеділі після служби отець виводить паству надвір. Люди, взившись за руки утворюють живе коло і починають молитися, аби сім’ї мешканців обох будинків покинули свої домівки...
Тритон 2009-04-10 / 23:32:00
якби таке утнув якийсь піп по відношенню до мадярів або недай бог циган
смарділоби уже на всю Європу.