Мирослава Каламуняк: Треба працювати в Україні і зробити свою країну кращою

     Одкровення. Чесно? Мирославу Каламуняк знаю давно. Добра. Спокійна. Щедра. Щира. Водночас - вольова, впевнена, рішуча, відповідальна. Погляд – відвертий, глибокий з ненав’язливою мудрістю. Мислить не як всі. До життя ставиться по-філософськи. Чого торкається – проростає зерном. У все, що робить, вкладає душу. За нею ніколи немає пустки. Вміє давати іншим надію, яка стає для них ясною, реальною, живою.

     Її вишуканий дім немов напоєний спокоєм, привітністю, затишком - за мить йти звідси нікуди не хочеться...

     За філіжанкою кави напередодні свята, яке придумали для нас, жінок, завели розмову, котру пропонуємо вашій увазі.

     - Мирославо Михайлівно, тривалі роки ви були незмінним директором - головою правління ЗАТ „Ужгородська швейна фабрика”, яку вивели в число галузевих флагманів України - вироби торгової марки „Парада” залюбки купують у столичних елітних магазинах, а також у багатьох модних бутіках Європи. Сьогодні Ви – голова РДА Великоберезнянщини. Район – гірський. Один із пріоритетів – туризм, який може принести району і розбудову, і добру славу. Що скажете про це?

     - Як на мене, Великоберезнянщина – один із найбільш екологічно чистих куточків Закарпаття. Тут відсутні підприємства з небезпечним для життя людей та самої самоврядної території виробництвом. Понад 1600 годин на рік її оздоблює сонячне сяйво. Зимовий період, ясна річ, з мінусовою температурою складає 4-5 місяців. А це, звісно, сприяє розвиткові зимового туризму та відпочинку у повній мірі. Крім того, це ж гірська система Східних Українських Карпат, де вабить багатство флори, фауни, чудово розвинута мережа транспортного сполучення (до обласного центру - рукою подати, а це - аеропорт, вокзали тощо). Якщо до цього всього ми запропонуємо туристу мережу історичних пам’яток культури та архітектури, то можна з упевненістю сказати: йдеться про туризм – як інструмент стимулювання і розвитку регіону та добробуту його людей. Адже дана сфера потягне за собою інші, як локомотив. А це – сучасна інфраструктура, нові робочі місця, зарплатня і, що найголовніше, наповнення бюджетного кошика. Тому наш пріоритет – різнобічний розвиток інфраструктури гірського туризму.

     - На сьогодні вже добре відомі Ужанські турбази чи то готельні комплекси „Верховинський двір”, „Красія”…

     - На території району зареєстровано 23 суб’єкти підприємництва у сфері туризму та рекреації, а це – вище вами названі, плюс низка інших: „Дубовий гай”, „Перлина Красії”, пансіонат „Урочище”, ресторан-готель „Улич”, міні-готель „Мала Красія” та ін. Чимало в стадії реконструкції та будівництва: база відпочинку „Лісковець”, ТОВ „Вішка”, ТОВ „Кроніка” тощо. Діють 9 гірськолижних витягів, з яких 3 – крісельного типу, 6 – бугольного. У сезон діє на території району 15 пунктів прокату гірськолижного спорядження, зокрема, у с.Волосянка, Ставне, Кострино, Вишка. Тільки декілька цифр. За торік надано послуг 2090 відпочиваючим на загальну суму 988 тис. грн., що на 400,0 тис.грн. більше, ніж за відповідний період 2007 року. Сплачено податків до місцевих бюджетів у сумі 51,5 тис.грн., що на 18,6 тис.грн. більше, ніж у 2007 році. Цьому сприяє відповідна районна Програма розвитку туристично-рекреаційної галузі Великоберезнянського району на 2003-2010рр. Її головна мета – сформувати конкурентноздатний туристично-рекреаційний комплекс Великоберезнянщини або турпродукт, що приведе в район споживачів, а вони у свою чергу – вклад у соціально-економічний розвиток району. Я впевнена: у Великоберезнянщини - велике майбутнє. Вона вже у скорім часі стане однією з найкращих, найпривабливіших туристичних перлин Закарпаття. Тим більше, що тут проживають щирі, привітні, працелюбні люди, які цінують духовну й культурну спадщину свого краю, гордяться ним по праву, докладають всі зусилля, аби набутий потенціал зберегти та примножити.

     - Мирославо Михайлівно, оскільки наша розмова напередодні 8 Березня, то поговорімо про своє, про жіноче. Усі знають вас – як щиру українку. Якщо б ви мешкали, скажімо, у Парижі, ви були б ментально іншою?

     - Мені подобається Франція – елегантна і вічно молода, де повітря насичене ніжними ароматами неповторних парфумів, де тобі завжди запропонують вишукані делікатесні блюда власної кухні, де добре знаються на марочних винах. Ця країна вабить шармом і космополітизмом, культурою різних історичних епох і сміливою для свого часу сучасністю. Вона диктує світу канони краси і естетичності, сформовані Коко Шанель і продовжені новими поколіннями модельєрів.

     Коли б жила там, чи була б іншою? Не знаю. Зате точно знаю одне: треба працювати в Україні і зробити свою країну кращою.

     – Оскільки зайшлося про французів. Наприклад, французька приказка звучить так: „Красива жінка — це впевнена у собі жінка, а впевнена у собі жінка — це добре одягнена жінка“

     – Як сказала Ліна Костенко: „Красива жінка – істина відносна”. Головне – гідність і шарм, які неможливо домалювати чи припудрити, вони даються від природи, від виховання. Це – перше. Друге – українки одягаються елегантніше, ніж, приміром, француженки. Моєю улюбленою торговою маркою з продажу жіночого одягу залишається „Парада”, створена на Ужгородській швейній фабриці. Звісно, мені подобаються й інші марки, особливо, світового рівня.

     – „Мистецтво жити“ – дайте Ваше розуміння змісту цього словосполучення.

     – Кожне подароване Господом життя – це вже витвір мистецтва. Причому, неповторний, оригінальний, часто унікальний. Сама поява нового життя – це диво, яке ніхто осмислити досі не зміг і, думаю, й не зможе. Науковці мають своє тлумачення на цей рахунок, медики – своє, але оту цінність, яку дарує суспільству природа разом із людиною – пояснити неможливо. Я люблю життя і поважаю себе в ньому.

     – Ви намагаєтесь бути в курсі всіх світських новин місцевого рівня і України, чи вони Вас не особливо цікавлять?

     – Так, я цікавлюсь усім, що відбувається, як в економічній, так і в політичній і культурній сферах життя. І не тільки України, а й закордоння. Чому? Аби приймати правильні рішення, потрібно володіти інформацією, аналізувати її і намагатися застосувати на практиці в роботі, в побуті, в житті. Інформація дає людині уміння вибирати краще, відсіяти гірше, підказує, як дати собі раду у тій чи іншій ситуації. Тобто, вона дає безцінну систему знань. І не тільки. Щодо світських новин. Люблю погортати модні журнали…

     – Чи має право на існування термін „почерк генія”?

     – Генії були в усі часи. Можливо, вони ходять поруч і сьогодні, але час не визнає їх такими, бо їхня геніальність, можливо, в чомусь абсурдному. Щодо почерку. Часто-густо почерк генія є нерозбірливим. Можливо тому, що в мудрих людей ідеї випереджують одна одну і вони не встигають за ними. Між іншим, історії відомі факти, коли почерком генія так захоплювалися його учні, що пробували писали його манерою, як то було з Моцартом. Хоча, по великому рахунку, як на мене, почерк справжнього генія повторити неможливо. Донині ніхто не повторив пророка України – Тараса Шевченка. Хоча пробувало багато.

     – Чи однакова людина у бізнесі, політиці, громадському житті? Адже Ви маєте практику діяльності в усіх цих сферах.

     – У всіх трьох складових - свої правила. Бізнес вимагає відповідальності, логіки, аналізу, політика – позиції і, відповідно, поведінки, громадське життя – жертовності, людяності. Веду до того, що, якщо людина опинилася у цьому круговерті або трикутнику, то надто важко бути однаковим. Важливо, як на мене, не відступатись. Звісно, мудріше, щоб лікар лікував, педагог навчав, а юрист формував закони. А якщо ти і швець, і жнець, і на дуді гравець, то маєш не розказувати світу, що ти хочеш зробити, а показати, як ти це хочеш зробити. Тоді ти людина, що може претендувати на велику Літеру у слові.

     – „Мені було б легше примирити всю Європу, ніж кількох жінок” – так сказав свого часу Людовік XIV…

     – Це - як акорди долі. Людовіку, якого називали Король-Сонце, що на троні сидів довше за всіх монархів - 72 роки і вважався наймогутнішим з правителів Європи 17 століття, мабуть, не поталанило з жінками. Я ж очолювала колектив, де працювало близько тисячі жінок. Всі - різні за віком, уподобаннями, смаками, ритмом життя і т.д. Але вони водночас - загадкові, мрійливі, наполегливі й надто працьовиті. Кожна зі своєю родзинкою, та мали спільне бажання - зробити щось гарне, цінне для колективу, друзів, рідних. От це й об’єднувало, ріднило їх, спонукало до хороших результатів праці, до успіхів. Кажу щиро: я ніколи не чула, аби одна одну принижували, ображали. От підкласти плече іншій - це була готова кожна. Так, поле бою було, але не з кимсь, не проти когось, а за щось, тобто, за здобутки, за славу, за імідж фабрики, яка для багатьох працюючих тут родин стала другою домівкою.

     У колективі, де я працюю зараз, - теж багато жінок. Їх відповідальність, скрупульозність, чіткість у роботі, здатність співчувати, зрозуміти, бажання допомогти іншим – це ті необхідні риси для людей, що працюють сьогодні у структурах виконавчої влади. Жінок відрізняє більша емоційність, вони не залишаються байдужими до того, що відбувається навколо…

     – Як на Вашу думку, чи є види діяльності, сфери, які повинні належати лише жінкам, або ж лише чоловікам?

     – Так, я б не хотіла бачити жінку, яка працює у шахті чи на високовольтній лінії усуває поломку…Але правда в тому, що сьогодні, завдяки високим технологіям і демократичності сучасного суспільства, межі діяльності чоловіків і жінок поступово стираються.

     - Як починається Ваш день? Обов’язкові ритуали, процедури красоти… Розкажіть, якщо це - не секрет.

     - Насамперед звертаю увагу на те, щоб не встати з лівої ноги. Кажуть, це - недобра прикмета. Відтак роблю зарядку, вмиваюсь і сідаю біля дзеркала: макіяж, зачіска і т. ін. Якщо йду на важливі ділові зустрічі, то цю роботу довіряю професіоналу. Після того збираюся, сідаю за кермо і їду. Дуже люблю цей час: маю можливість, як мовиться, без зайвої метушні щось важливе обміркувати, проаналізувати. До речі, багато цікавих ідей народилося саме в дорозі.

     - Наскільки довіряєте гороскопам, прикметам, ізотериці?

     - Мені подобається читати гороскопи, хоча, як і ви, я також знаю, як вони пишуться. Але оскільки здебільшого гороскопи настроюють на добрий лад, на успіх, то чому б їх не любити? Часто добре слово з боку допомагає більше, ніж логіка фахівця.

     - Книжки, які Вас навчили раніше незнаному?

     - У мене вдома хороша бібліотека. Люблю читати. Повертаюсь до класики, якою захоплювалась ще в юності. По-новому сприймаю її і по-новому оцінюю велич тих подій і думок, які спробували донести до нас письменники, поети. Я зловила себе на думці, що у багатьох творах Шевченко немов передав окремі аспекти сьогодення. Можливо тому, що все своє життя він шукав любов між людьми і відтворені ним минуле, тодішнє і майбутнє - як одне ціле.

     - На думку відомого англійського письменника Джозефа Кіплінга, жіноча інтуїція значно точніша, ніж чоловіча впевненість. Чи доводилось Вам коли-небудь покладатись виключно на інтуїцію, передчуття?

     - Багато сильних речей світу побудовано на жіночій інтуїції. Є доля правди у жарті, що чоловічу упевненість формує жіноча інтуїція - як жінка думає, так чоловік і робить. Особисто я в основному покладаюсь на здогад. Класик сказав: перша думка завжди головна, друга, третя – тільки порівняння та пошуки шляху, який би повернув до першої. І все, що має статися, залежить від першого враження. У класичному варіанті це так: інтуїція – це лише початок. Далі буде…

     - Ваші улюблені:

     - Їжа – кремзлики чи то деруни,

     косметична процедура – нема улюбленої – всі необхідні,

     квітка – орхідея. А в цілому я люблю всі квіти. Що може бути гарнішим, ніж перший пролісок весни, ніж аромат білої троянди. Я дуже люблю отримувати в подарунок квіти, а ще більше – дарувати їх іншим. Особливо тим, кого поважаю і люблю. Доведено ж, що квіти викликають тривалість щастя. Саме тому хочеться, щоб усім нашим жінкам частіше дарували квіти…

     Користуючись нагодою, від усього серця вітаю, насамперед, колегинь по депутатському корпусу краю, а в їх лиці – всіх краянок із 8 Березня. Ви–краса і гордість Закарпаття, мудрість і підтримка своїх родин. То ж нехай у цей день завітає у ваші оселі - добро, радість, достаток, а в серця – ніжність, ласка і любов. Хай сильними, розумними і щасливими зростають ваші діти та онуки. Щоб ніколи не оминала вас турбота з боку чоловіків, а їхня увага множила ваші мрії та дарувала натхнення до нових успіхів і всіляких звершень. В ім’я світлого майбутнього родини, краю, України.

Теги: Закарпаття, Ужгород, Мирослава Каламуняк, 8 Березня

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати