Десятки науковців з України та закордону здійснять моніторинг екосистем карпатських гір та лісів

"Це велике дослідження розпочалося давно, - розповідає Василь Іванович Парпан, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедрою біоекології Прикарпатського національного університету, директор українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва. - Ще у 1989 році були закладені перші точки моніторингу у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях. У багатьох місцевостях ми спостерігали за змінами стану ґрунтів, лісів, атмосфери та поведінкою комах". Чимало досліджень велося навколо промислових об’єктів. Адже відомо, що унаслідок людської діяльності природа неабияк змінюється. І ці зміни, на жаль, не на краще.

Разом із європейськими колегами за спеціальною міжнародною методикою, що використовувалася в Угорщині, Румунії, Словакії, Чехії та Польщі, прикарпатські біологи вивчали склад атмосфери в Карпатах. На висоті 130 сантиметрів від землі у певних місцях вивішувалися я фіксуючі елементи у вигляді маленьких металевих таблеток. Протягом місяця вони збирали на спеціальні датчики увесь склад атмосфери, включаючи всі шкідливі для людського організму й природи хімічні елементи. Згодом таблетки віддавали у лабораторії, де на основі цих даних описувалося склад повітря. Таким чином вчені мають інформацію про кількість хімічних інгредієнтів в атмосфері, різноманітних забруднювачів, що є на рівні росту людини. З’ясувалося, що карпатський регіон із позицій чистоти атмосфери є доволі чистим.

Таке твердження дещо вражає, тому що чимало екологів, учених та журналістів говорять і пишуть про неймовірне забруднення Карпат. Проте емоційно можна говорити все, що завгодно, але кількісні показники, факти і результати досліджень переконують що територія наших гір з екологічної позиції не забруднена.

Цікаво реагують на зміни в екосистемі Карпат рослини. При моніторингу виявилося, що на деревах, які ростуть у певному радіусі навколо промислових підприємств, на тиждень швидше, аніж на екологічно чистих територіях, опадає листя. Так само воно змінює колір.

Біологи небезпідставно побоюються, що у зв’язку із різким впливом людини зникнути певні види рослин і дерев. Та під час моніторингу в Карпатах, на щастя, повне зникнення якихось видів рослин не зафіксовано. Разом з польськими вченими із Люблінського католицького університету, зокрема з професором, доктором біології Ігорем Козаком, була розроблена діагностична модель динаміки розвитку лісових угрупувань. У результаті зпрогнозовано, що унаслідок зміни температури на Землі може змінитися склад карпатських лісів. Але це буде не швидше аніж через 400 років.

На сьогодні, за словами професора Парпана, дуже важливим є питання збереження лісів та ефективне управління лісовим господарством. Із цієї позиції найбільш прийнятною для карпатського регіону є чеська модель, тому що їхні гори мають однаковий з Карпатами склад дерев та рослин. За спільним чесько-українським проектом ми взяли модельну територію Надвірнянського лісгоспу площею 22 тисячі гектарів. Територію розділено на маленькі території, враховуючи склад рослинності та тип лісу. Внаслідок цього розроблялася теорія системи господарювання, заборони ведення певних видів діяльності, охорони й відтворення лісу. Чеський уряд визнав проект успішним.

Тепер три роки прикарпатці знову працюватимуть вже над практичним впровадженням наукових методів і методик та над навчанням людей новому господарюванню. У проекті обов’язково братимуть участь студенти, адже молодь повинна продовжувати цю справу. Василь Іванович сподівається, що за результатами проекту буде написано чимало бакалаврських, магістерських робіт і кандидатських дисертацій. Згодом ця система може стати основою для усього лісового господарства держави.

Теги: Закарпаття, Карпати, екологія, ліс.гори, моніторинг

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати