Від перших резерватів у Карпатах до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Виповнюється 40 років від прийняття Радою Міністрів України Постанови про організацію Карпатського державного заповідника та 15 років від затвердження Указом Президента України Карпатського біосферного заповідника.

Від перших резерватів у Карпатах до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

З нагоди цих подій у Рахові пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток заповідної справи в Україні і формування Пан’європейської екологічної мережі».

Виступаючи правонаступником перших природоохоронних резерватів та родоначальником Карпатського та Ужанського національних природних парків, Карпатський біосферний заповідник є одним з найважливіших форпостів природоохоронної справи в Україні, відіграє виняткову роль у збереженні природних та культурних цінностей Карпатського регіону. В його межах охороняються найбільші у Європі ділянки букових пралісів, які в 2007 році у складі українсько-словацької номінації включено до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У складі Карпатського біосферного заповідника — Говерла, Долина нарцисів, Центр Європи та інші унікальні об’єкти. Займаючи у межах Виноградівського, Хустського, Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області площу 53,6 тис. га, він репрезентує все біогеографічне різноманіття від передгір’я до субальпійської та альпійської зон Українських Карпат. У його межах охороняються 1349 видів вищих судинних рослин, 66 видів ссавців, 193 види птахів та багато інших живих організмів. Великими життєздатними популяціями тут характеризуються бурий карпатський ведмідь, рись, дикий кіт, беркут та інші рідкісні види. Зустрічається, до прикладу, і понад 80 відсотків видів червонокнижних рослин, що поширені в Українських Карпатах, та всі види цих рослин, що охороняються в цьому регіоні Бернською конвенцією та включені до Європейського червоного списку, значна частина асоціацій із Зеленої книги України тощо.

Відповідно до концепції біосферних резерватів ЮНЕСКО, функціональне зонування його території дозволяє найповніше поєднати інтереси охорони природи та збереження традиційного господарювання. І це дуже важливо, адже в зоні діяльності біосферного заповідника розташовано 20 населених пунктів, де мешкає близько 100 тис. осіб, які тією чи іншою мірою потребують використання природних ресурсів. Тому багаторічна співпраця територіальних громад та адміністрації біосферного заповідника спрямована на пошук шляхів гармонізації стосунків у збереженні біорізноманіття та забезпечення інтересів місцевого населення. Робиться чимало, щоб вимоги Севільської стратегії ЮНЕСКО до біосферних резерватів, як до модельних територій сталого розвитку, стали у нашому краї реальністю.

З огляду на це, біосферний заповідник, як наукова установа, приділяє чималу увагу розробці рекомендацій щодо практичного впровадження в Карпатському регіоні ідей сталого розвитку. Для цього, зокрема, організовано серію міжнародних науково-практичних конференцій («Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку», «Екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні (повені, селі, зсуви), «Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат» та інші. Дуже важливо, що на одній з цих конференцій (до речі, присвяченій 30-річчю Карпатського біосферного заповідника (1998 р.) схвалено пропозиції щодо прийняття Карпатської конвенції, яку 2003 року підписано в Києві всіма країнами Карпатського регіону, і сьогодні вона працює як Рамкова конвенція про охорону і сталий розвиток Карпат.

У результаті напруженої праці трудового колективу Карпатський біосферний заповідник став міжнародно визнаним науковим та екологічним центром. Тут створено потужну природоохоронну, науково-дослідну, еколого-освітню та господарську інфраструктуру. Будучи природною лабораторією і навчальним полігоном для багатьох вітчизняних та зарубіжних наукових установ і навчальних закладів, здобуто чималий науковий результат. Так, випущено 31 том Літопису природи, сім монографій, 16 томів матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій та понад 600 наукових публікацій, підготовлено десятки дисертацій, дипломних та курсових робіт.

Багато зроблено для екологічної освіти та виховання, розвитку екотуризму та зміцнення матеріально-технічної бази. Споруджено та облаштовано Музей екології гір та історії природокористування в Карпатах (м. Рахів), Музей нарциса (м. Хуст), еколого-освітній центр у географічному центрі Європи, мережу інформаційних пунктів та еколого-освітніх маршрутів тощо.

Узагальнюючи деякі підсумки проведеної роботи, можна сказати, що перші резервати у Карпатах та Карпатський біосферний заповідник відіграють важливу екостабілізуючу роль, зокрема у паводково-небезпечному верхів’ї басейну Тиси, служать ядровими зонами Карпатської екологічної мережі, оберігають унікальне біорізноманіття, надають значні екосистемні послуги, зокрема, постачають чисте повітря та прісну воду для населення значної частини Європи, є важливими акумуляторами вуглекислого та інших газів, що спричиняють глобальне потепління на Землі.

Вони заклали основу гармонійних стосунків людини і природи у Карпатах, сприяють збереженню унікального традиційного гірського господарювання, задіяли інструменти транскордонної наукової, навчально-освітньої та природоохоронної співпраці, стали базою для реалізації демонстраційних проектів зі сталого розвитку та проведення багатьох міжнародних науково-практичних конференцій.

Карпатський біосферний заповідник став генератором інноваційних ідей та проектів, що лягли в основу цілої низки законодавчих та нормативно-правових документів у галузі збереження та сталого розвитку Карпат.

Федір Гамор,
директор Карпатського біосферного заповідника, доктор біологічних наук,
професор, заслужений природоохоронець України,
"Голос України"

24 грудня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

18:21
На Закарпатті виявили викрадений у ЄС мікроавтобус Фото новина
16:09
В Ужгороді патрульні зупинили водія з ознаками алкогольного сп’яніння Фото новина
15:45
/ 3
На Закарпатті судитимуть колишню лікарку МСЕК, яку обвинувачують в отриманні хабарів Фото новина
13:32
На Берегівщині легковик злетів у кювет Фото новина
11:02
У гірському селі на Ужгородщині медики прийняли пологи вдома Фото новина
18:05
У закарпатських горах затримали двох чоловіків, які прямували до Словаччини Фото новина
15:27
На Рахівщині рятувальники допомогли трьом туристам, які заблукали в горах під час негоди Фото новина
11:58
/ 2
У Хусті виявили трьох нелегальних перевізників пасажирів Фото новина
17:17
У селищі Ясіня попрощалися з полеглим на війні з росією воїном Василем Вербищуком Фото новина
15:51
На полі в Ужгородському районі виявили мінометну міну часів Другої світової війни Фото новина
15:05
На Закарпатті за місяць розшукали 52 водіїв, які втекли з місця ДТП
12:08
/ 4
Посадовця Мукачівської РДА підозрюють у продажі фіктивної «броні» від мобілізації Фото новина
11:04
На Львівщині перекинувся мотоцикл: постраждала 20-річна закарпатка Фото новина
10:05
Після ворожого полону додому повернувся закарпатець Василь Лендєл Фото новина
18:00
На кордоні з Угорщиною затримали закарпатця, якого розшукувала поліція за підозрою у грабежі
16:18
/ 1
Закарпатські рятувальники увійшли до десятки найсильніших команд ДСНС України Фото новина
09:20
100-річний ювілей відзначила жителька села Кибляри на Ужгородщині Фото новина
06:48
/ 1
У вівторок в Ужгороді презентуватиме свою книжку відомий військовий репортер зі Словенії
14:24
В Ужгороді зупинили п’яного водія без прав Фото новина
13:02
У центрі Ужгорода під колеса легковика потрапила дитина Фото новина
18:17
/ 5
На Закарпатті прикордонники викрили двох хабародавців Фото новина
17:10
На Рахівщині рятувальники розшукали туриста, який кілька днів блукав у горах Фото новина
14:18
/ 2
Останній дзвоник пролунав сьогодні для школярів Ужгорода Фото новина
13:06
/ 1
На Тячівщині 10-річна дитина потрапила до реанімації після наїзду електросамоката Фото новина
10:19
В Ужгороді попрощалися з 32-річним солдатом Мироном Стегурою, який два роки вважався зниклим безвісти Фото новина
» Всі новини