Метою програми є створення науково-виробничої бази та проведення заходів зі штучного відтворення (вселення життєстійкої молоді) лососевих риб: харіуса європейського, лосося дунайського та форелі струмкової; створення колекційних маточних стад рідкісних видів риб для збереження їх генофонду.
Заплановано виділити 2,2 млн грн на реконструкцію та оснащення рибоза плідних господарств, формування маточних стад риб, проведення пошукових, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. На другий етап (2013 – 2017 рр.) заплановано 250 тис. грн на науково-виробничі роботи (щороку випускатимуть молодих лососевих до природних водойм). Очікувані результати від втілення програми — створення колекційних ремонтно-маточних стад (харіус європейський – 4800 екз, лосось дунайський – 164 екз, форель струмкова – 2640 екз). У результаті зариблення української частини басейну Тиси планується підвищення чисельності рідкісних видів риб до рівня: харіус європейський – 10 екз/1 км річкової мережі, лосось дунайський – 10 екз/1км (для самої Тиси – 20 екз/1км), форель струмкова – 200 екз/1 км річкової мережі.
Довідка
До 1940 року на 1 кілометр форелевих дільниць у закарпатських ріках виловлювали від 60 до 310 екземплярів форелей середньою масою 350. З 1941 по 1948 роки запаси лососевих риб на Закарпатті катастрофічно зменшились внаслідок хижацького вилову без дотримання елементарних правил охорони рибних запасів.
До 1990 року в карпатському регіоні функціонувало близько 30 рибних заводів із відтворення аборигенних лососевих риб, які належали лісгоспам.