Із такої інформації ніхто не зможе довідатись, як поліпшити жахливий стан довкілля, яке ними ж, «пропагандистами», вигадане за підтасованими даними. Однак, як не дивно, такі виступи приносять «пропагандистам» і потрібну вигоду. Їх помічають, вони стають «відомими» серед громадськості. І так буде доти, доки в корені не буде викрито їхнього брудного задуму.
Який же вихід? Чи є шляхи об'єктивного інформування громади? Звичайно, є! Прикладом може служити цілий ряд виступів і публікацій в засобах масової інформації, які часто і регулярно здійснюються професіоналами лісового і мисливського господарства області. Серед них в числі перших є працівники ДП «Ужгородське лісове господарство». Всі вони є членами Закарпатської обласної організації Товариства лісівників України і мають роками набутий досвід співпраці з громадою.
Особливо проявляється це у спільній діяльності колективу ДП «Ужгородське лісове господарство» та громади Кам'яницької сільської ради Ужгородського району. Ідея такої співпраці зародилась давно і наполегливо впроваджувалася в життя зусиллями керманичів колективу лісгоспу та сільської громади — заслуженого працівника сільського господарства України Івана Васильовича Костіва та голови Кам'яницької сільської ради Марії Юріївни Коваль-Мазюти.
Важливо, що у цій співпраці немає головного і другорядного. Все — від соціального розвитку і до виховання підростаючого покоління для них однаково значуще. У кожній започаткованій справі відчувається серйозність задуму і послідовне доведення його до високого результату. Так сталося зі шкільним лісництвом, яке тепер є кращим в області та Україні, такою є співпраця з дотримання громадського порядку та санітарного стану на теренах села та його околиць. Результат — порядок і чистота!
Взірцем для екологічного виховання за ці роки стала садиба і контора лісгоспу. Відвідувачів вражає, скільки їм, лісівникам, потрібно знань, людської гідності та усвідомлення безкорисливої праці для блага теперішнього і майбутніх поколінь. А чого варті тільки такі неординарні починання, як створення при лісгоспі і громаді дитячого клубу «Пролісок»? Членами цього клубу є дошкільнята.
Так, зроблено багато! Та ще більше.потрібно зробити, щоб витіснити з ефіру, зі шпальт газет і журналів, а подекуди і з засобів наглядної агітації «брудну», черству і таку, що зроблена на замовлення, продажну, неправдиву, аморальну і наклепницьку інформацію так званих «охоронців» природи, які не мають ознак не тільки духовності, але й моральних засад. Тому ужгородські лісівники постійно вдосконалюють інформаційно-пропагандистську діяльність із природоохоронноїта лісогосподарської тематики, виходячи на безпосереднє спілкування з громадою та відвідувачами шляхом створенняекологічних стежок, туристично-пізнавальних маршрутів, стежок...
Нещодавно зусиллями працівників Ужгородського лісгоспу за активної підтримки громади Кам'яницької сільської ради створена навчально-пізнавальна стежка «До Невицького замку». Задум виношувався давно, а поштовхом послужили відомості про лісівничу діяльність Карла Вагнера на теренах теперішнього Ужгородського лісогосподарського підприємства в межах земель Кам'яницької сільської ради. З інформаційного матеріалу стежки дізнаємось, що це був угорець, вчений лісівник. Його зусилля, науковий і практичний доробок були спрямовані на вирощування високопродуктивних лісів, утому числі й Ужгородщини і, зокрема, околиць с Кам'яниця та с. Невицьке. Під його керівництвом та за безпосередньої участі, як це зафіксовано в історичній літературі, проведена лісівнича нарада на Замковій горі біля с. Невицьке. Дата проведення наради досить віддалена від сьогодення. Надалі потрібні ще глибші історичні і лісівничідослідження. Безсумнівно, що вони мають проводитись спільно з угорськими науковцями і практиками.
Цікаво, що історичний факт діяльності лісівника Карла Вагнера не тільки відображений в інформативно-ілюстративному матеріалі трьох панно-аншлагів навчально-пізнавальної стежки, але й показаний в умілому прокладанні стежки на місцевості. Стежка проходить корінними насадженнями з переважанням у складі бука лісового, клена-явора, ясена та інших цінних порід.
Глибокий символічний зміст -прокладання стежки у тому, що це ще й гарний приклад підходів до господарювання в лісах. Тепер, як і за часів Карла Вагнера, відвідувачі навчально-пізнавальної стежки проходитимуть природно сформованими лісами, можуть побачити, а то й зустріти, тих же представників рослинного і тваринного світу, ступати по поверхні, що лежить на твердому і незмінному геологічному фундаменті.
Ідейний задум стежки, як бачимо, спрямований і на показ наступності поколінь при веденні лісового господарства, а також під час вивчення історії краю, пізнання його особливостей. Без ретельного аналізу минувшини неможливий досконалий сучасний розвиток. У першу чергу це стосується ведення лісового господарства, де відлік йде не на роки, а на століття. Навчально-пізнавальна стежка має й інтернаціональний смисл, який полягає в тому, що для лісового господарства немає кордонів і немає національностей. Для лісівників існує тільки один поділ: на людей, що приносять користь лісу, і на людей, що лісові шкодять. І не важливо, як завдається та шкода — чи безпосередніми діями, чи безпідставною дезінформацією.
Отож лісівники запрошують відвідати стежку «До Невицького замку». Тут кожен отримає насолоду від спілкування з природою на теренах незруйнованих ландшафтів. Зможуть також оцінити лісівничу працю. І просто набратися сил і бадьорості під час майже одногодинної мандрівки.
Володимир Кічура, голова Закарпатської' обласної організації Товариства лісівників України, почесний лісівник України, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру УжНУ, кандидат сільгосподарських наук, доцент, член-кореспондент Лісівничої академії наук України