Як живеться закарпатським угорцям?

Переважно це люди реформатського віросповідання, з добрими сімейними традиціями, де діти бездоганно визнають авторитет батька, народними звичаями, і, звісно, національною кухнею. У нашому краї є чимало сіл, в яких компактно проживають угорці, хоча суто угорських сіл майже немає, бо спільне життя з людьми інших національностей сприяло появі змішаних шлюбів. На Мукачівщині таких сіл десять.
З-поміж них Дерцен - чи не найбільше. Воно розкинулось за 15 км на південь від районного центру, на рівнині, в напрямку шосейної дороги, яка веде до Берегова. Тут мешкає 99,3 % угорців, а господарств налічується понад 733 з кількістю населення майже в 3 тисячі.
Про справи громади ведемо розмову з її сільським головою Юлієм Юліусовичем МАТЕЄМ.
- Юлію Юліусовичу, знаю, що Ви всього третій рік як очолили сільську раду, при чому у своєму молодому віці. Як би Ви окреслили свої головні функції на цій посаді?
- Спочатку чітко усвідомлюю, що сільська рада представляє державну владу на місці. Тому усі питання треба розв'язувати з позицій державності і законності. А функцій у сільського голови чимало, їх треба вирішувати щодня: організовувати громадян на корисні справи, давати лад дорогам місцевого значення, дбати про вуличне освітлення, вивезення сміття, приділяти увагу ремонту держустанов, дбати про справність усіх комунікацій, комфорт і зручність жителів, оберігати і розвивати народні традиції, підвищувати загальну культуру співжиття. А ще - дивитися уперед, бачити перспективу села і робити дійові кроки на її приближения.
Коротка історична довідка села
Писемні джерела свідчать, що село Дерцен існує з 1321 року. Його населення займалось полюванням, рибною ловлею, хліборобством, виноградарством і скотарством.
Назву села легенда пов'язує з квіткою «дерце», яка росте на глиняних і болотяних грунтах.
За Сатмарським мирним договором 1711 року село перейшло до рук Габсбургів, а в 1793 році було передано знаменитому лікарю і судді графу Йоханну Вейсу, який змінив своє ім'я і прізвище на Янош Дерчені. Цей господар багато зробив для розвитку села, заснував завод. Він писав книги про виноградарство, медицину. А його сини Іштван і Ласло були офіцерами, які брали активну участь у революційних подіях 1848-1849 років.
- Які пам'ятні місця є на території села і як вони оберігаються?
- Історичний пам'ятник загиблим воїнам у першій світовій війні, який був реставрований за кошти Угорщини, та пам'ятник воїнам, які загинули у Великій Вітчизняній війні. За ними постійно ведеться належний догляд.
Відомо, що влітку 1944 року поблизу Дерце-на діяв партизанський загін Дьюли Усти, в складі якого знаходилось і 14 жителів нашого села. До речі, Дьюла Уста народився у Дер-цені, був командиром партизанського загону під час Великої Вітчизняної війни, а потім державним діячем Угорської Народної Республіки. У Великій Вітчизняній війні загинули 44 наші односельчани.
- Чи потребує нинішнє самоврядування кардинальних змін?
- Може, кардинальних змін і не потребує, але доповнення до законів необхідні. Більше повноважень надати сільським радам, аби вони почували себе господарями. У фінансових питаннях теж слід навести законний лад, бо без потрібних коштів не можна вирішувати господарські, економічні, соціальні проблеми. Куди направляти фінанси, мабуть, на місцях краще зна.ють, аніж у кабінетах вищої влади.
- Чим займаються сільські підприємці?
- У нашому селі діють 16 міні-магазинів, 42 фермери, кафе, госптоварний магазин, кар'єр піщаний, селяни вирощують сільгосппродукцію, працюють у теплицях. Загальна площа земель у 5802 га повністю розпайована, усім мешканцем, в т. ч. і пенсіонерам, виділено в середньому по 1,2 га землі.
- За рахунок чого поповнюється бюджет сільради?
- Ми майже повністю на дотаційному режимі, частково бюджет поповнюється за рахунок податків, плати за оренду.
- Якими проблемами найчастіше доводиться перейматись сільському голові?
- Найбільше конфліктів виникає через межі земельних ділянок, господарств, з-за побуто-вих чвар тощо. Ці питання намагаємось вирішувати законно, часто оперуємо до моралі, в тому числі - і до релігійної.
- Як традиційно розподіляєте свій робочий день?
- По-різному буває. Якщо увечері приходять додому односельчани з своїми проблемами, то вранці зразу йду їх уладнувати на місці. В інших випадках починаю робочий день у сільраді, де, як правило, теж чекають відвідувачі. Весь день доводиться займатись конкретними справами. Відтак - підготовка питань на засідання виконкомів, сесій сільради, участь у заходах районної ради та районної державної адміністрації.
- Хто із працівників села найбільше допомагає Вам?
-  Керівники фермерських гоподарств, підприємств, зокрема «Крістол», керівники торгових закладів надають матеріальну допомогу школі, амбулаторії, дитсадку, перестарілим громадянам. Спільно і дружно працюємо з вчителями, медиками, працівниками культури. Маємо 17 депутатів, яких обрали громадяни на виборах. Всі вони активні в роботі, допомагають розв'язувати назрілі проблеми, підказують шляхи їх подолання. Щомісячно проводимо засідання виконкому, щоквартально - засідання сесій.
- Чи стосується проблема заробітчанства вашого села?
- Робочих місць у селі не вистачає, тому наші громадяни теж виїжджають на заробітки. Найбільше їх працює в Угорщині. Працевлаштовані окремі жителі у містах Мукачево, Берегово, Ужгород, працюють у швейному цеху села Нове Давидково.
Чому така ситуація? Раніше наші селяни були зайняті на роботі у колгоспі «Нове життя», який був передовим господарством області. Тут займались вирощуванням зернових культур і тваринництвом, працював цегельний завод, швейний і сувенірний цехи, пилорама. І при тій зайнятості частина мешканців шукала собі заробіток за межами села. Тепер все це відпало і доводиться пристосовуватись до нових економічних умов та ринкових відносин.
Як молодь, так і доросле населення шукає для себе відповідну роботу, а головне - належний заробіток.
- Які культурні традиції села підтримуєте?
- Функціонує у нас народний фольклорний ансамбль «Дьендьешбокрета», в кому беруть участь діти шкільного віку та старші. Керують ансамблем ентузіасти культурної ниви - подружжя Жолт і Валерія Короловичі. Ансамбль часто виступає не тільки на місцевому рівні чи обласному, а й за кордоном представляє національне мистецтво. Танцювальний колектив брав участь в конкурсі і був удостоєний путівки на фінальні змагання колективів художньої самодіяльності в столиці України.
- Що хотілось би змінити чи удосконалити у роботі сільської ради?
- Найголовніше - це те, що в сільській раді обсяг роботи великий, а працівників мало До того ще намічається скорочення управлінського апарату. Чомусь ідемо до того, що паперової роботи не зменшується, а - навпаки. Штат сільради - п'ять чоловік: голова, секретар, бухгалтер, касир, начальник військового обліку. Деколи ці люди не встигають все зробити вчасно. Земель за сільрадою налічується понад 2800 га, а землевпорядника не маємо.
- Чи є проблеми у використанні державної мови?
- Такої проблеми у нас не існує, бо українська мова вивчається у школах з угорською мовою навчання. Діловою усною мовою служить угорська, а писемною, тобто документальною, - державна. Наші громадяни до цього звикли, у певній мірі майже кожен володіє розмовною українською мовою.
- Ваше хобі у вільний час?
- Нині обмаль вільного часу у кожного. Але все-таки я люблю мисливство. Займаюсь цим, бо очолюю мисливців сіл Форнош і Дерцен. Мисливські мандри дають заряд бадьорості, гарту, морального задоволення і благо людського спілкування у довільній срормі. Тепер дозволено полювання на качок і фазанів, потім буде і на зайців.
- Що плануєте зробити для односельчан у плані благоустрою, побутового обслуговування, медицини, освіти, культури і взагалі - престижу села?
- У амбулаторії' зробили опалення, яке діяло на газі, а тепер на більш економному паливі - електриці. Зроблено капітальний ремонт у дитсадку, відкрито четверту групу. Всі ці роботи виконано з допомогою районної ради та райдержадмініст-рації. Тепер отримали з Угорщини гранди на влаштування дитячого спортивного майданчика. Поки що не маємо достатньої можливості, щоб краще профінансувати заклади культури.
- Нещодавно у вашому селі відкрито благодійний центр...
- На території села занепав трьохповерхо-вий будинок, який будувався ще за колгоспного ладу. Його викупила сільська громада спільно з священиком і вирішила підготувати будівлю для користі селян. Ми знайшли спонсорів з Голандії, які дали кошти і провели велику реконструкцію. Із Угорщини теж отримали допомогу - пожежну автомашину. Тому перший поверх зайнятий спецтранспортом та обладнанням. Цією командою гордимось, бо вона завжди приходить на допомогу, коли виникають вогняні лиха. Навіть відгукуємось на біди в інших селах та містах, поспішаємо на допомогу. Фінансує діяльність цієї структури районна рада.
Інші приміщення зайняті під благодійний центр, який опікується більше як 75 чоловіками у селах Форнош і Дерцен. Окремим престарілим та інвалідам працівники фонду доставляють обіди додому. Спонсорують благодійний центр теж голандці. Відкриття центру пройшло урочисто. Був консул з Угорщини, представники з Голандії, від Мукачівської рай-держадміністрації взяв участь перший заступник голови - Василь Васильович Пашкуляк.
-  Юлію Юліусовичу, ще кілька слів скажіть про сільську медицину?
- До нашої АЗПСМ відносяться села Дерцен, Шенборн, Павшино, Нижній Коропець і Форнош. Лікування - амбулаторне, плануємо відкрити денний стаціонар, сподіваємось, що лікарі будуть чергувати і в нічний час.
- Ваші плани на майбутнє?
- Будемо продовжувати співробітництво з благодійним фондом «Доркас Закарпаття» і завершимо побудову водопостачальної системи з очисними спорудами, здійснимо ремонт доріг, плануємо розвивати сільський туризм та зовнішньо-економічну діяльність.
Для відновлення культурної спадщини угорців плануємо з допомогою Форуму угорських організацій Закарпаття створити в урочищі «Мала гора» площею майже2га меморіальний парк та військове кладовище і встановити пам'ятник своїм предкам, перезахоронити угорських воїнів, які загинули на території України у Великій Вітчизняній війні.
У Будинку культури хочемо відкрити комп'ютерний клуб та гурток танцю для малих дітей.
Спільними зусиллями дерценців та районної влади сільська рада сподівається на розв'язання визначених планів соціально-економічного розвитку, прийнятих сесією.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати