В обласному центрі зосереджено всі три гілки влади: міську, районну, обласну і величезну армію інтелігенції. І ніхто на це не звертає уваги. Наше ж місто відвідують туристи з різних країн Західної Європи та Північної Америки. Досить подивитися їм на цю картину - і склалося враження про Ужгород. Невже у місті немає господарників? У сусідів - угорців, словаків, румунів, поляків - такого не побачиш.
Інша цікавинка. На Театральній площі, напроти лялькового театру, розміщено великий екран, з якого з ранку до вечора на повну потужність лунають пісні і реклама. Причому пісні низькопробні. Показують негритянських або азійських бомжів. Під мостом вужі, а на екрані - бомжі. Проте закарпатських, українських пісень і пісень наших закордонних сусідів не почуєш. Тут нема гулу автомобілів, замість цього потужна так звана музика. На площі знаходяться духовний навчальний заклад, де готують священиків, і житлові будинки.