Село Дубриничі вже газифіковане, а невеликий присілок Пастілки входить до Дубринецької сільради і, кажуть, тут живуть винятково «правильні», тобто дуже хороші люди. Тому голова села Василь Караман хотів би допомогти їм отримати «цивілізоване опалення» ще у цьому році, адже обладнання, матеріали для цього та вартість робіт постійно дорожчають. Мирослава Каламуняк запропонувала звернутися зі спільним проханням від сільської ради, районної адміністрації та обласного депутата до керівників усіх підприємств, на яких працюють жителі присілку, аби вони допомогли з грошима, а також пообіцяла підняти це питання в обласній раді. З цим пов’язана і проблема, яку не може вирішити жодна з обласних влад – газифікація здійснюється за кошти держави, обласного, районного, сільського бюджету, за гроші людей, а все зроблене передається на баланс «Закарпатгазу» для експлуатації.
Потрібно також, щоб частина коштів від сплаченого жителями сіл прибуткового податку, які працюють не за місцем проживання, поверталася у село. Адже більшість інвесторів нині намагаються розмістити підприємство в Ужгороді, Ужгородському районі або ж поблизу райцентрів, туди ж і сплачують податки, а села, й без того бідні, не мають навіть таких надходжень.
Інша проблема – безробіття. Нині вигідніше офіційно зареєструватися у центрі зайнятості й отримувати допомогу від держави, при цьому неофіційно «підробляючи», ніж утруднювати себе обов’язком щодня ходити на роботу. З одного боку, влада постійно бореться за збільшення середньої по області зарплати, а з іншого – ця ж зарплата лягає в основу виплат безробітним і стимулює їх і далі не працювати. Цю проблему теж треба вирішувати на державному рівні.
Лариса ПОДОЛЯК, "Старий Замок "Паланок"
03 жовтня 2006р.
Теги: